Верховна Рада України доручила урядові провести конкурс на найкращий ескіз Державного Герба України. Йдеться про так званий Великий Герб, бо Малий Герб – Тризуб – офіційно затверджений вже багато років. Конкурс триватиме близько року. Уряд має утворити організаційний комітет із проведення конкурсу і надати фінансування. Ініціатор постанови – спікер парламенту Дмитро Разумков – сказав, що до роботи залучать геральдистів, експертів і науковців-істориків.
«За» проведення нового конкурсу на Великий Герб проголосували 279 депутатів – переважно з фракції «Слуга народу», передає Радіо Свобода.
«Будемо сподіватися, що злагодженою роботою і громадськості, і фахівців, і Верховної Ради, і Кабінету міністрів, і президента ми зможемо це зробити і все ж таки до 30-річчя Незалежності нашої держави зможемо ухвалити цей законопроєкт», – сказав Разумков журналістам у 25 серпня.
Через те, що це питання державної символіки, для затвердження необхідно буде 300 голосів депутатів «за» як за конституційне питання. Проте, серед фахівців та істориків немає впевненості, що Україні потрібен Великий Герб, бо Тризуб добре виконує свою функцію як Державний Герб України, в питанні розбирався журналіст Ростислав Хотин.
Історія питання
В Україні було кілька конкурсів на Великий Герб, який мав би існувати на додаток до Малого Герба – Тризуба.
Причому два з цих конкурсів формально були на виконання статті 20-ї Конституції України, яка ухвалювалась у конституційну ніч у червні 1996 року. І тоді фракція комуністів, яка домінувала у Верховній Раді в 90-х роках, не хотіла голосувати за Тризуб як державний герб. Питання ставилось на голосування близько 20 разів, аж поки – як компромісний варіант – не пройшла стаття Конституції, яка містить положення, що Тризуб є головним елементом Великого Державного Герба.
Тобто це був компроміс, аби заручитись підтримкою комуністів, яким, за висловом одного історика, не подобався «петлюрівсько-бандерівський» Тризуб – хоча насправді він є знаком великого князя Володимира.
Старовинна цеглина з тризубом на виставці «Софія Київська: 1000 років сили духу». Київ, 2018 рік 
Отже, щойно оголошений конкурс буде вже четвертим на ескіз Великого Герба, що його проводитимуть в Україні. Були конкурси в 1991 році, в 1996–97 роках, був конкурс 2007–2009 років.
Професор Станіслав Кульчицький, головний науковий співробітник Інституту історії НАН України, був у комісії, яка відбирала ескізи Великого Герба в двотисячних роках.
«Ми досить «плідно» засідали, щоб усе це закінчилось пшиком. У принципі, є вже герб, який ми називаємо Малим. Ставити туди ще фігуру козака і лева, й об’єднувати – герб Великої України і Малої України – Західної – я думаю, що сенсу в цьому вже немає. Це буде дуже складний малюнок, і уявляю, яким він буде на печатках. Головне те, що вже є Тризуб», – каже професор Кульчицький.
Із професором Кульчицьким згоден і історик і журналіст Олександр Зінченко, який вже довгий час відстежує тему Великого Герба.
«Це ж не перший конкурс! І всі ці конкурси показали, що як не намагаються придумати якийсь вигаданий великий герб – воно все одно виходить штучне і ніяке. Ці конкурси засвідчили, що всі ідеї, які можна було придумати в рамках конституційного тексту, вже були апробовані. І в результаті ці конкурси, по суті, закінчилися нічим, хоча були запропоновані сотні й сотні проєктів», – пояснив Зінченко.
Фахівці також кажуть, що концепції малих і великих гербів притаманні радше федеративним країнам або монархіям. Унітарна Україна не є ані одним, ані іншим.
«Україна – це унітарна держава. А це виглядає як такий спосіб просувати ідею федералізму», – пояснює Зінченко.
Україна вже 29 років живе без Великого Герба як незалежна держава. Отже, за цей час люди вже звикли до Тризуба, він подобається переважній більшості українців, ціле покоління, чи навіть два, виросло чи виростає, не знаючи іншого герба. Його малюють школярі, його вибирають як татуювання молоді українці – зокрема ті, хто захищає Україну на сході. З Тризубом на грудях виборено чимало спортивних нагород.
«Власне кажучи, треба забути про цю тему. Думаю, що обійдемося без Великого Герба. Ми стільки років жили без Великого Герба – дійсно, можна й далі жити», – каже професор Кульчицький.
І хоча в більшості ескізів, які пропонуються на Великий Герб, зображено Тризуб у центрі, який тримають козак із мушкетом і шаблею з одного боку і галицький лев з іншого боку – і цей ескіз є теж гарним, символізуючи певним чином і гасло «Схід і Захід – разом!», але все ж Тризуб є Тризубом, який вже дуже полюбився.
«Було б дуже добре ще тоді узаконити великий герб. Проте цього не сталося, час втрачено», – вважає колишній президент України Леонід Кравчук раніше.
Також історики кажуть, що Тризуб вирізняє Україну поміж інших держав та їхніх гербів.
«Тризуб є абсолютно самодостатнім. Абсолютно сучасним, абсолютно графічно-лаконічним атрибутом державності, який водночас має тисячолітню історію. В цьому фантастичність цього гербу – він настільки самодостатній, виразний, загадковий і неповторний – що цього цілком вистачить», – пояснює історик Зінченко.
Як кажуть історики, треба також враховувати і витрати. Нині в складні часи війни і коронавірусу варто подумати, чи виділяти кошти на комісії, конкурси, – а потім на заміну паспортів, документів тощо.
«Виникає дурне питання: навіщо теперішній українській владі повторювати те, що зробили комуністи в парламенті в 1996 році? З політичної точки зору це абсолютно недоцільно. По суті, «слуги» продовжують політику комуністів. Це нонсенс», – вважає пан Зінченко.
Окрім того, як зауважує Зінченко, час для «гербового» питання нині не найкращий, і він дивується, чому «монобільшсіть» – депутати «Слуги народу» – взялась за виконання саме 20-ї статті – про герб, а не, наприклад, 2-ї статті, де йдеться про цілісність і недоторканність території України.
«Вона теж не виконується в повному обсязі!» – зауважує історик Зінченко.
«Не знаю, чому ця тема порушується – мабуть, комусь так у голову впало. Мета – може, щоб зробити щось історичне, як мені здається», – ділиться своїм припущеннями професор Кульчицький.
Тут є ще одне питання, про яке говорять експерти: навіщо міняти щось, що ефективно виконує свою функцію?
Зокрема, Зінченко підкреслює, що саме Тризуб це герб, який не схожий на герби інших країн. На його особисту думку, за оригінальністю з українським Тризубом може конкурувати хіба що японський герб – хризантема (точніше, в Японії це навіть не герб, а колишня імператорська печатка, яка фактично використовується нині як національний символ на місці взагалі відсутнього в цій країні герба – ред.).
«Український Тризуб – один із найоригінальніших гербів на цій планеті. Навіщо Тризуб ускладнювати замість того, щоб залишити оцю голу, яскраву лаконічність? Тобто тут навіть ідеться про якісь суто естетичні речі», – пояснює Зінченко та резюмує, – «Основна задача Герба – зовнішня атрибутика, відрізняти від інших, декларувати зв’язок держави з її минулим. Тобто це національна емблема, і цю функцію український герб – Тризуб – виконує на 200, на 300, на 1000 відсотків!».
Як повідомлялося, історію української діаспори дуже цікаво можна представити крізь призму фалеристичних пам’яток, зібраних у Львівській національній науковій бібліотеці (ЛННБ) України імені В. Стефаника.