У Києві неподалік від Софійського собору археологи знайшли залишки жіночого поховання, які датуються V – IV cт. до нашої ери, а також елементи прикрас.
Як повідомив дослідник Ігор Полуектов, на сьогодні це найдавніша археологічна знахідка на території садиби Софії Київської.
За його словами, раніше вважали, що Софія була заснована на пустому місці, але розкопки під керівництвом археолога Тимура Бобровського, які ведуться з 2018 року, виявили зовсім нову інформацію.
За 27 метрів від північно-західного кута Софійського собору утворилось провалля землі. Зруйновану ділянку планували обстежити та укріпити.
На глибині два метри дослідники натрапили на залишки інгумаційного жіночого поховання. Від нього залишилися лише нижні кінцівки, а на кістках тазу похованої, біля правого стегна, зберіглася бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху. Знайдена шпилька і, відповідно, саме поховання, попередньо датуються V – IV cт. до нашої ери.
Знахідку археологи атрибутували з племенами підгірцівсько-милоградської культури, ареал поширення якої охоплював Верхнє Подніпров’я, північну частину сучасної України до річки Стугна і Південного Бугу.
Також археологи знайшли заготовку для печатки другої половини XIV ст. За словами Ігоря Полуектова, печатка була пов’язана з Київською митрополією при Софії Київській.
Як повідомлялося, під Житомиром археологи знайшли невідоме раніше місто Київської Русі.