16 листопада, після року боротьби з тяжкою недугою, відійшла у вічність відома діячка української діаспори Анна Кісіль (Anna Kisil).
Анна Кісіль упокоїлася в колі своєї родини в Торонто (Канада). Про це повідомляють на фейсбук-сторінці Ukrainian Women’s Association Australia.
“Ми добре знаємо Анну Кісіль за її довголітню щиру і віддану працю для добра України і всього світового українства, а зокрема в розбудові українського жіночого руху в діаспорі, до чого вона так активно долучилася з обранням головою СФУЖО. До своїх останніх днів Анна Кісіль вболівала за українські справи та, попри тяжкий фізичний стан, долучалася до громадської праці”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що 16 жовтня Анна Кісіль взяла участь у річних загальних зборах СКУ, де їй вручили високу державну нагороду України – Хрест Івана Мазепи, а 1 листопада вона востаннє виступила на річних нарадах СФУЖО.
“Смерть Анни Кісіль є болючою і непоправною втратою для всього українського жіноцтва та для численних українців з усього світу, до кого торкалося її велике, добре та чуйне українське серце. Вічна їй пам’ять!”, – повідомляє Ukrainian Women’s Association Australia.
Анна Кисіль народилася у 1960 році у місті Яремче на Івано-Франківщині. Освіту та фах здобула у Львівському будівельному технікумі (цивільне будівництво) і Львівському політехнічному інституті, де отримала спеціальність інженера-викладача будівельних дисциплін.
З 1990 року пані Анна жила та працювала у Канаді, де їй вдалося розбудувати успішний бізнес – Мeest Corporation Inc. (доставка приватних та комерційних вантажів в Україну та інші країни), виробництво “Росан-Пак” (Україна), компанія Мeest Media, а також відомий в Торонто ресторан “Золотий лев” та банкетний зал “Княжий двір”, де відбувається чимало заходів української громади.
Водночас з початку 2000-х років пані Анна була активною діячкою української діаспори – президенткою громадської організації “Четверта хвиля” та членкинею Ради директорів Конгресу українців Канади (відділ Торонто) і Ради директорів Світового конгресу українців (очолює Раду культури).
А також пані Анна завжди щедро жертвувала кошти на розвиток української культури та освіти в Україні і діаспорі, зокрема фінансово підтримувала діяльність дитячих центрів в Україні, бібліотек, видавництв і різних проектів, доклала чимало зусиль до створення підручника «Крок 2» з української мови для діаспори, допомагала реалізовувати освітянські й культурні проекти Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка».
Величезна кількість українців в Канаді, Україні, світових діаспорних організаціях, хто знав п.Анну у невимовному сумі через її раптовий відхід у кращий світ.
Редакція порталу української діаспори “Стожари” висловлює щирі співчуття родині та всім близьким пані Анни. Світла пам’ять.