Український священик розповів про свою парафію в Японії

Українська громада в Японії стала ініціатором створення церкви і продовжує підтримувати її сьогодні. Протоієрей ПЦУ, священник Української православної місії св. Юди в Японії, Павло Королюк народився і виріс в окрузі Геркімер штату Нью-Йорк, у сім’ї українця-емігранта першого покоління. У 1998 році він переїхав до Японії, у 2006-му — був висвячений на священника й очолив Українську православну місію св. Юди в Японії.

Зі священником спілкувалися Ольга Кваасниця, доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка, та Юлія Дзябко, молодша доцентка християнського університету міста Ібаракі (Японія), передає газета День.

Пан Королюк виріс в сім’ї українських емігрантів – батько родом із Волині, а мати зі Львова, після війни доля привела їх до США. Його батьки переповідали, що вони зустрілися у Львові під час Другої світової війни.

“Мій батько врятував мою матір, за походженням єврейку, видавши її за дівчину-християнку, котра померла молодою. Батьків одружив греко-католицький священник, який також допоміг матері оформити нові документи. Батько багато допомагав й іншим євреям, через що перебував під постійною загрозою арешту. Відтак батьки вирішили переїхати до Любліна, де батько влаштувався на роботу в туристичному бюро. Проте його таки заарештували, і він сорок днів провів у в’язниці гестапо, звідки його перевели до трудового табору в Німеччині. Увесь цей час моя мати нічого не знала про долю батька. По дорозі до Німеччини потяг зупинився у місті, де раніше жили батьки, і тато якимось чином вмовив наглядачів за винагороду дозволити піти попрощатися з матір’ю. Мати, спочатку ледве впізнала батька, згодом спакувала валізу і вблагала німецьких офіцерів поїхати до колонії разом з ним. У німецькій колонії вона була єдиною жінкою. Вона таємно прибирала і готувала для наглядачів. Це був останній рік війни”, – розповів син емігрантів.

Після війни Радянський Союз поглинув Україну. Його батьки боялися повертатися назад. Проблема була в тому, що дід Королюка загинув від рук НКВС, а батькові брат і сестра були застрелені членами сталінського карального загону. Материні родичі були вбиті в Янівському концентраційному таборі біля Львова. Тому батьки вирішили попросити про політичний притулок у США, Канади та Австралії. США були першими, хто відгукнувся. Тож 1949 року родина Королюків разом з його братом, котрий народився в таборах Ді-Пі (табори переміщених осіб) у Німеччині, іммігрували до Америки. Його дві сестри і він народилися вже в США. Мати була глибоко віруючою християнкою і, звісно, виховувала дітей у християнській традиції.

До Японії Павла Королюка привело прагнення опанувати мистецтва айкідо. Туди він попрямував одразу ж після закінчення університету.

“На перших порах я мав на меті провчитися тут рік, отримати ліцензію інструктора і згодом повернутися до США, щоб відкрити власну практику. Однак все пішло не за планом. Я «застряг» тут, ведучи «богемний» спосіб життя, аж доки не зустрів свою майбутню дружину. Саме вона мотивувала мене переглянути мій спосіб життя і допомогла звернути увагу на величезну цінність української православної віри, в якій мене було виховано”, – поділився пан Павло.

Кардинал Йосиф Сліпий сказав, що «віра і наука — це два крила, якими підноситься людський дух у безкраї простори». Тож маючи освіту в галузі атомної інженерії, пан Павло подорожував світом, й говорив про віру і науку, його праці вийшли у світ у Канаді, Японії та Румунії.

Центральну ідеєю своїх звернень панотець пояснює наступним чином:

“Мені важко стисло пояснити таке складне питання, але якщо коротко — то мене тішить, що православне («нечисельне») (православних вірян налічується у світі 200 — 260 млн – ред.) християнство вважає цінним споглядання процесу «Створення» як одного із засобів бачення відлуння Творця, нагадуючи нам, що Бог Отець зрештою занадто неосяжний для людського розуміння. Тому ми можемо розуміти, що наука і споглядання, з одного боку, та віра і молитва — з іншого, пропонують засоби, щоб осягнути повноту Всесвіту, який хоч і видимий, але водночас назавжди прихований від нас”.

Як зазначає священик УПЦ, молоді люди також поважають і цінують науку та розуміють, що віра, з якою вони живуть, насправді допомагає їм чесно займатися наукою, і розуміти її силу та її обмеженість.

“На жаль, через події Майдану, вторгнення Росії в Україну, труднощі нашої парафії тут, у Токіо, у мене постійно обмаль вільного часу, і я не маю змоги приділяти досить уваги написанню статей на цю тему впродовж останніх десяти років”, – каже очільник парафії.

Крім того Королюк зазначає, що поширення COVID-19 цього року викликало великий розголос та протести серед православних, які закликали проти вживання заходів захисту правовірних від поширення інфекції і звинувачували інших у недостатності віри. Священик уточнив, що зазвичай він не бере участі в подібних дискусіях, але цього разу “відчув власний обов’язок захистити здоров’я та життя вірян і саму віру”, тому він повернувся до теми віри і науки.

“Мені також втішно від того, що керівництво Православної Церкви України має схоже, ба навіть чіткіше розуміння нашої віри, зібравши групу медиків та експертів з охорони здоров’я, щоби отримати обґрунтовані поради для Церкви. Церква не тільки прислухалася до застережень медиків, а й донесла важливість теперішньої ситуації до своїх парафіян”, – розповів український священик про ситуацію з коронавірусом в Японії.

Варто зазначити, що Українська православна парафія є результатом об’єднання української громади в Токіо більш ніж 20 років тому. При цьому, японці часто асоціюють православну церкву з російським православ’ям — наприклад, тут діє Японська православна церква Московського патріархату, історія цієї церкви сягає ХІХ століття. На жаль, небагато японців знають про існування Православної Церкви України. Більшість японців, навіть, не знають про існування інших конфесій християнства, крім католицизму і протестантства. Отець Королюк розповів про історію Української православної місії св. Юди в Японії:

“Для більшості українців стало некомфортно відвідувати Російську православну церкву, яка на той час була єдиною православною церквою в Японії, тому група сімей об’єдналися й після детального обговорення звернулися до Української Православної Церкви Київського патріархату з проханням заснувати місію тут, в Японії. Нас було небагато, ми були обмежені фінансово й не могли дозволити собі запросити священника на постійне перебування в Японії. Але однією із можливостей, яку нам запропонували, було підготувати й висвятити одного з нас для подальшого служіння. Я був тим, хто погодився, і як обраний кандидат від громади пройшов підготовку в Антіохійській православній архієпархії Сполучених Штатів Америки. Після цього я був висвячений на священника Його Святістю Патріархом Філаретом і благословенний на служіння в Японії”.

Із самого початку ця парафія була частиною Української Церкви. Майже всі засновники й парафіяни — це українці, які проживають в Японії. Вони з усіх сил намагаються підтримувати українську громаду як духовно, за допомогою богослужіння та Святого Причастя, так і логістично, шляхом проведення відповідних заходів спільно з українською громадою. Останніми роками прихожанам церкви також вдалося зібрати деякі кошти для підтримки захисників України.

“Як парафія Православної Церкви, ми існуємо завдяки благословенню нашого єпископа. Упродовж років ми були під керівництвом Святійшого Патріарха Філарета, сьогодні під протекцією Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, де сподіваємося залишитися”, – уточнив Королюк.

При цьому панотець розповів, що хоча більшість засновників Церкви та людей, які вважають себе її парафіянами, — українці, котрі проживають в Японії, втім, регулярно відвідують богослужіння саме японці: “Наприклад, на звичайній, не святковій літургії половину відвідувачів становлять японці, чверть — українці і ще одну чверть — представники інших національностей та етнічних груп”. При цьому відповідно до розкладу літургії почергово правляться українською та японською як основними мовами, проте використовується й англійська майже щотижня. Іноді японці приходять, щоб просто послухати українську мову. 

В соціальній мережі «Фейсбук» є офіційна сторінка місії, де подаються оголошення та важлива інформація, а також є приватна фейсбук-група для активних парафіян. Очільник парафії часто спілкується з людьми за допомогою електронних листів або ж повідомлень на Месенджері. Він зазначає, що щиро радіє будь-якій можливості поспілкуватися з парафіянами.

Крім того, отець Королюк допомоіг створити унікальну Українську недільну школу в Японії 2010 року.

Як повідомлялося раніше, 11 червня відзначався день пам’яті Патріарха Мстислава, засновника «українського Єрусалиму» в США.

Залишити коментар