Щороку українці викидають 7 мільйонів тонн органічних відходів. Більшість з них – це їжа, яку все ще можна було споживати. Замість того аби допомогти цими продуктами малозабезпеченим, товари опиняються на сміттєзвалищах.
Ростислав Косюра – молодий мігрант і підприємець, який побачив проблему та захотів її вирішити, розповідає Українська правда.Життя.
“Україна займає 9 місце у світі з виробництва відходів, і згідно з цією статистикою, ми викидаємо набагато більше, ніж Німеччина та Франція, – каже пан Косюра.
Ростислав Косюра народився в Україні, але переїхав, коли був дитиною, і більшу частину життя провів за кордоном.
“Я прожив 23 роки в Німеччині. Також я вчився і працював у Франції”, – розповідає українець.
Після більш ніж двох десятиліть, Ростислав вирішив повернутися до Львова, де бореться із завалом харчових відходів. Рік тому, він заснував перший в Україні банк їжі. Організація носить назву “Тарілка”.
“Банк їжі – це організація, яка економить продукти, які все ще можна споживати, але вони вже не дуже підходять для продажу, – пояснює Ростислав.
Супермаркети, як правило, викидають таку продукцію, і ми рятуємо її, забираючи із крамниць і передаючи бідним людям”. За перші два тижні існування, організація врятувала більше, ніж одну тонну продуктів. Їжу потім роздали малозабезпеченим людям, кількість яких швидко зростає внаслідок пандемії та кризи.
“Щодня ми рятуємо 2-5 ящиків їжі, тому кількість врятованої їжі встановити дуже важко”, – розповідає Анна Дідик, координаторка волонтерів, яких у “Тарілці” вже більше сорока.
За словами Анни, організація зараз працює із трьома найбільшими супермаркетами Львова, а також кількома продуктовими компаніями. Вони передають непродані харчі “Тарілці”, а та вже поширює їжу в соцслужби та громадські осередки в місті.
“У нас є список організацій, з якими ми працюємо, і вони вже самі розподіляють їжу між своїми людьми. Наприклад, Спільнота багатодітних дітей, церква, центр для безхатьків та інші – ті, які потребують допомоги”, – продовжує Анна.
Важливий крок – це саме партнерство із різними супермаркетами, продуктовими магазинами та виробниками – аби вони погодилися віддавати непродані харчі замість викидати їх.
Наразі в Україні бракує інфраструктури для переробки та навіть сортування сміття. Органіка опиняється в баках із іншими відходами, а потім – на сміттєзвалищах, більшість із яких є переповненими і застарілими. В таких умовах, органічні відходи призводять до виділення метану, який легко займається та шкодить довкіллю.
Окрім цього, ніщо не зобов’язує бізнес не викидати продукти. Відповідно, віддати харчі у продовольчий банк чи відправити їх на смітник – це рішення вже за менеджерами супермаркетів та ресторанів.
Також раніше ми розповідали про українську версію “Грети Тунберг” – школяра еко-активіста, який переймається проблемою утилізації сміття.