26 червня у Львові відбулась церемонія нагородження лауреатів Львівської обласної (зі всеукраїнським статусом) літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди. А також – презентація збірника громадянської лірики «Просвітлені голоси» – літературно-патріотичного проєкту Олеся Дяка, заслуженого діяча мистецтв України, голови журі даного конкурсу, який і провадив це літературне свято.
Власне «Просвітлені голоси» вже вчетверте продемонстрували свої голоси в книжковому обладунку.
Лауреатами 2020 року в цьому конкурсі стали: Оксана Бігун (перша премія), Микола Савчук (друга премія). Третю сходинку посіла Марія Людкевич, відома львівська поетеса, дитяча письменниця, авторка 44 книг, яка два роки тому відзначила 50-річчя своєї творчої діяльності.
«Чому я її (премію імені К. Мандрик-Куйбіди. – Б.З.) хотіла? – почала свій виступ Марія. – Бо в селі Козаківка, де є на школі дошка «Тут мешкала Катерина Мандрик-Куйбіда», там навчалась і я. Тому я хотіла цієї премії, маю її. Це дуже гарне село – Козаківка». Присутні тепло зааплодували третій лауреатці, яка прочитала також і свою поезію.
Перші два лауреати, на жаль, не змогли прибути на це творче дійство, оскільки Оксана Бігун, лауреатка Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2019 рік, членкиня НСПУ та Міжнародної літературно-мистецької академії України, працює в університеті Колорадо Спрінгз (США), а Микола Савчук зі Хмельниччини, член НСПУ, не зміг взяти участь у цьому вагомому літературному заході.
Заохочувальний диплом «Молода надія» отримала Ірина Мельник. А почесний диплом в номінації «Гордість нації» – світлої пам’яті Іван Гнатюк (1929-2005), відомий український поет, прозаїк, перекладач, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, в’язень радянських концтаборів.
Адже, як точно висловився Олесь Дяк, «літературно-патріотичний рух жодна всесвітня болячка (мав на увазі нинішній коронавірус. – Б.З.) зупинити не може». Тим більше, що два дні тому торгова марка «Козацький мед» з Мелітополя Запорізької області, звідки родом і минулорічний фіналіст конкурсу Олег Гончаренко, передала до організаційної управи премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди смачний козацький мед, якого вистачило не тільки лауреатам, а ще й тим – хто виступав, висловлюючись з приводу вагомості літературної творчості, особливо – для молоді. А виступали: Іван Собко, заступний голови ЛОДА, Олена Махнюк, заступник керуючого справами Львівської обласної ради, громадський діяч Назарій Брезіцький, дочка видатного українського письменника з Борислава Івана Гнатюка – пані Люба, директор Львівської обласної універсальної бібліотеки Іван Сварник. Приємно було чути виступ львівського обласного посадовця Івана Собка: «Посадовець має виконувати те, за що держава платить йому зарплату, і гідно оцінювати тих, хто шанує, плекає, примножує українське слово, все українське. Не важливо, на якій ти посаді, важливо бути людиною, патріотом, своїми вчинками це доводити».
Тепер – з приводу антології «Просвітлені голоси». Це мав би бути мій виступ на творчій акції. Але час не дозволив… То ж подаю його тепер у пресі.
Отже, що сотворили «Просвітлені голоси»?
«Хтось клав мур на фундаменті вічності» (як Левко Воловець), хтось – «дух тривожний співом підіймає» (як Оксана Бігун), хтось «несеться життям арканним» (як Микола Савчук), а дехто навіть «задумав повстання» (Назар Данчишин).
Але, оскільки
«Назустріч бурі вперто йдуть Поети і не лякаються тернового вінця» (Надія Дичка),
то є надія,
Що «Надією Господь нам душі обігріє» (переконана Ольга Яворська)
І нам вдасться
«Україну піднести до космопросторів» (Микола Істин),
незважаючи на те, що
«Ось там поміж народом з ментальної отари
Володарі лукаві панують з давніх пір» (Юрій Хмелевський).
Оскільки
«Хлопці оці
Зростуть як
Дубки
Вони наші справи
У руки візьмуть
І далі державу
Як слід поведуть», – переконаний Ігор Гургула.
Очевидно, ми всі переконані в тому, що так буде. А «Післямова Левка Різника» – справді «твердая криця»!
Вітаю Тебе, Левку, за «Любов до рідного дому – до України», за активну участь у конкурсі, в чому я переконався вже впродовж кількох десятиріч, спілкуючись із Тобою. То ж, гадаю, що кількість «Просвітлених голосів» зростатиме.
З повагою до всіх літературних (і не тільки) голосів –
Богдан Залізняк,
Член НСПУ і НСЖУ,
м. Львів