Макро- і мікрокосмос Міртали Пилипенко

Всесвіт і людина, простір і час, духовне і матеріальне… А ще уміння мріяти і фантазувати, творчо усвідомлювати цей суперечливий світ і щиро прагнути зробити його кращим – це неповний перелік тем, яким переймається американська скульпторка і поетка українського походження, членкиня Спілки письменників України і Української Вільної Академії Наук у США Міртала Пилипенко. У Центральному державному архіві зарубіжної україніки зберігаються документи, що розповідають про її творчу спадщину, яка повертається в Україну.

Міртала – творчий псевдонім Міртали Сергіївни Кардиналовської (Пилипенко). Вона народилася 29 квітня 1929 р., у Харкові, в сім’ї відомого в 1920-х роках українського письменника, громадського діяча Сергія Пилипенка та перекладачки і мемуаристки Тетяни Кардиналовської.

У 1930-х роках після арешту і страти батька родину висилають за межі України. Мати з доньками (Асею і Мірталою) опиняються в Калініні (Твері), де мусять виживати. Тут застала їх війна, під час якої сім’ю вивозять до Німеччини на примусову працю. Потім були роки поневірянь Європою і наступна еміграція до США (1947 р.). Свої переживання Міртала потім викладе в графічному малюнку під назвою «Образна біографія» – графічне зображення свого минулого, теперішнього і майбутнього.

Міртала навчається у мистецькій школі при Бостонському музеї мистецтв (клас скульптури). У 1956 р. вона блискуче закінчує школу і отримує вищу нагороду – дворічну стипендію на творчу подорож до Європи.

У 1958–1959 pp. у Парижі Міртала удосконалює свій фах, навчаючись у відомого скульптора Осипа Цадкіна в Школі Мистецтв та в Кутюрьє в Школі Декоративного мистецтва. У 1960–1965 рр. закінчує Тафтський університет і отримує ступінь бакалавра мистецтв. Після нетривалої викладацької роботи на курсах скульптури вона повністю і назавжди присвячує себе мистецтву. У центрі її творчості – людина, яка має причетність до сенсів цього Світу, а також процес її сходження до Планетарної особистості.

Міртала видає збірки віршів (першу – в 1972 р.), де поєднує поетичні рядки з репродукціями своїх скульптур. Далі – експериментує з формою, світловими ефектами, музикою, акторською грою на сцені, створюючи новий синтетичний жанр різноманітних видів мистецтв. У 1978–1990 рр. на основі своїх скульптурних композицій, віршів, а також музики відомих композиторів Міртала створює власні відео програми, зокрема, «Подорож людини, або від темряви до світла» та «Мандали, або бачення Неба і Землі».

Ім’я Міртала стає брендом – воно занесене до таких відомих довідників, як: Who’s who in American Art (Хто є хто в американському мистецтві); Who is who of American Women (Хто є хто серед американських жінок); The World Who is Who of Women (Хто є хто серед жінок світу); Dictionary of International Bi­ography (Міжнародний словник біографій); International Directory of Arts (Міжнародний довідник мистецтв) та ін.

На початку 1990-х творчість Міртали стала відомою і в Україні. Мисткиня повертається на Батьківщину своєю величною скульптурною симфонією із бронзи та полімеру, в кожну з яких вона вкладає певну філософську думку, а її приїзд у 1991 р. співпав з відновленням незалежності України. Скульптури Міртали, мандрують Україною: мистецькими галереями Львова, головними музеями Харкова, Дніпропетровська, Миколаєва, Національним музеєм Тараса Шевченка у Києві, картинною галереєю Національного університету «Острозька академія»…

Часто поруч із скульптурами в рамках експозиції виставляються і вірші Міртали, які сприймаються численними відвідувачами як одне ціле. «Ваші роботи випромінюють якесь дивовижне світло. Їх супроводжують справжні вірші, від яких іде теж своєрідне сяйво розуму та добра», – пишуть у книзі для побажань відвідувачі виставки, які душею сприймають талановиті мистецькі твори співвітчизниці.

У 2010 р. Мітрала отримала всеукраїнське визнання, її нагородили «Орденом княгині Ольги» ІІІ ступеня «за вагомий внесок у збереження та збагачення національної історико-культурної спадщини».

Міртала створила багатоманіття філософських культурних шедеврів, які отримали найвищу оцінку серед експертів у художньому світі та заслужене міжнародне визнання. Нині вони експонуються на багатьох персональних виставках у США, Канаді, Франції, чимало скульптур прикрашають понад 200 приватних колекцій. Проте лише на своїй рідній землі мисткиня могла сказати відверто: «Дарую з великою радістю свій творчий доробок своїй Батьківщині – Україні».

Підтвердженням цьому є дарча Міртали та акт передачі її мистецьких творів Національному університету «Острозька академія» (2011 р.) у кількості 15 авторських скульптур. Продовженням теми повернення відомої скульпторки в Україну стало встановлення збільшених 7 скульптур мисткині під символічною назвою «Духовна подорож» на відкритті нового навчального корпусу університету у рамках святкування 25-річчя відродження Національного університету «Острозька академія» у листопаді 2019 р. Адже у серці кожного українця закладена частинка Батьківщини.

Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник відділу використання інформації документів ЦДАЗУ.