24 червня 2020 року Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) спільно з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) презентували проєкт Карти правових реформ для громадянського суспільства в Україні. Ця подія стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України».
Про це повідомляє Громадський сектор.
Карта правових реформ для громадянського суспільства – це аналітичний, візійний та полісі-документ, що містить бачення громадянського сектору щодо пріоритетів реформування та покращення правового середовища для організацій громадянського суспільства України на 2021-2026 рр. Карта правових реформ має бути покладена в основу нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.
Презентація проєкту Карти відбулася в онлайн-режимі.
Одночасно до спікерів у студії підключалися спікери з регіонів, зокрема зі Львова, Харкова, Івано-Франківська, Луцька, які разом працювали над текстом Карти. Модераторкою події стала Ілона Довгань, теле- та радіоведуча.
Розробка Карти реформ – це один із напрямів комплексної Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства України, яку втілює Консорціум, наголосив виконавчий директор ІСАР Єднання Володимир Шейгус.
«Це другий напрям проекту – покращення правового середовища. Зараз ми моніторимо ситуацію та чітко розуміємо, що повинні самі формувати візію напрямів роботи, де ми можемо об’єднуватися. Мета – покращувати середовище, яке надасть нам можливість виконувати нашу місію ефективно та втілювати потреби цільових груп, заради яких ми працюємо.»
Проект Карти – це не лише результат, який вказує подальший шлях, а й свідчення сили громадянського суспільства, яке змогло згуртуватися, знайти спільні рішення і здатне рухатися далі, наголосила Світлана Конончук, виконавчий директор УНЦПД.
«Це робота – для всього суспільства, тому буде важливо, аби всі причетні могли вносити свої корективи, коментарі та поради до того, як прокладати цей шлях далі. Карта ще буде обговорена у регіонах і з різними сторонами, адже вона має бути основою не лише для громадського сектора, а й для органів влади», – додала експертка, також подякувавши організаторам за креативний і зручний майданчик для роботи.
Варто зазначити, що Карта правових реформ стала напрацюванням понад 150 представників організацій громадянського суспільства з різних регіонів України, які з березня по червень 2020 року вкладали свої знання, досвід і бачення, щоб спільно розробити візію для розвитку громадянського суспільства на наступні роки. До розробки документу у рамках надання консультацій також долучалися представники міжнародних організацій та органів державної влади.
На початку розробки Дорожньої карти ЦЕДЕМ та партнери бачили у ній документ з особливою цінністю: проект мали створювати безпосередньо організації громадянського суспільства. Саме співпраця і синергія активних громадян дозволили створити унікальний аналітичний документ, – підкреслила Олеся Холопік, заступниця директора Центру демократії та верховенства права.
«Так, це лише перший етап, хоч і глобальний та масштабний, документ ще буде допрацьовуватися. А ми у Консорціумі і далі виконуватимемо свою місію: будемо підтримувати і формувати спільноту однодумців, яка відстоюватиме та адвокатуватиме рішення, викладені у документі», – зазначила вона.
За словами Тараса Шевченка, директора Центру демократії та верховенства права, ознайомитися з текстом документа усі небайдужі громадяни можуть вже зараз – проект доступний за посиланням.
Фінальна версія Карти має бути готова у вересні, тоді пройде і підсумкова презентація.
«Коли ми починали працювати над проектом, то зрозуміли, що було би чудово залучити і згуртувати усі зацікавлені сторони, всі організації, аби спільними зусиллями напрацювати документ. Не лише для нас, документ для країни, який може взяти Уряд і використати для Нацстратегії розвитку громадянського суспільства», – підкреслив Тарас Шевченко.
Робота базувалася на досвіді Коаліції РПР, яка просувала реформи через власну Дорожню карту.
Тож завданням розробників Карти було не лише визначити проблеми, а й знайти рішення для них, відзначив Максим Лациба, керівник Програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД.
«І ще одна мета – це згуртувати громадянське суспільство для захисту своїх прав та інтересів. Завдяки вам ми це зробили. Так, ми ідентифікували 91 проблему, з якою стикається громадянське суспільство», – підсумував він.
Експерт наголосив, що втілення Карти – це спільна робота і влади, і громадянського суспільства, тож робота триватиме і у нових форматах.
«Відсьогодні ми починаємо створення Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства – вже для держслужбовців. Я сподіваюся на робочу групу при Кабміні, куди ми всі ввійдемо. І будемо перетворювати наші рекомендації на урядовий документ, з чітким планом: що Уряд і місцеве самоврядування мають зробити для створення сприятливого правового середовища для ОГС» – анонсував Максим Лациба.
Експерти з організацій громадянського суспільства, зокрема з різних регіонів України, презентували напрацювання щодо кожного з восьми розділів Карти. Вони охоплюють ключові для ОГС теми:
- правовий статус організацій;
- оподаткування громадської та благодійної діяльності;
- державна фінансова підтримка сектора;
- залучення ОГС до соціальних послуг та соціального підприємництва;
- розвиток волонтерської діяльності;
- безпека активістів та ОГС;
- державна політика сприяння розвитку ОГС;
- участь громадськості у формуванні та втіленні владних рішень.
Як повідомлялося, про трудову міграцію як частину олігархічної системи в Україні розповів Олександр Карпенко, заступник голови Міжнародної громадської організації «Четверта хвиля».