Німеччина є одним з провідних учасників «нормандського» формату. І на тлі намагання французького президента Еммануеля Макрона залучити Росію до європейської архітектури безпеки канцлер Ангела Меркель демонструє, що ФРН залишається партнером України.
Про особливості цього партнерства та інші питання двосторонніх відносин розповіла Анка Фельдгузен посол Німеччини в Україні, пише газета День.
Німеччина суттєво допомагає Україні долати кризу, спричинену пандемією COVID-19. Пані посол, прокоментувала як пандемія вплинула на наші двосторонні відносини.
“Ми і далі дуже активно спілкуємось через відеоконференції. Цікаво, наскільки швидко ми перейшли на цей режим. Однак мені дуже шкода, що поки не можуть відбутися подорожі між нашими країнами. Сподіваюсь, що це дуже швидко зміниться, бо ситуація в Україні теж помірна”, – сказала пані Фельдгузен.
На думку посла, на відміну від інших країн ЄС, з Україною можна вже здійснювати регулярне авіасполучення. Вона сподівається, що це буде дуже скоро, тому що Україні теж потрібна мобільність, і в цьому вона є частиною Європи. Раніше між нашими країнами було багато рейсів, яких сьогодні дуже не вистачає і німцям теж.
“Ми, як Німеччина та ЄС, допомагаємо Україні долати кризу, спричинену пандемією. В межах програми U-LEAD я разом з іншими послами вручала обладнання найуразливішим громадам, а також допомогу медичному персоналу. Адже Україна винесла урок з цієї кризи, який полягав у тому, що медичний персонал не був досить захищеним і з великим ентузіазмом надавав медичну допомогу. В результаті багато лікарів і медсестр померло.
Ми дуже активно співпрацюємо з ДСНС і допомогли їм, коли під час пандемії в Київській і Житомирській областях були пожежі. Ми підтримуємо дуже тісні контакти і мали дуже красиві конференції між німецькими та українськими лікарями, під час яких вони обмінювались досвідом”, – розповіла пані посол.
При цьому вона висловила певні побоювання, що зараз в Україні може початися друга хвиля епідемії через адаптацію до відкриття громадського транспорту.
Крім того вона нагадала, що 27 квітня український літак Ан-225 «Мрія» доставив до Лейпцига медичний вантаж з Китаю для боротьби з пандемією коронавірусу. Трансляцію посадки, а це була гарна картина, вели німецькі ЗМІ. Під час зустрічі «Мрії» брала участь міністр оборони ФРН Аннегрет Крамп-Карренбауер.
Стосовно ситуації на Донбасі посол чітко сформулювала прагненя німецької сторони до врегулювання конфлікту: “Ми хочемо остаточного припинення вогню”.
Нещодавно українська делегація на чолі з главою МЗС Дмитром Кулебою побувала в Берліні і передала пропозиції щодо припинення вогню на Донбасі. Посол Анка Фельдгузен так охаректиризувала їх зміст: “Це була активна і добра розмова з нашим міністром. Кулеба і Маас уже кілька разів говорили по телефону. І одразу між ними виникла приємна «хімія», яка продовжувалась у Берліні під час візиту і переговорів. Що стосується конкретних пропозицій, то ми всі зараз думаємо, що можна ще зробити. Ми хочемо остаточного припинення вогню, і це допомогло б особливо зараз у час кризи, щоб людям було легше пересуватись через лінію розмежування”.
Фельдгузен вважає, що Мінський процес страждає від того, що не можна більше безпосередньо зустрітись. Адже за пів року так і не було прогресу у виконанні грудневих домовленостей у Парижі.
“Ми спостерігали за першими добрими кроками, зокрема розведенням сил восени і двома обмінами полоненими. Це все було добре. Але в січні і лютому ми спостерігали, що Росія дуже формально поставилася до Тристоронньої контактної групи (ТКГ) і хотіла провести якийсь регламент, а також підписати протоколи. Ба більше, вона наполягала на тому, щоб Україна вела переговори безпосередньо з сепаратистами. Німеччина і Франція дуже чітко сказали Росії, що згідно з Мінськими домовленостями в ТКГ входять Україна, РФ і ОБСЄ, а не представники окупованих територій.
А 11 березня виникла ідея консультативної ради, яка вже більше не існує. Україна запропонувала внести чотирьох представників тимчасово переміщених осіб на переговори в Мінську. Як на мене, було б добре, якби люди, які хочуть туди повернутись, теж могли висловити свої ідеї, як вони це бачать. Тобто мені здається, що ця ідея непогана. Узагалі слід сказати, що Мінський процес страждає від того, що не можна більше безпосередньо зустрітись”, – прокоментувала ситуацію Фельдгузен.
Також посол Німеччини висловила сумніви щодо можливості проведення виборів в регіоні.
“Я від самого початку говорила, що будуть ті частини Мінських домовленостей, які не можуть функціонувати. А це насамперед контроль над кордоном після проведення виборів на непідконтрольній Україні території. Я, чесно кажучи, не можу уявити собі, як там може бути проведено вибори, якщо Україна не має повного контролю за кордоном”, – сказала посол.
Також представник дипломатичного відомства Німеччини висловила радість стосовно того, що зараз українська влада знайшла спосіб, щоб платити людям, які працюють у «Вода Донбасу» на непідконтрольній території. Вона підкреслила, що важливими є такі потрібні речі, як виплата пенсії старим людям, які не можуть пересуватись, щоб ці люди не забули, що вони все ще залишаються українцями.
Як раніше стало відомо з заяви колишнього спецпредставника США в переговорах по Україні Курта Волкера, він вважає, що Франція й Німеччина недостатньо тиснуть на Росію в «Нормандському форматі» і прагнуть уникати звинувачень на адресу Росії щодо невиконання нею Мінських угод. На це посол відповіла: “Повірте мені, ми це робимо. Нам дуже не подобається ця ідея, що Росія не є частиною процесу”
Раніше була оприлюднена заява МЗС Німеччини, що посилення санкцій США проти газопроводу Nord Stream 2 стане серйозним зазіханням на європейську енергетичну безпеку і суверенітет ЄС. Країни Балтії, і Польща та, звісно, США, виступають проти будівництва цього газопроводу. При цьому ми часто чуємо про такі заяви, що має існувати трансатлантична єдність між ЄС і США. Посол Німеччини Фельдгузен у контексті цих питань вважає, що Україна і надалі залишатиметься транзитною країною.
«Північний потік-2» це — дуже складне питання. Але ми знаємо, що його добудують і він буде функціонувати, не залежно від того чи будуть санкції чи ні. І ми всі будемо жити з цим проектом. Водночас хочу відзначити, що ми активно допомогли, щоби Україна та Росія уклали нову газову угоду. І тому не випадково остаточне вирішальне засідання з цього питання мало місце в Берліні 19 грудня.
Україна і надалі залишатиметься транзитною країною. Зараз відбулося зменшення споживання газу через кризу, тому що промисловість не функціонувала. Але як я сказала в попередньому інтерв’ю, Німеччина відмовиться водночас від атомної та вугільної енергетики, тому потрібні великі обсяги газу, які ми будемо отримувати і через «Північний потік» і через українську ГТС”, – зазначила пані посол.
Загалом, Анка Фельдгузен переконана, що у галузі енергетики Україна буде скоро все більше інтегрована з ЄС.
“В галузі енергетики Україна буде скоро все більше і більше інтегрована з ЄС через мережу електроенергії. В даний момент існує пілотний проект у Бурштині. Це дуже конкретний приклад як Україна наближується до ЄС”, – підкреслила посол Німеччини.
Як повідомлялося раніше, Німеччина остаточно відмовила Росії в ексклюзивному статусі газопроводу “Північний потік-2”.