У жовтні 2020 р. виповнюється 90 років від дня народження першого українця-космонавта Павла Поповича. З метою вшанування пам’яті першого українця-космонавта Павла Романовича Поповича Рада українських організацій Москви і Підмосков’я до кінця жовтня проводить флешмоб «Попович-2020».
Про це Порталу української діаспори “Стожари” повідомили у Прес-службі Об’єднання українців Росії.
Як один з найактивніших московських українців Павло Попович зробив вагомий внесок в справу становлення українства в Росії, Москві. Він очолював перше українське товариство в Москві «Славутич».
Космічні злети принесли Поповичу славу і визнання у всьому світі. Вони принесли славу Україні, українському народу, який може давати світові таких героїв. Для українців Росії Павло Романович був незаперечним авторитетом, чільним представником народної дипломатії. Його активна і в той же час виважена, громадянська позиція добре поєднувалась з талантом бути доброзичливою скромною людиною.
Павло Романович був закоханий в українську пісню. Особливо любив народну пісню «Дивлюсь я на небо», яку співав кружляючи навколо Землі в космічних висотах.
Яке це диво — українська пісня! Як багато вона значить у житті українців. У пісні розкривається душа українця, його прагнення та мрії, моральна й духовна краса. Життя підтверджує пророчі слова українського генія Т. Шевченка
Наша пісня не вмре, не загине
Ось де наша слава, слава України!
З метою вшанування пам’яті першого українця-космонавта Павла Романовича Поповича Рада українських організацій Москви і Підмосков’я до кінця жовтня проводить флешмоб «Попович-2020». Вдова Павла Романовича Алла Федорівна втішена звісткою про флешмоб і підтримала ініціативу.
Надсилайте до прес-служби ОУP ([email protected]), до фейсбуку в групу Українці Росії /// Украинцы России (https://www.facebook.com/groups/365148910193093) свої думки, записи, фото, есе на космічно-українські теми. Особливою родзинкою буде виконання і записи української народної пісні «Дивлюсь я на небо». За краще виконання пісні буде вручено спеціальний приз.
Прес-служба Об’єднання українців Росії
Москва
06 жовтня 2020 р.
Довідка:
5 жовтня 2020 року виповнилося 90 років від дня народження льотчика-космонавта СРСР, першого космонавта-українця, Двічі Героя Радянського Союзу (1962, 1974), генерал-майора авіації Павла Романовича Поповича.
Павло Романович народився в с. Узині Київської області. Закінчив семирічну школу та ремісниче училище в м. Біла Церква (1947), Індустріальний технікум трудових резервів у Магнітогорську (1951), Центральні авіаінструкторські курси вдосконалення офіцерського складу ВПС (1954), Військово-повітряну інженерну академію ім. М.Є. Жуковського у Москві (1968).
Здійснив два космічні польоти:
— як пілот на космічному кораблі «Восток-4» за програмою першого групового польоту з кораблем «Восток-3» (12-15 серпня 1962 р.);
Під час першого польоту, на прохання конструктора, українця Сергія Корольова, Попович заспівав на орбіті українську пісню «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», причому злегка актуалізував текст народної пісні.
Він, зокрема, перефразував твір на слова українського поета-романтика XIX століття Михайла Петренка і заспівав: «… ось я сокіл, і ось я літаю!».
Українська мелодія звучала одночасно і в космосі, і на Землі — оскільки Корольов підспівував Поповичу в той момент по радіозв’язку.
— як командир космічного корабля «Союз-14» і військової орбітальної станції «Салют-3» (3-19 липня 1974 р.).
Після виходу із загону космонавтів продовжував службу на посаді заступника начальника Центру підготовки космонавтів із науково-дослідної роботи (1982-1988).
Кандидат технічних наук (1977), старший науковий співробітник (1980). Заслужений майстер спорту СРСР, голова Федерації боксу СРСР/Росії. Був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 6-11-го скликань (1964-1988).
Президент Асоціації музеїв космонавтики (1989-2009), президент Українського союзу космонавтів (1999-2009).
Помер 29 вересня 2009 року в Гурзуфі. Похований на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Почесний громадянин міст Біла Церква, Байконур, Васильків, Гагарін, Запоріжжя, Калуга, Ковров, Магнітогорськ, Полтава.