З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) презентував документальну онлайн-виставку «Незламна духом».
Про це повідомила прес-служба ЦДАЗУ.
“Леся Українка своїм багатогранним літературним талантом та життєвою громадянською позицією втілила, як ніхто, власну неоціненну культуротворчу місію – модернізацію та лібералізацію української культури, введення її до загальноєвропейського і світового контексту”, – зазначають архівісти.
Документи, представлені на виставці, унаочнюють універсальність творчого генію Лесі Українки. Її поезія, надзвичайно потужна, мала силу, яка долає перешкоди, а це було по-особливому потрібно українській нації на той час.
Енергія цієї поезії дала підставу Івану Франку сказати, що «від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хорої дівчини» й так схарактеризувати свою сучасницю: «ся хора слабосила дівчина» – «чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну».
У драматургії Леся Українка дала змогу українському читачеві побачити місце власної у світовій історії, осмислити причини поразок українства і шляхи до звільнення. У «Лісовій пісні» сконденсовані Лесині духовні пріоритети, домінанти її світогляду, філософські орієнтири, ментально українські основи. Це твір, у якому крізь міфологічну призму вияскравлюються ідеали письменниці. Проза Лесі Українки – менш відомий широкому загалу, але не менш вагомий материк її художнього доробку.
ЇЇ роботи в сфері літературознавства, публіцистики, фольклористики – і сьогодні є невичерпним джерелом для істориків, літературознавців, мистецтвознавців, філософів.
Тож світла постать Лариси Петрівни Косач-Квітки – незламної духом Лесі Українки – той неперебутній скарб української духовної культури, який надихає нас, в Україні й поза Україною сущих, осягнувши власні глибинні джерела через усвідомлення причетності до рідної землі пишатися нею, творячи її новітню історію – історію соборної й незалежної Держави.
Фрагмент нарису О. Косач-Шимановської «ЛесяУкраїнка»,
1926 р., ЦДАЗУ
Обкладинка брошури Ю. Сірого «Леся Українка. Характеристика творів». Прага, 1940 р., ЦДАЗУ
Виставка, переважна більшість документів якої публікуються вперше, складається з двох розділів.
Перший розділ – «Постать Лесі Українки в літературній творчості зарубіжних українців» ілюструє віхи життя і творчість поетеси, до яких зверталися представники діаспори. Документи свідчать, що ця мужня і талановита жінка, послідовна речниця української ідеї, в свідомості співвітчизників стоїть поряд із такими геніями української літератури як Тарас Шевченко та Іван Франко, а також з героями національно-визвольного руху Симоном Петлюрою, Євгеном Коновальцем, Олегом Ольжичем… Зокрема, про це йдеться у статті українського громадсько-політичного діяча Михайла Михалевича (США) «С. Петлюра, Є. Коновалець і О. Ольжич та їхня доба», в якій автор безпосередньо апелює до висловленого поетесою в контексті духовної зброї й заклику до боротьби з поневолювачами:
«Теза Лесі Українки, що смерть національних Героїв навчить власний нарід, ЯК ТРЕБА ЖИТИ, щоб бути господарем у власній Хаті – прозвучала гордим викликом усім гнобителям України з уст Боєвиків ОУН, які перед стратою кидали в обличчя катів горде і непереможне: ШКОДУЄМО ТІЛЬКИ ЩО ВДРУГЕ НЕ ЗМОЖЕМО ВІДДАТИ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ!…».
Другий розділ – «Вшанування пам’яті Лесі Українки українцями діаспори», присвячений відзначенню українцями за межами України пам’ятних дат, пов’язаних із життям та творчістю геніальної дочки України в різних куточках світу, зокрема в США, Канаді, Бразилії, Польщі…
Представники громадських організацій, письменники й журналісти, майстри образотворчого мистецтва, передусім – скульптори зверталися до образу Лесі України – геніальної жінки з непоборною жагою до життя, і рідному народу, щоб надихнутися її мужністю й стійкістю, збагатитися її творчістю, аби виплекати власну національно-патріотичну свідомість, відданість далекій і омріяній Україні, вистояти і не втратити на чужині своєї культурної ідентичності. А головне – завжди пам’ятати Лесину постать, її творчу спадщину, щоб нею надихалися й прийдешні покоління українців.
Основу онлайн-виставки складають документи Національного архівного фонду, невідомі раніше загалу, зосереджені в десяти архівних фондах, а також в бібліотечному фонді ЦДАЗУ. Хронологічно документами охоплено період 1923–1994 рр.
“Запрошуємо дослідників і шанувальників творчості Лесі Українки до читального залу ЦДАЗУ для роботи з документами Національного архівного фонду, у яких міститься інформація про життєвий і творчий шлях цієї геніальної особистості”, – наголошують співробітники Центрального державного архіву зарубіжної україніки.
Як повідомлялося, Павло Гудімов розповів про переосмислення літературного доробку Лесі Українки у творах візуального мистецтва.