Опубліковано результати дослідження «Молодіжний громадський активізм українських мігрантів у країнах ЄС», яке зробила команда Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою (МІОК). Дослідники провели 28 інтерв’ю з українськими громадськими активістами віком від 18 до 35 років з Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі та Чехії.
Варто зазначити, що попередні результати дослідження були презентовані в жовтні 2019 року у Національному університеті «Львівська політехніка» на Міжнародній науково-практичній конференції «Громадський активізм українських мігрантів Європи: згуртовані новими викликами». У роботі конференції взяло участь 130 учасників, з яких було 30 закордонних з 14 країн світу. Високий міждисциплінарний науковий рівень конференції забезпечили 9 докторів та 45 кандидатів наук, зокрема з соціологічних, політичних, економічних, географічних, юридичних та педагогічних наук.
Соціологічне дослідження молодіжного громадського активізму українських мігрантів було проведеного впродовж 2019 року в 7 країнах ЄС. Для нього було використано якісну методологію – глибинне напівструктуроване інтерв’ю, які здійснювалися за допомогою Skype та інших VoIP-програм. Тривалість таких інтерв’ю становила від 40 хвилин до 3 годин. Оскільки важливо було з’ясувати особливості громадського активізму сучасних мігрантів, респондентами дослідження стали мігранти, термін перебування за кордоном яких становить більше ніж 15 років.
Серед опитаних була молодь, яка переїхала до країн ЄС у зв’язку з різними обставинами: навчання, возз’єднання родини та працевлаштування. У вибірці дослідникам вдалося охопити українських мігрантів з різних областей України, для яких рідними виявилися як українська, так і російська мови.
Зокрема, Оксана Дащаківська голова регіонального офісу Міжнародного фонду «Відродження» в Західній Україні, наголосила не лише на комунікативній ролі українського активізму за кордоном, а і на питанні національної ідентичності.
«Завдяки українським мігрантам ми здобуваємо міцну опору – важливий інструмент комунікації зі світом. Українські інституйовані організації у світі завжди дбали про збереження ідентичності, популяризацію культури. А віднедавна почали працювати в актуальних напрямках інформаційної безпеки, зокрема розвінчувати стереотипи про Україну, захищаючи права українців у всьому світі», – зазначила Дащаківська.
Презентуючи дослідження, науковці МІОКу висвітлили:
- процес інтеграції українських громадських мігрантів у нове суспільство, особливості їхньої громадської діяльності,
- чинники збереження національної ідентичності та асиміляції, механізми і фактори об’єднання українців у громадські організації,
- типовий портрет українського громадського активіста,
- аналіз мотивів залучення до громадського активізму в середовищі української молоді за кордоном;
- співпрацю з іншими українцями, з представниками різних національностей, органами влади країни проживання і країни походження;
Особливу увагу зосереджено на основних сферах діяльності громадських організацій та ініціативних груп українських мігрантів за кордоном, їхньому кількісному і якісному складі, структурі, динаміці їхнього розвитку, а також налагодженню їхньої співпраці з іншими суб’єктами. Представлено життєві стратегії активістів та осмислення ролі міграції.
У результаті виступів та обговорення учасники конференції дійшли висновку:
- новостворені громадські організації українських мігрантів у Європі сьогодні відіграють важливу роль для підтримки України, надання їй гуманітарної та іншої допомоги, а також для розвитку культурної дипломатії за кордоном та просування інтересів України в країнах ЄС;
- громадський активізм українських мігрантів у країнах ЄС переживає процес змін, важливу роль для якого має відіграти перехід від волонтерства до професіоналізації через інституціоналізацію як один із можливих варіантів розвитку;
- громадські активісти в Європі потребують налагодження системних контактів з Україною та розширення співпраці, насамперед, з державними органами України в різних сферах діяльності;
- для ефективності функціонування громадських організацій українців за кордоном важливими є і чітке розуміння інтересів українців за кордоном та формування стійких спільнот українських мігрантів.
За результатами роботи конференції підготовано ухвалу для органів законодавчої і виконавчої влади України.
Матеріали дослідження можуть бути корисними для науковців, аспірантів, працівників державних та регіональних органів влади, викладачів і студентів різних спеціальностей, які вивчають чи цікавляться тематикою міжнародної міграції, представників громадського сектору в Україні та світі.
Нагадаємо, раніше МІОК повідомив про перенесення Бієнале «Українська мова у світі: відступ чи поступ?», який мав відбудеться 25–28 червня 2020 року в Національному університеті «Львівська політехніка».