Збереження української мови як єдиної державної залишається принциповим питанням для влади.
7 та 9 липня Конституційний суд розглядає подання депутатів від Опоблоку проти мовного закону.
“Питання мови – це дуже важливе, принципове питання для держави. Ніякої другої, російської, у нас бути не може – не тому, що її не треба вивчати, її не треба знати. Якщо ми кажемо про Україну – то має бути тільки державна українська мова. Чи має бути друга мова в Україні? Звичайно, має бути. Але це має бути англійська мова, яка має вивчатися, починаючи з дитячого садочка”, – заявив в інтерв’ю “УП” Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
При цьому за словами секретаря РНБО, українці мають вивчати англійську, щоб бути частиною цивілізованого світу.
“Усі громадяни України, якщо ми хочемо бути в цивілізованому світі, мають знати, використовувати англійську мову. Це є обов’язкова річ”, – наголосив Данілов.
Однак наразі в ЗМІ зявляються публікації, в яких висловлюються побоювання, що в Україні відбувається чергова спроба наступу на українську мову. Так, зокрема, у новому блозі Миколи Княжицького на “Еспресо” йдеться про те, що протягом кількох днів Конституційний суд розглядатиме подання депутатів від Опоблоку проти мовного закону.
“Поки влада зволікає з виконанням ключових норм цього документу та не приймає закон про мови нацменшин, проросійські сили не зволікають. Вони, прикриваючись захистом прав російськомовних, воюють з українською аби догодити Путіну, який вже давно мріє знищити нашу мову та довести, що ми “одін народ””, – йдеться в публікації Княжицького.
Так цього тижня Конституційний суд починає розглядати подання 51 депутата з Опозиційного блоку, а нині – “Опозиційної платформи – за життя”, про забезпечення функціонування української мови як державної.
“На думку цих депутатів закон обмежує права російськомовних громадян України. Що, звичайно, є абсурдом. Тому що закон не стосується мов національних меншин. Він говорить про захист державної мови”, – пише блогер.
Варто зазначити, що закони про захист державної мови є в більшості країн, які себе поважають.
“Починаючи від Росії, яка поважає лише себе, і завершуючи Польщею чи Францією, які поважають і себе, і інших. Ми, звісно, брали ці, європейські, закони за приклад для себе, коли розробляли Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної. Чи обмежує наш закон національні меншини? Жодним чином. По-перше, він не регулює їхні мови. А по-друге – прямо стверджує, що уряд у шестимісячний термін (а вже минуло більше, ніж рік) має подати законопроект, який би захищав мови національних меншин. Отже, кожен, хто дбав би про захист національних меншин, мав би долучитися до такої роботи. Але ні. Під прапором боротьби за права національних меншин насправді воюють з українською мовою”, – зауважується в публікації.
Це не нова боротьба – загальновідомими історичними фактами є Емський указ, Валуєвський указ, Розстріляне відродження, та все, що робилось у Радянському Союзі для того, щоб українська мова ніколи не запанувала на території України.
“Очевидно, для росіян дуже важливо було нас русифікувати. Ну, хоча б для того, щоб стверджувати (так, як каже сучасний їхній правитель Путін), що “ми адін народ”. А отже і мови ніякої немає, культури ніякої немає… Так, якесь там “нарєчіє”, – з прикрістю констатує Микола Княжицький.
Очевидно, що без якісного закону, без якісного об’єднання українців, які поважають себе, свою мову і свою культуру, ми ніколи не побудуємо сильну державу. Українська мова об’єднує, а не роз’єднує. Наразі цей закон об’єднав усе суспільство. Тому будь-які соціологічні дослідження підтвердять, що більшість українців закон підтримує. Навіть якщо ці українці не дуже добре знають українську мову.
“Саме для таких закон передбачає програму з підтримки української мови, курси навчання, усі ті заохочення вивчення мови”, які зараз, на думку пана Княжицького, “не виконує уряд Володимира Зеленського, не лише цей, а і минулий”.
Стосовно Конституційного суду журналіст пише: “Ці депутати з опоблоку хочуть скасувати закон. Уявляю собі цю картину, якщо суддя скасує закон, бо він якимось чином принижує російськомовних громадян. Дай їм Бог здоров’я, цим російськомовним громадянам, але очевидно, що україномовні громадяни України, будь-якого походження, будь-яких національностей, пишаються своєю мовою, люблять її, хочуть, щоб цей закон існував і працював. Вірю в те, що Конституційний суд ухвалить справедливе рішення”.
Перші дебати триватимуть два дні – 7 та 9 липня (Раніше, як правило, відкриті дебати в Конституційному суді тривали день, максимум півтора).
“Цілих два дні ми будемо говорити про мову. Ніби вже ця дискусія всім вже набридла, ніби вже всі розуміють, що українська в Україні має панувати, розвиватися, а мови національних меншин будуть захищати. Але ні, не всі. Країна-агресор, її лідер Володимир Путін досі мріють про те, щоб закон скасували, мріють про те, щоб “нікакого украінского язика ваабще не било, патаму што ми адін народ”. А ми будемо в Конституційному суді доводити протилежне. Приходьте нас підтримувати, дивіться трансляції по телевізору… Пильнуйте. Бо якщо ми, українці, не будемо пильнувати нашої мови, то жоден інший народ її не захистить. І нас теж”, – підкреслює Микола Княжицький.
Варто зазначити, Микола Княжицький є журналістом, народний депутат України 7-го, 8-го скликання та 9-ого, голова Комітету з питань культури і духовності (2014—2019), співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща, член комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У минулому був керівником медійних компаній і телеканалів Tonis і СТБ, УТ-1, Газети 24, телеканалу ТВі. Також був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Як повідомлялося раніше, за останні майже тридцять років Незалежності Україні ще не вдалося зробити національну мову загальновживаною і загальнонародною. Адже протягом останніх 400 років пережила безліч спроб її винищення. Історики налічують документально підтверджені 134 акти лінгвоциду спрямовані на винищення української мови.