Фахівці, які проводять реставрацію Невицького замку в Ужгородському районі Закарпаття, виявили перші археологічні знахідки: низку артефактів і досі невідомий підвал. Внутрішню площу центральної башти Невицького замку – донжону – досліджували у межах реалізації ґрантового проєкту “Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття, шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)”.
Про це розповів експерт-дослідник Невицького замку Олександр Дзембас, повідомляє Медіацентр УжНУ.
“Під час реставраційних робіт до вежі донжон відновили вхід – раніше він був замурований. Саме там ми й провадили археологічні розкопки. Виявили невелике підвальне приміщення завглибшки 4 метри, завбільшки 11-12 квадратних метрів. Про нього досі було невідомо. Вже тепер можемо стверджувати, що це точно не підземний хід. Це підвал – складські приміщення. І там є перекриття від дерев’яної конструкції – стелажів чи сходів. Зазвичай у таких приміщеннях зберігали харчі та вино. Зброю – ні, бо там волого. У результаті маємо ще одне приміщення, яке може бути функціональним”, – сказав пан Дзембас.
За його словами, в перспективі це приміщення також буде відкритим до огляду. А поки ж там потрібно зміцнювати фундамент.
Крім того, під час першого археологічного дослідження центрального замкового донжону виявлено й індивідуальні знахідки. Наприклад, кований масивний наконечник арбалетної стріли, десятки фрагментів кахлів, розчавлених ґрунтом і камінням. Тепер їх склеюють і реставрують.
“Припускаємо, що вони (знайдені фрагменти кахлів – ред.) датуються кінцем XVI – першою половиною XVII століття. Ці кахлі без візерунків і мають різну форму: мископодібні, цибулеподібні, а ще видовжені конічної форми – на інших замках ми таких не знаходили. Найімовірніше, всі вони з однієї печі. Проте, де саме вона розміщувалася, наразі сказати не беремося – кахлі були складені в одному місці на глибині близько 4 метрів. Припускаємо, що їх виявили робітники у ХХ столітті”, – розповів представник Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України Володимир Мойжес.
Усі знахідки передадуть на постійне зберігання до Закарпатського обласного краєзнавчого музею, доповнивши експозицію ранньомодерного часу.
Як повідомлялося, на території Софії Київської археологи натрапили на сенсаційну знахідку.