У Берліні розпочалася зустріч політичних радників лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Українську делегацію на переговорах делегацій країн – учасниць Нормандського формату очолює віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.
“Політичний шантаж чи врегулювання ситуації: чого чекати від зустрічі? За яким чи за чиїм сценарієм відбуваються перемовини на фоні історії про «інспектування» під Шумами, здогадатися не важко”, – зауважує журналіст Олекса Вернигора у своїй статті для «Урядового кур’єра».
Безумовно, Україна прагне до відновлення миру на Донбасі та докладає максимум зусиль для того, щоб зробити це шляхом дипломатії, а не зброї. Однак, на жаль, багато в чому мирний процес залежить від політичної волі країни-агресора, зокрема від сьогоднішньої зустрічі радників.
Зрозуміло, що усі основні та принципові рішення щодо російсько-українських відносин як і раніше ухвалюються виключно російським президентом Володимиром Путіним. Його ж позиція та бачення політичної лінії на українському напрямі доволі «прозора» та чітка і на сьогоднішній день жодних змін не зазнала.
Що ж складає основу цієї «лінії» Кремля? Тут чітко прослідковуються кілька засад та напрямків. Мінські угоди де-факто закріпили військову і політичну поразку України на Донбасі, а тому врегулювання конфлікту може відбутися лише на російських умовах та за російським сценарієм, а будь-які поступки Києву з боку Москви виключаються. Відповідно, з позицій Кремля, не може бути мови і про коригування або «переписування» Мінських угод, а також зміну послідовності виконання заходів, що містяться у них. Ще один постулат такого підходу – без офіційного закріплення в Конституції України так званого «особливого статусу Донбасу» та налагодження прямого діалогу між офіційним Києвом і окупаційними адміністраціями ОРДЛО подальше реальне просування у врегулюванні ситуації на Сході України виключається. Відновлення Україною контролю над усією ділянкою українсько-російського державного контролю можливе після проведення місцевих виборів на території ОРДЛО, у відповідності до сумнозвісної «формули Штайнмайєра». Вимагають кремлівські очільники і проведення повної амністії учасників незаконних збройних формувань і співробітників окупаційних адміністрацій ОРДЛО. Саме це, на їхню думку, є обов’язковою передумовою врегулювання ситуації на Донбасі.
Беззаперечно, що і раніше, і надалі, зокрема і сьогодні, під час зустрічі політичних радників глав держав і урядів країн – учасниць «Норманської четвірки» у Берліні, російська делегація діятиме виключно у рамках парадигми очільника Кремля, давно визначеної та вигідної саме для Росії.
Впродовж тривалого часу позиція РФ з основних принципових питань врегулювання конфлікту на Донбасі залишається незмінною й доволі жорсткою. Москва висуває умови, які заздалегідь розглядаються як такі, що виконати не можливо. За своєю суттю, їх можна назвати політичним шантажем, який має оманливе формулювання «перемир’я». Можливість послаблення чи поступок з боку Росії у Москві не розглядають, а тому будь-які ініціативи делегації РФ можуть бути спрямовані на реалізацію виключно російського бачення врегулювання ситуації на сході України.
Представник Російської Федерації на перемовинах, заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак, який вже не одноразово звинувачував Україну у спробах зірвати процес переговорів, продовжує виходити з того, що досягнення реальних результатів у врегулюванні конфлікту на Донбасі можливе лише за рахунок компромісів та певних поступок як з боку Києва, так і Москви. Однак, на сьогоднішній день, виходячи з внутрішньополітичних і зовнішньополітичних міркувань, ані Росія, ані Україна не готові до таких кроків, а тому на Донбасі у найближчі роки скоріш за все зберігатиметься статус-кво і конфлікт там матиме уповільнений характер, про що він не одноразово зазначав на міжвідомчих нарадах з українського питання.
Водночас, можна говорити і про те, що Дмитро Козак особисто дуже зацікавлений у досягненні позитивного результату реалізації саме російського сценарію врегулювання ситуації на сході України. Цим би він зміг продемонструвати свою важливість та фактично підтвердив правильність рішення Володимира Путіна щодо свого призначення на цю посаду. Як відомо, саме цей високопосадовець сьогодні відповідає за український напрямок політики РФ. Тому особливі очікування російського лідера зрозумілі. Такими перестановками Путін намагається досягти не лише позитивних зрушень на цьому напрямку, а й уникнути непорозумінь та протиборства, що впродовж певного часу тривають між окремими групами в оточенні російського президента. Такі собі, перманентні апаратні ігри в Кремлі. Але у грі завжди все непередбачено і якщо, в цьому ж контексті, до недавнього часу колишній помічник президента РФ Владислав Сурков категорично відкидав можливість свого повернення на український напрямок політики Кремля, то сьогодні він вже намагається ухилятися від прямої відповіді, ані підтверджуючи, ані спростовуючи такий подальший розвиток подій. Поживемо – побачимо.
Нагадаємо, попередня подібна зустріч відбулася в Берліні 3 липня. Анонсовані на 28 серпня перемови були скасовані. Основним завданням таких зустрічей є підготовка саміту лідерів Нормандської четвірки – України, Німеччини, Франції та Росії. Раніше провести його планували у квітні, утім відтермінували. “Україна зробила все можливе для виконання домовленостей минулорічного саміту лідерів “нормандської четвірки” в Парижі. Щодо кожного пункту ми надавали свої компромісні пропозиції”, – зауважив очільник Офісу президента України.
За матеріалами «Урядового кур’єра»