50 років СKУ! Ольга Бенч - українка, якою пишається український світ.

П'ятниця, 21 квітня 2017 10:50 Автор  Стожари Прочитано 634 разів
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Цитати з нагоди цієї важливої для України дати пропонує МІОК. На цей раз Olga Bench - українка, якою пишається український світ.

Окрім короткої цитати пропонуємо текст Ольги Бенч.
УКРАЇНА І СВІТ!

Заглиблення в минуле відкриває перед нами нескінченний плин подій, втрат і здобутків у житті народів та історичних постатей. На тисячолітніх скрижалях історії закарбовується все сподіяне. Та ми добираємо з минулого те, в чому люди здійснюють вищий смисл життя. Тільки наділені могутністю духовної волі й віри народи й особистості виконують своє історичне призначення.

Український народ ствердив своє право бути творцем історії. Поступ України шляхом самоздійснення не був ізольований від світової історії. Більше того, українці жили й творили не стільки для себе, як для інших народів. Традиція українського добротворення закорінена в агрокультурі, що набула розквіту в Трипільській цивілізації.

В історії виникали, розквітали й гинули царства, держави, імперії, засновані на агресії, жадобі, заздрощах до багатства і досягнень чужих країн та народів. Не допомагали ні сила, ні натиск, ні хитрощі, оскільки не вистачало головного – бажання творити добро для всіх і впевненості у своїй правоті. Саме прагненням до спільного добра українська людина вже в кінці першого тисячоліття впевнено заявила про силу національного духу у власному духовному подвижництві, що здивувало й викликало захоплення народів Заходу. Чи не тому дочки й сини князів Київських стали королевами й володарями Франції, Норвегії, Данії, Німеччини, Угорщини, Шотландії, Грузії, Візантії, Османської та Російської імперій? Українські гени назавжди увійшли в європейський менталітет. 

В епоху Відродження українські юнаки заполонили університети Європи й своїм розумом розвивали науку, ділилися зі світом ідеями й відкриттями. Франція, Італія, Англія, Австрія, Польща стали невіддільними від талановитих українських вчених, майстрів і митців, воїнів і купців, які творили в себе вдома і в інших землях. Тому так швидко, незважаючи на татаро-монгольську, литовську, турецьку, польську, російську експансії, десятки й сотні українських міст здобули Магдебурзьке право. Виникли братські школи, друкарні, сформувалася національна самосвідомість. Освіта, знання, наука набули в Україні надзвичайного розвитку. Творча енергія українців відкривала нові горизонти життя. 

Як османською Туреччиною правили султани, народжені українками, як Австрійська держава черпала свою силу з просторів Галичини, так і Російська імперія досягла своєї могутності завдяки вченим-просвітникам, священикам, професорам Києво-Могилянської академії, які стали фундаторами російської культури. Коли російська філософія починається з Григорія Сковороди, творчість якого й сьогодні дивує світ грандіозністю прозрінь, то велика російська література вийшла з „Шинелі” Миколи Гоголя, який відкрив дивовижну глибину української душі.

Український талант у духовній, освітній, управлінській, військовій сферах був задіяний по всьому світу. Канцлери, патріархи, міністри, кардинали, царі, королі, винахідники, поборники духу – їх тисячі, народжених в Україні. Вони стали людським капіталом, інтелектуальним і генетичним ресурсом, живильною силою для інших країн і народів. Уявімо собі, якою потужною державотворчою нацією стали б українці, якби вся та сила була спрямована на власний саморозвиток!

Від давніх давен з України на всі сторони світу поширювалася агрокультура, яку несли з собою переселенці-хлібороби, освоюючи нові землі. То була природна міґрація місіонерів-аграріїв, викликана потужним розвитком продуктивного господарства й високим рівнем народжуваності. Та коли Україна потрапила в колоніальну залежність від Російської й Австрійської імперій, а потім опинилася в складі комуністичної імперії – СРСР, почалося відтягування її духовно-інтелектуальних сил до імперських центрів і перекидання трудових ресурсів для заселення захоплених земель. Так Росія заселяла українцями колонізовані Подоння, Кубань, Поволжя, Урал, Крайню Північ, Сибір, Далекий Схід, а СРСР кидала український люд на підняття цілини, будівництво каналів, гідроелектростанцій, магістралей. А обезземелених галичан з Австрії набирали на освоєння необжитих просторів Канади, США, Бразилії, Аргентини, Австралії. 

При цьому слід зважати, що закордонні українці, завдяки своїй інтегрованості у світ, помітно поширили у світовому культурному просторі духовно-інтелектуальні набутки української культури, і той цивілізаційний внесок багатьох поколінь українців ще треба осмислити й належно поцінувати. Необхідно забезпечити долучення до української культурної спадщини й до всеукраїнського процесу культуротворення тієї частини української культури, яка розвивалася за кордоном і була відгороджена від материкового культурного масиву стіною ізоляції.

Новітня міґраційно-еміґраційна хвиля неминуче повинна стати поворотною, аби українська людність не змарнувала своїх професійних здібностей і життєвих ресурсів на чужині. Для повноцінного функціонування українського суспільства необхідно відновити його національний генофонд і цілісну етнічну соціальну структуру, повернувши українців із чужини додому й спрямувавши власні людські ресурси, всі культуротворчі прагнення на самовідтворення національного єства, на розвиток духовно-інтелектуальної, соціально-економічної й політико-правової сфер Української держави.

Це особливо важливо знати нинішнім поколінням українців, яким належить здійснити свою історичну місію, реалізувавши свій творчий потенціал у духовно-культурній, соціальній, політичній, економічній сферах рідної Української держави і гідно увійти до світового цивілізованого співтовариства.

Архітектоніку сучасного світу спроможні скріплювати українці своєю мудрістю й силою свого духу. — with Iryna Kluchkovska.

miok.lviv.ua

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається