Сергій Скадовський – засновник міста Скадовськ

від Комарі Альберт

2 березня 1863 року у Херсоні народився Сергій Скадовський, нащадок польського шляхетського роду герба Доленга.

Дід Скадовського переїхав у Російську імперію після 3-го поділу Польщі 1795 року.


Здобув середню освіту у Херсонському реальному училищі. Диплом агронома отримав у Німеччині. 20-річний поміщик Сергій Скадовський придбав ділянку землі на пустинному, захищеному островом Джарилгач, узбережжі Чорного моря та почав власним коштом будувати порт і пристань. Дно затоки розчистили й облаштували гавань. Починалося спорудження маяка, каркас якого виготовлено в Парижі. У 1897 р. порт прийняв перший корабель.

Згодом між портом і Одесою налагодили регулярні пароплавні рейси, відкрили митницю.

Одночасно Сергій Балтазарович запросив досвідченого архітектора будувати місто, якому дав назву Скадовськ.
25-річним одружився у м. Москві з Марією Олександрівною Шліппе (їй було 20 років) і привіз дружину в Скадовськ. Благословилося молодим четверо синів та четверо дочок. З тих пір більшість часу Сергій Балтазарович проводив у своєму маєтку.

1886-го призначений на службу почесним членом Херсонського губернського піклування дитячих притулків. З 1889 по 1895 роки – почесний мировий суддя по Дніпровському повіті Таврійської губернії, з 1895-го – Дніпровський повітовий предводитель дворянства, з 1897 р – предводитель дворянства Таврійської губернії.

У 1902 р. побудували церкву Преподобного Сергія Радонезького в формі судна з 2 щоглами – банями і кормою – і вівтарем. Двоє величезних золотих хрестів було видно за 20 верст і з моря, і з суші (в 1938 р. храм було знищено).
Скадовськ перетворився на невелике портове місто та морський курорт. У місті з’явилися бакалійні та мануфактурні крамниці, млин, цегляна, столярна, теслярські та колісна майстерні, поштово-телеграфне відділення, школа, лікарня, аптека, готель з пансіонатом, курзал, купальні, морські ванни. Медичне обслуговування для працівників порту було безкоштовним.

Під час першої світової війни Марія Олександрівна Скадовська обладнала в містечку за власний кошт лазарет на 39 місць для поранених. Мати восьми дітей добровільно пішла сестрою милосердя Червоного Хреста на західний фронт під Львовом, отримала медаль «За хоробрість» i Георгіївську стрічку. Перебування на фронті підірвало її здоров’я i восени 1917 р., у Херсоні, вона померла.

15 червня 1918 року у своєму маєтку у Скадовську на 56 році життя помер Сергій Скадовський від паралічу серця – поміщик, благодійник, засновник порту і м. Скадовськ. Упокоївся у Свято-Сергіївській церкві поряд із дружиною.

Наприкінці 1919-го члени сім’ї Скадовських і Фальц Фейнів вирішили тікати з міста, до якого підходили більшовики. Вони вирішили подолати море на яхті «Софія II». Судно належало молодому чоловікові Марії Скадовської, Борису Фальц Фейну і його брату Анатолію, який жив у Швейцарії. Був січень 1920 року. Море штормило, вітрила вкрилися льодом, яхту викинуло на берег, який контролювала прикордонна варта Румунії. Потерпілі звернулися до прикордонників російською мовою. Просили про допомогу. Але румуни розграбували яхту і вбили всіх пасажирів. На яхті «Софія II» загинули всі 3 дочки Сергія Скадовського – Марія, Ольга та Єлизавета. На зруйнованій напівзатопленій яхті знайшли закривавлений щоденник Марії Сергіївни.

Ганна Черкаська, http://uahistory.com/

Схожі публікації

Залишити коментар