Запорозькі козаки — засновники монастирів на Афоні

Директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило заявив, що наразі завершує роботу над новою монографією, в якій поставив собі за мету системно висвітлити маловідомі сторінки історії духовно-культурних зв’язків України та Афону XVII-XVIII століть.

Про це розповів корреспондент АrmyІnform Руслан Ткачук.

“Російська пропаганда, що плюндрує українську історію, створюючи потрібні імперії міфи, котком пройшлася й по славному українському лицарству — запорозьких козаках. Мовляв, були вони бандюгами без принципів і віри, воювали за тих, хто більше заплатить. І дарма, що центром кожної з відроджуваних запорозьких січей були церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Однак немає нічого таємного, що не стало б явним”, – зазначається в публікації.

Попередньо науковець провів експедицію до святої гори Афон та виявив у бібліотеках тамтешніх монастирів рідкісні українські стародруки початку XVII століття, зокрема видання київських митрополитів Іова Борецького та Петра Могили, які передавали тоді з України для церковно-богослужбового вжитку на Афон.

Сергій Шумило аргументовано доводить, що в ті часи існували досить інтенсивні зв’язки українського чернецтва та козацтва з Афоном. Причому ці зв’язки мали вагомий вплив як на розвиток української духовно-культурної спадщини в Україні, так і на спадщину монастирів на самому Афоні. Наслідком цього вже в середині XVIII ст. стало виникнення власних осередків українського чернецтва на Афоні: скитів «Чорний Вир» та Пророка Іллі, Костянтинівської келійної обителі.

Ченцями в цих обителях були переважно колишні запорозькі козаки, про яких преподобний Паїсій Величковський у листі до кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського писав, що серед його братства на Афоні ченці «найпаче от православноіменития страни Запорожскія».

Запорозькі козаки — засновники монастирів на Афоні

Раніше ми також розповідали, як козаки у 1636 році військовим походом пройшли 2500 км через Європу.

Схожі публікації

Залишити коментар