В Острозькій академії провели VIIIМіжнародну наукову конференцію “Українська діаспора: проблеми дослідження”

Одним із провідних напрямів діяльності Науково-дослідного центру «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара» Національного університету «Острозька академія» є організація наукових форумів, одним з яких є вже традиційна Міжнародна наукова конференція «Українська діаспора: проблеми дослідження». Починаючи з 2004 року, таких заходів відбулося сім. 23–24 вересня в місті Острог вже увосьме пройшла така міжнародна наукова зустріч.

Про хід її проведення та результати повідомляється на офіційному сайті Національного університету «Острозька академія» та на офіційному сайті Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара цього університету.

Співорганізаторами конференції традиційно стало Українське Історичне Товариство, яке цього року відзначає 55-ліття. Вперше конференція проводилась за співпраці з Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин. Враховуючи сучасні умови пандемії, конференція була організована у дистанційному режимі завдяки використанню застосунку Google.Meet.

Захід об’єднав понад 70 учасників з 10 країн світу. Упродовж двох днів обговорювали актуальні питання досліджень закордонного українства, ділилися результатами своєї суспільної роботи та наукової творчості авторитетні дослідники, науково-педагогічні працівники, співробітники дипломатичних установ, громадські діячі, аспіранти та студенти з України, Австралії, Болгарії, Бразилії, Канади, Німеччини, Польщі, Російської Федерації, Словаччини, США.

У перший день роботи конференції із вітальним словом до учасників звернулися ректор Острозької академії, Герой України, доктор психологічних наук, професор Ігор Пасічник, директор НДЦ «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара», декан факультету міжнародних відносин, доктор історичних наук, професор Алла Атаманенко, президент Світового Конґресу Українців (1998–2008), доктор права Аскольд Лозинський.

Пленарне засідання, яке було проведене упродовж трьох сесій, відкрила доповідь доктора права Аскольда Лозинського (Нью-Йорк, США) «Справедливість і етика в демократії». Під час засідання було розглянуто проблеми дослідження української літератури, спорту в діаспорі, національно-визвольного руху українців за кордоном, представлено особливості організації та функціонування українських громадських організацій в різних державах світу, хід реалізації проєктів, спрямованих на співпрацю з Україною, висвітлено життєві сценарії наших відомих земляків.

З перелічених питань виголосили доповіді:

  • доктор філософії Університету Нового Південного Уельсу, науковий співробітник Фундації українознавчих студій в Австралії та Центру європейських студій Австралійського національного університету Софія Мицак (Сідней, Австралія);
  • голова Олімпійської Комісії при Світовому Конґресі Вільних Українців (1988–1993), викладач, дослідник історії спорту Всеволод Соколик (Торонто, Канада);
  • екс-директор Української Федеральної Кредитної Спілки у Рочестері, засновник «Програми українського партнерства (Ukrainian Partnership Program)» при Назарет Коледж з Острозькою академією Тамара Денисенко (Рочестер, штат Нью-Йорк, США);
  • голова Українського Товариства Бразилії Мірна Волошин (Куритиба, Парана, Бразилія);
  • виконавчий директор Спілки українських організацій Болгарії «Мати Україна» Антоніна Якімова (Софія, Болгарія);
  • завідувач відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук, професор Валентина Піскун (Київ, Україна);
  • доктор історичних наук, професор кафедри історії ім. проф. М.П. Ковальського Володимир Трофимович (Острог, Україна);
  • блогер та редактор часопису «Громада Українців Росії» Андрій Литвин (Російська Федерація).

Своїми спогадами про життя українців у таборі для переміщених осіб у Реґенсбурзі поділилася почесна голова Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, відома громадська діячка Оксана Бризгун-Соколик (Торонто, Канада), про українське життя в американському Рочестері – директор української громадської бібліотеки міста, професор Володимир Пилишенко (Рочестер, штат Нью-Йорк, США).

Голова Громадської Спілки «Українська Всесвітня Координаційна Рада» Михайло Ратушний (Київ, Україна) розповів про діяльність Спілки, яку він очолює, як інструмент співпраці між Україною та світовим українством.

У ході засідання також було обговорено культурно-мистецьку спадщину закордонного українства. Цій проблематиці були присвячені доповіді доктора історичних наук, професора кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету ім. Василя Стуса Надії Темірової (Вінниця, Україна) та директора Музею історії Острозької академії кандидата історичних наук Анастасії Хеленюк (Острог, Україна). Усі виступи викликали жваві обговорення та дискусію.

Другий день проведення наукового форуму розпочався із секційних засідань:

«Діаспора як явище. Суспільно-політичне життя в діаспорі»;

«Українська освіта та наука в діаспорі. Визначні українці за межами України»;

«Культурні, мистецькі та літературні здобутки закордонного українства»;

«Архіви, архівні фонди, книжкові колекції та преса діаспори в Україні та за кордоном».

Упродовж їхньої роботи відбулися дискусії, обговорення представлених доповідей, демонстрація презентаційних матеріалів учасників тощо.

До секційних засідань долучилися

  • учасники Українсько-Канадської Парламентської програми Артем Барабаш, Тетяна Кондакова, Михайло Корчинський;
  • радник Посольства України в Болгарії Анна Тертична;
  • науковий співробітник факультету культурознавства Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері, кандидат філологічних наук (Ph.D.) Олеся Лазаренко (Німеччина);
  • доктор філософії з філології (Ph.D.), доцент Вроцлавського університету Матеуш Свєтліцкі (Польща),
  • відомі дослідниці музичного мистецтва діаспори, доктори мистецтвознавства, професори Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ганна Карась та Віолетта Дутчак,
  • співробітники відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України (Київ) кандидат філологічних наук Оксана Супронюк та кандидат історичних наук Олеся Дзира,
  • співробітник відділу рукописів Національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Ярослав Сеник, доцент кафедри міжнародних відносин Острозької академії Наталія Конопка, аспіранти та інші дослідники.

Серед учасників конференції, які не змогли через різні причини взяти участь безпосередньо, але надіслали для публікації тексти – доктор (Ph.D.), професор, віце-президент Українського Народного Союзу (1978–1990), почесний доктор Національного університету «Острозька академія» Мирон Куропась (Чикаго, США), голова Нижнєкамської національно-культурної автономії «Українське товариство “Вербиченька”» Євгеній Савенко (Нижнєкамськ, Російська Федерація), головний асистент в Інституті етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм при Болгарській академії наук Таня Матанова (Софія, Болгарія) та ін.

У ході підсумкового пленарного засідання було обговорено низку важливих питань діаспорознавства.

Виступ голови Правління Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, провідного наукового співробітника відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, професора Ірини Матяш (Київ, Україна) був присвячений українським дипломатам доби визвольних змагань та питанню створення енциклопедичного довідника «Місця пам’яті української дипломатії». До співпраці над його виданням професорка радо запросила учасників зібрання.

Значний інтерес викликала доповідь доктора філологічних наук, професора, іноземного члена НАНУ, почесного доктора Національного університету «Острозька академія», професора кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін Закарпатської академії наук, професора Українського Вільного Університету в Мюнхені Миколи Мушинки (Пряшів, Словаччина).

Не менш цікавими були доповіді кандидата філологічних наук, проректора з науково-педагогічної роботи Закарпатської академії мистецтв Наталії Ребрик (Ужгород, Україна) та кандидата політичних наук (Ph.D.), молодшого наукового співробітника Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Олени Романенко (Київ, Україна).

Про роль кримської діаспори в Туреччині в національному русі киримли (кін. 80-х – поч. 2000-х рр.) вів мову аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка Рустем Мамут оглу Аблятіфов (Львів, Україна).

Доповідь директора НДЦ «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара», доктора історичних наук, професора Алли Атаманенко «Професор Любомир Р. Винар та Українське Історичне Товариство» була присвячена 55-літньому УІТ та пам’яті видатного вченого.

На завершення конференції відбулась презентація видань діаспоріани, опублікованих в Україні та за кордоном.

Нові видання книжкової діаспоріани презентували Алла Атаманенко (Острог, Україна), Ганна Карась (Івано-Франківськ, Україна), Віолетта Дутчак (Івано-Франківськ, Україна), Лариса Вахніна (Київ, Україна), Антоніна Якімова (Софія, Болгарія), Микола Проців (Бережани, Україна). Тамара Денисенко (Рочестер, штат Нью-Йорк, США) анонсувала вихід збірки віршів українців різних поколінь, які живуть у Рочестері, а Андрій Литвин подарував бібліотеці Інституту досліджень української діаспори Острозької академії комплект випусків часопису «Громада українців Росії».

Окремі презентаційні матеріали, тексти виступів доповідачів та відеозаписи роботи конференції будуть незабаром доступні на офіційному сайті Інституту досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара НаУОА. За результатами міжнародної наукової зустрічі планується вихід фахового збірника матеріалів конференції.

Конференція стала платформою для налагодження контактів між дослідниками та громадськими діячами з різних держав. Плекаймо надію, що проведений захід сприятиме розвитку діаспорознавчих студій в Україні та світі.

Організаційний комітет VIII Міжнародної наукової конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження» висловлює щиру вдячність усім, хто долучився до її проведення.

Як повідомлялося, історію української діаспори дуже цікаво можна представити крізь призму фалеристичних пам’яток, зібраних у Львівській національній науковій бібліотеці (ЛННБ) України імені В. Стефаника.

Схожі публікації

Залишити коментар