“Городницький скарб” нараховує 38 монет. Це срібники Володимира Святого (32 екз.) та Святополка Ярополковича (6 екз.). Частина скарбу була знайдено випадково у побутовій ситуації і здана державі 28 серпня. Друга частина була знайдена археологами на 29 серпня у результаті розкопок місця, чим була посилена наукова складова комплексу.
Знахідка скарбу відбулась за неочікуваних обставин, розповів Олександр Алфьоров для Історичної правди.
Історія знахідки першої частини така: Сергій N., виїхав 27 серпня машиною “на вечірній кльов” до р. Случ під Городницю. Місця ці знані місцевими мешканцями, дорога існує. Ґрунт там, скажу чесно, неймовірний – валуни, каміння – своєю машиною ніколи не заїду. Дорогою наш Герой запланував набрати кілька мішків піску. У тещі робить ремонт, мав зацементувати підлогу. Є місцина, де мешканці завжди набирали пісок. Своєрідних “копанок” там багато. У кількох десятках метрів річка Случ. Саме ж місце, де мешканці створили свіжу копанку – бічна частина достатньо великого пагорбу. Набрав два мішки, почав набирати третій – пісок почав згори сипатись й впало кілька срібників.
“Сергій побачив, що це монети, через окисли всі мали зеленуватий та коричневий колір. На деяких побачив тризуби. Сфотографував їх і відправив своєму другові. Останній відправив фотографії моєму давньому знайомому з Житомира, синові славної пам’яті знаного житомирського науковця якого я пам’ятав ще з конференцій покійного Миколи Костриці на початках 2000-х рр. Я зрозумів, що на фотографіях срібники. Слід зауважити, що я не просто історик, а дослідник спеціальних історичних дисциплін. Нумізматика одна з галузей історичної науки. Монетами я спеціально не займаюсь, хоча, похвалюсь, зробив колись і відкриття. Інформація про скарб до мене поступила близько 21 години. Я сказав, що перед нами унікальний скарб, що має національне значення. Його слід здати державі. Був неймовірно радий, що після моїх перших слів про унікальність знахідки і необхідності її здати державі відчув моментальне розуміння і повну й щиру готовність”, – поділився спогадами Алфьоров.
Здача скарбу була зафіксована запрошеними каналами телебачення “Суспільне”, “Україна” та “1+1”.
Історик підкреслює, що подібної знахідки національного характеру українська історична наука не знала понад 100 років.
Маємо також окремо акцентувати вашу увагу на сумних українських реаліях: кандидати наук в Академії наук отримують у 3-4 рази менше за касирів у магазинах.
Тож пан Алфьоров в публікації висловив подяку тим, хто повірив його анонс-посту у соцсмережі та відгукнувся на прохання підтримати дорогу грошима на бензин: “Тут зауважу, що Добре, що є Ви: Антон Дробович, Тимур Ібраїмов, Сергій Михалків, Тетяна Носова, Віктор Остапець-Стрельбицький, Павло Островський, Едуард Петрушевський”.
Саме завдяки такій підтримці громадян науковець зміг скоріше дістатися місця унікальної знахідки – “Три з половиною години машиною в дорозі і я 28 серпня о 10.00 в Городниці. Побачив скарб. Руки тремтіли ще з годину… У присутності голови Городниці п. Івана Онищука розпочав свою роботу за фахом – атрибуцію та опис монет для передачі. В скарбі виявилось 32 срібники, з них 27 належали Володимиру Святому, 5 Святополку Ярополковичу (Окаянному)”, – оповідає історик Алфьоров.
Далі розпочалась передача скарбу державі – до органу місцевого самоврядування. Як зауважує науковець: “новий Цивільний кодекс України, який регулює цю процедуру, скажу чесно, прописаний так, щоби скарби в Україні не здавали”. Алфьоров оформив протокол з детальним описом кожної монети. Підписали голова Городницької ОТГ наш Герой пан Сергій та свідки.
Скарб відвезли під посиленою охороною поліції до Житомирського краєзнавчого музею на тимчасове зберігання. Монети потребують негайного втручання реставраторів та консервації.
Завітав побачити знахідку до Городниці Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко (за збігом обставин перебував з робочим візитом у Новограді-Волинському). Він попросив пана Голову відзначити на обласному рівні людину, що знайшла скарб. Також про скарб відразу дізнався міністр культури і взяв справу під особистий контроль.
Проте на цьому історичні знахідки в цьому регіоні не завершилися.
29 числа, тобто на наступний день, на місце знахідки скарбу виїхав керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас з групою археологів. На місці було проведено розкопки. Археологами була зафіксована пляма залишків ями і безпосередньо в ній, у результаті професійних розкопок, було знайдено залишки скарбу.
Цей факт дозволив встановити, що скарб було закопано на невелику глибину близько 30 см. Про це та інше буде детальніше у археологічному звіті. Були зафіксовані ще 6 віднайдених монет: 5 монет Володимира Святого та 1 – Святополка Ярополковича.
Зокрема, вже відомо, що на срібниках, знайдених у Городниці на Житомирщині, виявили унікальні штемпелі, які раніше не були відомі. Про це під час пресконференції в Житомирі повідомив науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олександр Алфьоров.
«Серед монет князя Володимира Великого присутні раніше невідомі унікальні штемпелі. Це попередній висновок, який я зараз можу озвучити», – зазначив Алфьоров.
За його словами, серед монет є всі три можливі типи срібників, які чеканили в часи Святополка Окаянного упродовж 1016-1019 років. Крім того, там є срібники Володимира Святого другого, третього, четвертого типів, яких усього було чотири.
“Слідкуйте далі за інформацією. Я їх опрацьовую за фотографіями і до цього часу. Вже є невідомі в науці екземпляри. Буду про це писатиму детальніше пізніше і розповідатиму на конференції з нумізматики за кілька тижнів у Переяславі. Монети, що знаходяться у скарбі, слід датувати між 1000-1019 рр.”, – зазначив науковець Алфьоров, уточнивши, що працює над створенням каталогу цього скарбу.
Як повідомлялося, в Ірландії знайшли стародавні монети Київської Русі