28 червня у Польщі відбувся перший тур президентських виборів. Провідні польські експерти пояснюють в коментар РадіоСвобода, з якої перспективи Україні варто розглядати ці вибори, та який з кандидатів потенційно кращий з точки зору відносин з Києвом.
Як пройшли вибори?
Згідно з попередніми результатами чинний президент Польщі Анджей Дуда лідирує у першому турі виборів голови держави, хоча й не зміг набрати 50% голосів, необхідних для перемоги вже в першому турі. Дуду, який набрав наразі набрав 45,7% голосів, підтримує владна популістська й євроскептична партія «Право і справедливість».
«[У нас] є спільна мета. Мета – це сильна, безпечна Польща; Польща, яка має свою гідність, і де люди відчувають, що держава представлена гідно; Польща, інтереси якої є абсолютно першими, і де польські справи є першими», – заявив Дуда після завершення голосування пізно 28 червня.
Разом із Дудою до другого туру виборів вийшов мер Варшави, опозиційний діяч Рафал Тшасковський. Згідно з попередніми результатами, він наразі здобуває 28,5% голосів.
«Понад 58 відсотків нашого суспільства хочуть змін. Сьогодні я хотів би чітко сказати всім цим людям: я буду вашим кандидатом. Я буду кандидатом змін», – заявив Тшасковський.
Що це означає для України?
«Я б сказав, що в незалежності від того, хто зрештою переможе на виборах – чи Дуда, чи Тшасковський, очевидно, що Україна все ще залишатиметься однією з пріоритетів зовнішньої політики, і, однозначно, стратегічним партнером для Польщі», – зазначає в коментарі Радіо Свобода Даніель Шеліговський, дослідник Польського інституту міжнародних відносин (PISM), який спеціалізується зокрема на питаннях України.
У Польщі існує широкий консенсус щодо допомоги Україні в її боротьбі з Росією, тож загальний консенсус має зберігатися, і це стосується обидвох кандидатів, додає експерт.
Проте є ймовірність, що у підході до України Дуда та Тшасковський можуть розставляти дещо різні акценти. Дуда та його політичний табір спираються більше на двосторонні відносини та безпекову політику, а Тшасковський скоріше спиратиметься на «Східне партнерство» та багатосторонні відносини, пояснює Шеліговський.
На його думку дуже велике значення мають особисті відносини між президентами України та Польщі, тому що президент відіграє ключову роль у політиці щодо східних країн.
«Формально уряд керує зовнішньою політикою у Польщі, але уряд фокусується на відносинах з ЄС, НАТО, тощо. А відносини з Україною – це питання завжди було в руках президента, – зауважує Шеліговський, – І так було і з Квасневським, і з Коморовським, і з Дудою».
«Якщо переможе Тшасковський, якийсь час піде на встановлення відносин з президентом України Володимиром Зеленським. Тому що зараз Дуда і Зеленський – вони на одній хвилі», – додає дослідник.
Анджей Шептицький, політолог Варшавського університету, в коментарі Радіо Свобода зауважив, що «Україна здебільшого була відсутня у передвиборчій кампанії. Я б сказав, Україна здебільшого зникла з політичного порядку денного у Польщі… з минулого року».
На його думку, казати, що один кандидат за Україну, а інший – проти, не можна. Тому варто проаналізувати інші аспекти, щоб відповісти на питання про те, хто з двох кандидатів потенційно кращий варіант для України.
На думку Шептицього, якщо переможе Дуда, великих змін не буде: з одного боку буде політична підтримка України, з іншого – історичні дискусії. Експерт зазначає, що останнім часом історія відіграє меншу роль після приходу Володимира Зеленського до влади.
Щодо опозиційного кандидата Рафала Тшасковського, Шептицький зазначає, що «не певен, чи він більше або ж менше зацікавлений в Україні».
Але у цьому сенсі є три речі, які можуть стосуватися України. По-перше, він би намагався покращити зовнішню політику у якості нового президента, що й відбувається при кожній зміні влади. По-друге він працював би над покращенням відносин ЄС-Польща, що також важливо для України, тому що сильніші позиції Польщі в ЄС ефективніше просували б українські інтереси у Брюсселі, вважає Шептицький. І по-третє, його внутрішня політика була б іншою, і він був би більш відкритим до нацменшин, ймовірно, і до іммігрантів. Тшасковський, як зауважує політолог, був ймовірно єдиним кандидатом, який прямо звернувся до української меншини в Польщі під час виборчої кампанії.
«Зрештою, я б все ж сказав, що, ймовірно, Тшасковський був би трохи кращим, і не тому, що один кандидат антиукраїнський, а інший – проукраїнський, а саме через фактори, які я перерахував», – підсумував політолог Шептицький.
Що кажуть у світі?
«Для тих, хто не стежить регулярно за ситуацією: нинішній президент Анджей Дуда відомий тим, що допоміг порушити конституцію та «приборкати» суди. А його конкурент, Тшасковський, закликає повернутися до верховенства закону», – пише у своєму твіттері західна дослідниця Ен Еплбом.
«Результати означають, що Дуда та Тшасковський будуть конкурувати у другому турі менш, аніж за два тижня, 12 липня, під час голосування, яке визначатиме політичне майбутнє Польщі», – підсумовують в статті видання The Guardian.
«Мало в яких європейських демократіях боротьба між популістсько-підфарбованим консервативним націоналізмом та лібералізмом більш чітко визначена, ніж у Польщі», – коментують у Financial Times.
Про кандидатів
Попередні опитування свідчили, що Дуда легко перемагає на виборах, які мали відбутися ще 10 травня. Він також мав підтримку державного телебачення, новинні програми якого постійно висвітлюють його кампанію і нападають на його опонентів.
Пандемія коронавірусу призвела до змін політичних перспектив: вибори були відкладені, і опозиційна партія «Громадянська платформа» замінила кандидата, висунувши мера Варшави і політолога Рафала Тшасковського.
Він кардинально вплинув на шанси опозиції на виборах протягом лише кількох тижнів і привніс енергію до президентських перегонів.
Дуда і владна партія «Закон і справедливість» залишаються популярними в біднішій південно-східній частині Польщі, де домінують консервативні, євроскептичні настрої. Водночас партію критикує Європейський союз, звинувачуючи його у втручанні в судову систему і перетворенні державних ЗМІ на рупор пропаганди.
Тшасковський, з іншого боку, обіцяє зберегти найбільш популярні заходи, здійснені «Правом і справедливістю», включно з виділенням грошей батькам, але він також каже, що не буде співпрацювати з тією партією, допоки вона не відновить незалежність державних ЗМІ.
Тшасковський каже, що хоче покласти край політичному вододілові, децентралізувати бюджетні асигнування, домогтися більших коштів від Євросоюзу, покращивши відносини з Брюсселем.
«Ви не отримаєте ніяких грошей, якщо увесь час ви шукаєте ворогів у Європейському союзі і його державах-членах. Якщо ви маєте бути твердими і твердо захищати національні інтереси, – ви маєте будувати коаліції», – сказав Тшасковський.
Отже, 12 липня має відбутися другий тур. Соціологи кажуть, що результат такого фіналу зараз неможливо передбачити.
ТЕТЯНА САВЧУК