В рамках підготовки і проведення заходів XIV Всеукраїнського фестивалю науки (15-16 травня 2020 року) ‒ науково-популярної та просвітницької події загальнодержавного значення, засновником і одним із організаторів якої є Національна академія наук України, голова Західного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України (Львів) професор Зіновій Назарчук дав інтерв’ю.
Є.З.: Доброго дня, шановний професоре! Дозвольте привітати Вас та науковців Західного наукового центру НАН України і МОН України з XIV Всеукраїнським фестивалем науки. Окресліть, будь-ласка, мету та формат заходу.
Щиро вдячний за привітання на адресу науковців західноукраїнського регіону. Користуючись нагодою, зазначу важливий наратив діяльності Західного наукового центру: вчені, дослідники, інженерні працівники ‒ наш основний і найцінніший ресурс, який заслуговує на пошану з боку суспільства. Саме людський капітал є визначальним чинником ефективності та конкурентоспроможності наукової і освітньої сфер держави.
Проте на початку нашого спілкування хочу донести до шановної аудиторії, що Західний науковий центр НАН України і МОН України ‒ основна організуюча і координуюча ланка системи науково-технічної та інноваційної діяльності у західних областях України, орієнтована на вирішення актуальних соціально-економічних та культурних проблем розвитку регіону. Західний науковий центр об’єднує науковців восьми областей: Волинської, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької. У західному регіоні функціонує 22 установи Національної академії наук України, в яких здійснюють дослідження більше 2100 вчених, діяльність котрих спрямована на одержання нових знань та пошук шляхів їх застосування.
Щодо Всеукраїнського фестивалю науки в установах Центру, то захід проводиться із 2009 року щорічно з метою популяризації досягнень науки в регіоні, залучення молоді до наукових досліджень, піднесення авторитету та престижу науки. У рамках Фестивалю науково-популярні заходи відбуваються у найрізноманітніших форматах – від днів відкритих дверей до форумів, конференцій, квестів тощо.
(листопад 2018 року, Львівський будинок вчених, джерело: http://znc.com.ua/).
Фестиваль, що проводить Західний науковий центр, уже став доброю традицією в житті нашого регіону. Він дає можливість молоді отримати уявлення про багатогранність науки, дізнатися про нові дослідження, почути найкращих науковців і зробити свої перші кроки на шляху до великих відкриттів. Проте цьогоріч, зважаючи на об’єктивні обставини ‒ карантинні та інші обмежувальні заходи в країні ‒ основні заходи Фестивалю «перенесені» в інтернет-мережу, що також дозволить відчути атмосферу наукового спілкування і пізнання. Тому рекомендую та запрошую всіх зацікавлених слідкувати за анонсами заходів, які становлять інтерес, на інтернет-ресурсах інституцій.
Є.З.: Зіновію Теодоровичу, відомо що спектр дослідницьких пошуків установ Західного наукового центру досить широкий. Прохання, окресліть основні наукові напрями інституцій Центру.
Почну з того, що українська академічна традиція має давню і багату на різні події історію. Міцний і випробуваний часом фундамент діяльності Національної академії наук України був закладений нашими попередниками у 1918 році, за що українське суспільство вдячне їм. На теперішньому етапі НАН України є установою, яка спроможна комплексно виконати практично будь-яке завдання в інтересах держави.
У 2018 році вчені Західного наукового центру і громадськість регіону відзначили знаменну подію – 100-річчя діяльності Академії, чим умовно підсумували здобутки, окреслили актуальні дослідницькі напрями і шляхи імплементації результатів досліджень в інтересах подальшого науково-суспільного розвитку регіону.
На сучасному етапі пріоритетними напрямами науково-координаційної та пошукової діяльності Центру є:
- регіональний розвиток та системи управління, транскордонне співробітництво;
- дослідження соціогуманітарних проблем людини;
- створення та впровадження ресурсозберігаючих технологій енергетики, приладо- та машинобудування;
- раціональне використання та охорона природних ресурсів Карпат і басейнів рік Дністер, Західний Буг, Тиса;
- збереження та відтворення народних промислів, ремесел; дослідження мистецьких пам’яток регіону тощо.
Вказані напрями є ключовими при створенні комплексних цільових програм соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку західного регіону України за участі Західного наукового центру та його установ.
Принагідно відзначу, що для вчених Центру пріоритетним є спрямування зусиль на подальше застосування отриманих знань задля суспільства в цілому та західноукраїнського регіону зокрема. У 2021 році, «проходячи» наступний умовний рубіж, – відзначення 50-річчя діяльності Західного наукового центру – й оцінювання правильного обрання вченими регіону напрямів наукових досліджень та їх інтеграцію в соціум, працівники Центру готуються представити суспільству ці результати. Ми виходимо з того, що наука і суспільство – це ті сфери, що служать суспільству і доступ до них у співвітчизників має бути всебічним.
Окремо додам, що активну громадянську позицію займають чимало провідних учених Центру, які спільно з членами Наукового товариства ім. Шевченка ведуть просвітницьку діяльність, здійснюють формування та удосконалення наукового світогляду у мешканців регіону.
Є.З.: Шановний професоре, Центр підтримує активні взаємини із зарубіжними науковими установами. Як відбувається взаємодія та які очікування, основні результати від міжнародної наукової взаємодії?
Дійсно, у діяльності Західного наукового центру встановлення та розвиток міжнародних зв’язків є одним із значимих напрямів. Установи Центру в процесі міжнародного наукового співробітництва намагаються розвинути взаємовигідні довгострокові дослідницькі програми й науково-дослідні роботи, інтенсифікувати інформаційний та технологічний обмін. Звичайно, що у міжнародній діяльності переслідуємо мету щодо підвищення авторитету української науки за кордоном, а також інтеграції наукових закладів та колективів у світовий дослідницький простір.
Географія міжнародного наукового обміну установ Центру широка – це дослідницькі установи країн Європейського Союзу, США, Канади, Японії, Китаю, Південної Кореї, багато інших. Українська сторона у роботі з партнерами спирається, так би мовити, на «точки опори» – відомі вітчизняні наукові школи та колективи, насамперед з перспективними молодими ученими, які добре проявили себе у міжнародній проєктно-грантовій діяльності і мають схильність до такої роботи. Ми переконалися, що зазначений підхід оптимальний в сприянні розвитку наших наукових установ й дозволяє у найкоротший час отримати необхідні результати – успішно виконані наукові дослідження (фундаментальні, прикладні), залучення іноземного фінансування в українську науку, здобуття досвіду і освоєння кращих світових практик виконання робіт тощо.
Суттєве значення для нас мають взаємовигідні двосторонні контакти з партнерськими установами Польської академії наук, багаторічним куратором яких з польського боку є професор Генрік Собчук (Henryk Sobczuk), керівник «Представництва Польської академії наук у Києві» (Przedstawicielstwo “Polska Akademia Nauk” w Kijowie). Із приємністю відзначу фаховість, обов’язковість, взаємність і розуміння, що завжди демонструє професор Г. Собчук в організації спільних заходів з удосконалення та підвищення дієвості співпраці академічних інституцій України й Польщі, інших суміжних організацій наших країн.
Особливе місце у міжнародному науковому обміні Західного наукового центру займає співробітництво з ученими зі світовим ім’ям – вихідцями з України. Наведу тільки кілька прикладів з низки наявних і найбільш значимих у діяльності Центру. У вересні-жовтні 2015 року на запрошення Західного наукового центру регіон відвідав лауреат Нобелівської премії з хімії (1981), уродженець галицького Золочева професор Роалд Гоффман (Roald Hoffmann), котрий взяв участь у міжнародному науковому конгресі, виступив з низкою лекцій перед львівськими студентами та відвідав рідне місто. В лютому-березні 2019 року Західний науковий центр мав честь приймати з візитом професора Євгена-Зенона Стахіва (Eugene Stakhiv), лауреата Нобелівської премії миру (2007), уродженця Львова, який взяв участь у наукових заходах, а також під час лекцій перед вченими та молодими дослідниками оприлюднив актуальні результати своїх наукових досліджень.
Віддаючи належне інтелектуалам та вченим з українським корінням, які створюють позитивний імідж, популяризують і сприяють просуванню української науки у світовий простір, Центр систематично є ініціатором відзначення зазначених представників іноземних держав. Так, у травні 2018 року з нагоди ювілею Світлани Алексієвич (уродженки Івано-Франківська, громадянки Білорусі, лауреата Нобелівської премії з літератури (2015), білоруської російськомовної письменниці та публіцистки), присвоєно звання «Почесний доктор Національної академії наук України». Також з ініціативи Центру у жовтні 2018 року Михайла Яримовича (Michael Yarymovych, уродженця українського Підляшшя, громадянина США, дійсного члена НТШ, одного з колишніх керівників NASA) «за вагомий внесок у просування у США іміджу України як космічної держави з потужним науково-технічним та дослідницьким потенціалом» нагороджено відзнакою НАН України «За сприяння розвитку науки».
Є.З.: Зіновію Теодоровичу, розуміючи важливість соціального захисту працівників Академії, як розв’язуєте соціальні проблеми науковців, насамперед молоді?
Євгенію, ви однозначно праві щодо нагальної потреби у здійсненні дієвих заходів із соціального захисту працівників Академії. А саме, невиправдано низький рівень оплати праці вітчизняного науковця (у багатьох установах співробітники працюють неповні робочі дні чи тижні), брак фінансування для забезпечення соціального захисту вчених призвів до негативної динаміки і суттєвої втрати кадрового потенціалу академічних установ. Тому на сучасному етапі метою кадрової політики НАН України є збереження та ефективне відтворення кадрового потенціалу, подальший розвиток провідних наукових шкіл, створення належних умов для успішної наукової праці, підготовки наукової молоді.
Так, Західний науковий центр у співпраці з департаментом освіти і науки Львівської ОДА щорічно (вже 19 років поспіль) проводить конкурс на здобуття премій Львівської облдержадміністрації та обласної ради для працівників наукових установ та закладів вищої освіти. Зокрема, у 2019 році премії отримали 30 відомих учених і знаних фахівців та 120 молодих учених і дослідників, на які було виділено понад 2 млн. грн. Особливо важливою така премія виявляється для молодих учених, оскільки є вагомою підтримкою і стимулом для подальшого проведення наукових досліджень. Львівська міська рада кілька років тому започаткувала проект «Львівська система дослідників», у рамках якого на підтримку науковців, зокрема у 2019 році, виділено 6 млн. грн.
Зазначу також важливу проблему покращення соціальних умов праці працівників Центру ‒ забезпечення їх доступним житлом. Зважаючи на вкрай обмежене фінансування Академії, у форматі державно-приватного партнерства та в інтересах ефективного використання майнового комплексу НАН України здійснюємо заходи щодо започаткування житлового будівництва для співробітників, насамперед молодих дослідників, установ Центру. Навіть часткове вирішення цієї проблеми матиме суттєвий позитивний ефект для пом’якшення соціальної напруги.
Є.З.: Зіновію Теодоровичу, дякую Вам за змістовне спілкування. Дозвольте побажати науковцям Західного наукового центру НАН України і МОН України успішних наукових пошуків в інтересах українського суспільства та подальшого засвідчення ефективності академічної системи організації науки.
Інтерв’ю провів Євгеній Захарчук,
науковий співробітник
Західного наукового центру
НАН України і МОН України (Львів)