З нагоди 50-ліття Світового Конгресу Українців Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» підготував мандрівну виставку про історію, минулу та сучасну діяльність СКУ.

Метою виставки є поширення знань про СКУ та популяризація діяльності Світового Конгресу Українців серед студентської молоді та широкого кола громадськості. Для цього виставку буде розгорнуто в університетах різних областей України та представлено в мережі Інтернет.

Презентація виставки відбудеться 27 серпня 2017 року в Національному університеті «Львівська політехніка» у рамках «Днів української діаспори у Львові» з нагоди 50-ліття СКУ.

Джерело: miok.lviv.ua

Опубліковано в Україна

Днями в австралійському Мельбурні закінчився ювілейний 15-й з'їзд («Здвиг») українських організацій Австралії, присвячений 70-літтю поселення українців на Зеленому континенті. Попри незначний вік та невелику чисельність, австралійські українці вважаються однією з найактивніших закордонних спільнот, яка змогла мобілізувати свою нову далеку батьківщину на підтримку України.

Якими є основні механізми взаємодії української громади з австралійським урядом, чи може Україна розраховувати на подальшу підтримку Австралії, які виклики і завдання бачить перед собою австралійське українство, чим може зарадити Україна? Про це в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів голова Союзу українських організацій Австралії, генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів.

СИЛА УКРАЇНЦІВ АВСТРАЛІЇ У ЄДНОСТІ

- Днями українська громада Австралії відзначила 70-ліття свого поселення на Зеленому континенті. Від якої дати ведеться цей відлік? Ким були ті перші українці, що прибули до Австралії?

- Історія українців в Австралії почалася у 20-х роках минулого сторіччя, після першої світової війни, однак масово українці почали прибувати до Австралії наприкінці 40-років минулого століття. Саме тоді викристалізувалася міцна українська спільнота, яка є базою сучасної громади, і саме на ці роки ми орієнтуємося і ведемо відлік нашого поселення.

З того часу було ще кілька хвиль української еміграції, остання з яких мала місце близько десяти років тому. Загалом, згідно з даними перепису населення 2011 року (минулого року було проведено черговий перепис, однак його дані ще остаточно не опрацьовані та не оприлюднені) сьогодні в Австралії налічується понад 38 тисяч українців, 11 тисяч з яких емігрували до Австралії вже у часи незалежної України.

- 70 років – доволі невеликий вік для українських діаспорних громад. Попри це, австралійські українці вважаються однією з найактивніших закордонних спільнот. Як вдається досягти цього?

- На мою думку, велику роль у цьому відіграє структура нашої громади. Наші батьки, ті, хто засновували українську громаду в Австралії, розуміли одну важливу річ – завдяки централізації, при всіх її недоліках, якнайкраще вдається координація між різними українськими утвореннями, а відтак це є гарантією збереження своєї ідентичності у чужому суспільстві.

Громада поставала у складних умовах. Наші батьки, котрі прибули до Австралії у складний повоєнний час, змушені були важко працювати, призвичаюватися, але при цьому мали не загубити самих себе. Прагнучи інтегруватися, а не асимілюватися, українці почали будувати свою спільноту. Окрім того, вони розуміли, що на той час фактично були послами Української держави в Австралії, тієї держави, якою вони хотіли її бачити, яку будували і за яку боролися. Тому й докладали багато зусиль для захисту і лобіювання українських інтересів – розповідали правду про СРСР, про становище України, намагалися обстоювати права людини та національні права українців.

Таким був фундамент, на якому наша громада доволі успішно продовжує свою діяльність. СУОА, як об'єднання українських організацій Австралії, координує цю діяльність, при цьому не претендуючи на одноосібне керування, ніяким чином не позбавляючи самостійності різні громади й організації, які входять до об'єднання. У цьому контексті важливим є результат нашої роботи – об'єднуючись, ми завжди можемо досягнути більшого: чи це йдеться про те, аби у 50-х роках організуватися і вийти на вулиці задля визнання Голодомору геноцидом українського народу, чи про Помаранчеву революцію, чи про Революцію Гідності. Наша спільнота розуміє – коли вона має стати єдиною і захищати певні інтереси.

- Як, до речі, вам вдається боротися з такими традиційними для усіх громад викликами як асиміляція, збереження єдності тощо?

- Як і в кожної громади – у нас не все гладко. Одним з найперших викликів є виховання молодого покоління, якому можна було б передати нашу естафету. Сьогодні 75 відсотків, або й навіть уже більше, наших шлюбів є змішаними в силу об'єктивних причин, а відтак загроза асиміляції є значною.

Ми намагаємося вирішувати цю проблему кількома шляхами.

Перше – залучення молоді. Раніше наші суботні школи нараховували 600-700 учнів, сьогодні –менше 300. Часто ця проблема виникає через те, що батьки, обираючи додаткові заняття для своєї дитини між спортивною секцією і суботньою українською школою, роблять вибір не на користь останньої. Однак нові активні члени нашої громади, українських шкіл, молодіжних організацій – СУМ і Пласт – своїм прикладом та своїми ідеями надихають решту молоді брати участь у житті української громади.

Однією з помилок, через яку загострилася проблема асиміляції, була недостатня увага до висвітлення історії та діяльності нашої громади в Австралії. Ми віримо, що коли молоді люди зрозуміють, скільки зусиль коштувало їхнім бабусям і дідусям створити ті блага, якими вони легко користуються сьогодні, більше їх цінуватимуть. Тож за підтримки Української центральної шкільної ради ми готуємо спеціальне видання про історію громади.

У коридорах австралійської влади є велика пошана до української спільноти, оскільки ми завжди були активними учасниками загальноавстралійського суспільного життя. Відповідно відчуття гордості за це, відчуття самоповаги через те, що нас цінують у австралійському суспільстві саме як українську громаду, має бути ще одним запобіжником від асиміляції –молодь повинна пишатися приналежністю до української спільноти, шанованої в Австралії.

Фото: Владимир Тарасов

За основним місцем роботи я є виконавчим директором Community Languages of Australilia –інституції, під егідою якої сьогодні в Австралії понад 110 тисяч студентів вивчають понад 80 різних мов, серед яких є й українська. Так от, ще у 70-х роках наша Українська центральна шкільна рада готувала програми для вивчення української мови, які зараз Community Languages of Australilia впроваджуються як інновації при вивченні інших етнічних мов.

Ми намагаємося також пояснити людям, особливо це стосується тих, які прибули у нові часи, що важливо бути частиною організованої громади, входити до її структур, брати активну участь у суспільному житті, а не просто бути українцями, що мешкають в Австралії.

Я не можу зрозуміти тих, хто каже, що його не приймають, не пускають до структур тощо. Сьогодні є багато організацій, які не можуть знайти голову управи, бо ніхто не хоче брати на себе цю відповідальність. Наприклад Управа СУОА не має жодного оплачуваного працівника –вся діяльність здійснюється на добровільній основі. Усі мають основну роботу, а свої громадські обов'язки виконують у позаробочий час, на волонтерських засадах. Ми постійно намагаємося розвиватися і прислухатися до думки молоді з останніх хвиль міграції, яка хоче, аби якісь їхні проекти виходили за межі громади.

УКРАЇНЦІ АВСТРАЛІЇ БАЧАТЬ СВОЮ МІСІЮ У ВСЕБІЧНІЙ ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ 

- Традиційно українська діаспора є найбільш активною у часи випробувань для історичної Батьківщини. В чому бачить свою основну місію українська громада Австралії сьогодні?

- Під час візиту президента України до Австралії та його зустрічей з громадою, йшлося про всебічну допомогу Україні. Це і питання санкцій, і надання військово-технічної допомоги, і боротьба з російською пропагандою тощо. Саме реалізацію цих завдань ми вважаємо першочерговою.

Водночас ми допомагаємо й у здійсненні внутрішніх реформ. Зокрема тісно співпрацюємо з Міністерством охорони здоров'я України та намагаємося сприяти обміну досвідом та допомозі з боку Австралії у впровадженні загальних об'єднаних електронних баз даних у сфері охорони здоров'я.

Нещодавно ми (СУОА) профінансували поїздку до України представника австралійської служби кризової допомоги «Lifeline» (телефонна служба довіри, запобігання суїцидів тощо), з метою оцінки можливостей впровадження в Україні схожої системи. За результатами дослідження громада звертатиметься до австралійського уряду, аби той виділив кошти на реалізацію цієї програми в Україні.

Хочу згадати також про допомогу з просування економічної співпраці. У цьому напрямку робота проводиться через торгово-промислові палати, які також поки діють на громадських засадах під егідою СУОА. Так, наприклад, нещодавно відбувся вихід української компанії «Мerx», яка займається виробництвом кухонних меблів, на австралійський ринок. В Україні натомість успішно розвивається бізнес австралійця Пітера Куна з представлення на українському ринку традиційних австралійських пирогів (Australian pies). До речі, на кошти СУОА було закуплено 25 тисяч цих виробів для українських військових в АТО.

- Укрінформ не раз писав, що українська громада Австралії допомагає воїнам АТО, розкажіть, що було зроблено останнім часом?

- Коли розпочалася російська агресія на сході України, нами була започаткована програма «Захист патріотів», яка діє і зараз. На початку ми постачали нашим військовим і добровольцям засоби першої допомоги, аптечки – те, чого найбільш гостро не вистачало в той час. Сьогодні наші зусилля розширилися на допомогу з реабілітації поранених та тих, хто страждає на ПТС, на їх адаптацію до цивільного життя тощо. У цьому напрямку ми також співпрацюємо з українською організацією «Побратими» та Центром допомоги ветеранам АТО та їхнім родинам.

Окрім того, зараз домовляємося з канадійцями про участь у проекті (частково фінансується урядом Канади), в рамках якого лікарі їдуть в Україну, щоб фізично надати допомогу пораненим.

- Зараз, у нелегкий для України час, держава намагається максимально долучити світове українство до захисту своїх національних інтересів, поширення правдивої інформації про конфлікт з РФ, захисту прав політичних в'язнів та інших зовнішньополітичних ініціатив. Ви, як генсекретар СКУ, безумовно знаєте і, напевно, навіть були причетним до підписання Меморандуму про співпрацю між СКУ та КМУ. Наскільки успішно його пункти вдається втілити в Австралії? Чи прислухається до української меншини австралійська влада? Чи є впливові українці в австралійському політикумі, експертному середовищі?

- Завдання Меморандуму – систематизувати роботу між закордонною громадою і Україною. Співпраця у рамках Меморандуму здійснюється, однак не можна сказати, що всі його пункти знаходять втілення. Хоча до думки закордонного українства прислуховуються. Наприклад, коли обговорювалося питання подвійного громадянства ми організували участь експертів у круглому столі для всебічного розгляду цієї проблеми.

Ми постійно зустрічаємося з представниками австралійської влади, майже щоденно інформуємо їх про події в Україні, вивчаємо їхню реакцію.

Це стосується і питання санкцій, яке ми тримаємо на постійному контролі, і інших важливих питань, таких як візит прем'єр-міністра Австралії до України, тощо. У рамках Меморандуму ми підтримуємо співпрацю двосторонніх парламентських груп.

В Австралії є досить багато українців, які працюють у різних галузях, але якщо йдеться про лобіювання українських інтересів, то воно більшою мірою відбувається за рахунок громадського сектору та багаторічних зв'язків, над якими треба постійно працювати.

Нещодавно СУОА сприяло приїзду до Австралії директора Українського інституту національної пам`яті Володимира В'ятровича, який розказав австралійцям як РФ маніпулює історією, викривляє та інтерпретує інформацію про сьогоднішні події. Почути таку інформацію з перших вуст для австралійських політиків і експертів надзвичайно важливо.

ЗАПОРУКА ДОБРИХ ВІДНОСИН АВСТРАЛІЇ ТА УКРАЇНИ У СПІЛЬНОСТІ ЦІННОСТЕЙ

- Як ви охарактеризуєте загальну політику Австралії стосовно України та української громади?

- Відносини між Австралією та Україною завжди були добрими, але останніми роками вони отримали новий поштовх, бо австралійці оцінили нашу боротьбу за цінності. Вони повністю співпадають із цінностями, які розділяють австралійці – демократія, незалежність, повага до прав людини тощо.

В Австралії є такий вислів: «Give everybody fair go» (Кожен має право на шанс), який вони вважають актуальним і стосовно України, поважаючи вибір українців та їхнє право обирати у якому суспільстві вони мають жити.

Фото: Павел Багмут

Попередній прем'єр-міністр Австралії Тоні Ебботт, який зараз радник президента Порошенка, чітко дав зрозуміти свою позицію на підтримку України і Австралія відкрила посольство в Києві.

Окрім того є менш помітні, але не менш важливі аспекти австралійсько-українських відносин. Наприклад малі гранти від австралійського уряду, які покликані сприяти розвитку суспільного життя в Україні. Одним з них є програма Endeavor Scholarships, яка надає стипендії для українських студентів на навчання в Австралії.

Крім того, Австралія чітко розуміє загрозу з боку Росії і Путіна, зокрема у кіберсфері та пропаганді і ця спільна загроза також зближує наші країни.

- Чи комфортно бути українцем в Австралії, власне не просто українцем, а коли ти українець і відбстоюєш свою позицію?

- Думаю, що дуже комфортно. Ти завжди можеш заявити свою позицію і розраховувати на підтримку більшості австралійського суспільства, яка розділяє схожі цінності. Загалом життя в Австралії дає можливість бути як добрим австралійцем, так і добрим українцем. Всі можливості для цього є.

Представники австралійської влади ставляться до нашої громади з великою повагою. Бо нам вдалося зберегти себе, при цьому дуже добре інтегруватись, зауважте – не асимілюватись, а саме інтегруватись в австралійське суспільство. Багато представників нашої громади стали видатними австралійськими вченими, митцями.

- А як оціните зв'язки громади з Українською державою, посольством? Чи є в австралійських українців відчуття, що про них пам'ятає і дбає історична Батьківщина? Чого очікують від України найбільше?

- Зараз у нас є добре порозуміння і непогано налагоджена співпраця з посольством України в Австралії. Ми намагаємося будувати нашу роботу так, щоб доповнювати одне одного. Добре, що уряд України почав виділяти певні кошти на закордонне українство. Є надія, що буде більше проектів, які, пов'язують нашу спільноту з Україною.

Часто українці Австралії відчувають брак підтримки з боку України поки що робиться небагато. Наведу один з останніх прикладів. Ми (СУОА) звернулися з проханням до Адміністрації Президента, до Верховної Ради і безпосередньо до міністра культури, з проханням направити на відзначення 70-ліття поселення українців в Австралії український мистецький колектив, але відповіді не отримали. Це сумно. Щоб було краще зрозуміло чому – розповім коротеньку історію. На минулий з'їзд приїхав колектив з Івано-Франківщини, і коли вони виступали, одна літня пані, яка десятки років добровільно працювала на наших таборових виїздах, а на той час вже хворіла і мала проблеми з пам'яттю, почувши одну з пісень, згадала її та усміхнулася.  Її син, дякуючи виконавцям після виступу, сказав, що та усмішка матері варта для нього усіх грошей світу, і він готовий сторицею віддячити Україні.

Тому така підтримка з боку України є надзвичайно важливою.

Ми просимо також не забувати про економічну складову, оскільки саме економіка лежить в основі австралійської дипломатичної діяльності. Ми, наприклад, пропонували призначати торговельних представників України в Австралії з числа австралійців, котрі хочуть і мають можливості відкривати Україні двері до австралійського бізнесу. Я знаю, що згідно з українським законодавством це мають бути громадяни України, однак треба подумати як використати потенціал і тих людей, у котрих немає українського громадянства, але є бажання і ресурси допомагати Україні.

Однак одним із найважливіших для української громади питань залишається візове. Важливо, щоб представник консульської служби міг більше виїжджати у різні регіони Австралії та пояснювати людям всі новації та особливості візового законодавства. Люди повинні зрозуміти, як працює система, що ніхто не хоче зробити їм кривду чи не видати візу, але є закон, якого всі змушені дотримуватися.

Загалом, у перспективі хотілося б, щоб ми домовилися про безвізовий режим. Ми розуміємо, що візове питання двостороннє і що необхідні відповідні кроки з боку австралійської сторони. Ми постійно ведемо діалог з обома сторонами. Розуміємо всю складність питання, однак його потрібно  мати на увазі, прагнути досягти цієї мети.

Наразі ми очікуємо посилення культурного обміну, а також частіших візитів політиків чи активістів з України. Вони не тільки зближують нас, а й допомагають донести правдиву інформацію про те, що відбувається в нашій державі.

- Як пройшов ювілейний Здвиг української громади?

- Здвиг – це зібрання українців з цілої Австралії. Зазвичай такі річниці ми відзначаємо одним заходом. Однак цього разу, оскільки це ювілей, і люди прибували впродовж 48-49 років, програма проведення заходів запланована на три роки. Ми вирішили дати можливість всім репрезентувати свій вклад у загальний здобуток австралійського українства, розтягнувши програму відзначення на такий тривалий термін.

Відзначення розпочалося із цьогорічного головного заходу під егідою СУОА, а далі святкування продовжуватимуться на рівні штатів та окремих організацій як от Союз українок Австралії, СУМ, Пласт, які мають свою історію і готові відзначити цю дату на своєму рівні. А відтак у 2019 році буде проведено ще один загальний, так би мовити, підсумковий захід.

Цінність здвигу полягає у тому, що захід дає можливість тим, хто не знайомий з діяльністю громади, пізнати цю громаду, а членам громади, які мають друзів і знайомих по всій Австралії, зібратися разом. Тобто це така товарисько-культурна зустріч, яка покликана дати новий заряд енергії, підняти дух і зрозуміти, що треба працювати далі.

Іван Юсип'юк, Канберра.

Фото: Володимир Тарасов, Павло Багмут

Джерело: Укрінформ

Опубліковано в Власна думка

До 50-ліття Світового Конгресу Українців (СКУ) та у рамках співпраці Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) з Порталом української діаспори "Стожари" публікуємо три історичні документи, які стосуються витоків створення Світового Конгресу Вільних Українців (з 1993 р. - Світового Конгресу Українців).

Представлені документи із фондів ЦДАЗУ висвітлюють діяльність українських діаспорних громадсько-політичних, культурно-освітніх та релігійних організацій за скликання І-го Конгресу СКВУ (з 1993 р. – СКУ).

Ідея створення Світового конгресу вільних українців (СКВУ, з 1993 р. - СКУ) має давню історію.

Перші спроби створити світову організацію українців були зроблені ще у 20-х – 30-х рр. ХХ ст., зокрема і у Європі. Але ці ініціативи призупинилися з початком Другої світової війни. Спроби відновлення консолідації українців розпочалися знову у листопаді 1947 р., коли у Нью-Йорку було утворено політичну репрезентацію українців Північної і Південної Америки – Пан-Американську Українську Конференцію (ПАУК). А у 1957 р., на святкуванні 25-річчя Українського національного об’єднання в Торонто (Канада), пролунав заклик видатного громадсько-політичного діяча Андрія Мельника щодо об’єднання всього українства у вільному світі. Врешті тільки у листопаді 1967 р. у Нью-Йорку відбувся Перший Світовий конгрес вільних українців (СКВУ), у якому взяло участь 1003 делегати.

З моменту заснування і по сьогодення відбулося 10 конгресів, у 1993 р. СКВУ перейменувався на Світовий Конгрес Українців (СКУ), членами якого є понад 150 організацій з 33 країн, які представляють інтереси понад 20 млн. українців у діаспорі.

Від здобуття Україною незалежності у 1991 р. СКУ активно докладає зусиль для того, щоб вона стала справжнім світовим центром українізації, що є в інтересах як тих українців, що проживають в Україні, так і тих, які мешкають за кордоном.

У цьому році Світовий Конгрес Українців відзначає свій 50-літній ювілей.

Ініціативна Комісія в справі скликання Всеукраїнського Національного Конґресу, Прага, 1933 р.

«Вільне слово», 2 грудня 1967 р.

ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6447-О

 

Заява Головної Еміґраційної Ради в справі заснування «Европейського Обєднання», 2 березня 1932 р.

ЦДАЗУ, ф. 19, оп. 1, спр. 22, арк. 4-4 зв.

 

imgonline com ua Resize eckaSlWqJpI

Стаття «Справа Світового Конгресу України», [«Свобода», 1956 р.].

ЦДАЗУ, ф. 36, оп. 1, спр. 1, арк. 3

 

Надія Лихолоб

Головний архівіст ЦДАЗУ

Опубліковано в Скарбниця спогадів

9 липня у Будинку національних меншин Праги відбулася змістовна й цікава зустріч Президента Світового Конґресу Українців Євгена Чолія з українською громадою Чехії, інформує посольство України в Чеській Республіці.

На початку зустрічі Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс подякував Є.Чолію за візит та відзначив важливість здійснюваної Світовим Конґресом Українців роботи як вагомого елемента консолідації світового українства.

Є.Чолій докладно поінформував присутніх про історію створення, напрями та пріоритети діяльності СКУ, співпрацю з органами влади України та іноземних держав, плани на майбутнє, відповів на чисельні запитання.

За його словами, найвагомішими здобутками діяльності СКУ є внесок у відновлення незалежності України, сприяння у її визнанні з боку держав світу та процесам євроінтеграції. Наступним завданням СКУ є сприяння у набутті повноправного членства України в ЄС та НАТО.

Є.Чолій закликав українців до консолідації та об’єднання зусиль задля протидії російській дезінформації, використовуючи для цього, зокрема, мережу Facebook, яка нараховує 1,5 млрд користувачів, доведення до відома іноземної громадськості інформацію про позитивні зміни, які відбуваються в Україні.

Присутніх було поінформовано про проведення в Києві 25-26 серпня річних загальних зборів СКУ, в рамках яких відбудеться конференція з економічних питань, та Днів української діаспори, що пройдуть у Львові 27-28 серпня.

Учасників зустрічі було також запрошено взяти активну участь у міжнародній конференції, що відбудеться 7 листопада в Брюсселі та буде приурочена до відзначення 50-річчя заснування Світового конґресу українців. На конференції заплановано виробити план дій щодо таких основних напрямів діяльності СКУ як європейська та євроатлантична інтеграція України, гуманітарна допомога Україні, боротьба з російською дезінформацією, захист національних та релігійних прав українців.

Світовий конґрес українців є неурядовою організацією, що включає в себе понад 150 організацій з 33-х країн світу.  

Візит Президента СКУ Є.Чолія до Чеської Республіки триватиме до 11 липня. На 10-11 липня заплановані його зустрічі з чеськими урядовцями, депутатами Парламенту ЧР, представниками неурядових організацій.

Опубліковано в Колонка подій

Львів і Львівщина готуються до історичної події – ювілейної дати Світового Конґресу Українців, найавторитетнішої української організації світу. Заплановано серію заходів 27–29 серпня 2017 року, координатором яких виступає Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», - інформує сайт Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.

Анна Кісіль, голова Ради з питань культури Світового Конґресу Українців, член Світової комісії з відзначення 50-ліття заснування СКУ, була з візитом у Львові.

20 червня, під час своїх відвідин, Анна Кісіль взяла участь у засіданні Організаційного комітету з проведення заходів, яке відбулося в Національному університеті «Львівська політехніка» під головуванням Олега Синютки, голови Львівської державної адміністрації, та за участю членів Оргкомітету, зокрема Мирослави Туркало, в.о. начальника департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА, Юрія Бобала, ректора Львівської політехніки, Василя Вовкуна, директора Львівського національного академічного театру опери та балету, та інших видатних особистостей Львова.

На засіданні було детально обговорено організацію проведення «Днів української діаспори у Львові», уточнено все до найменших деталей.

У ході візиту Анна Кісіль мала низку зустрічей. 20, 23 червня та 6 липня відбулися зустрічі у МІОКу, на яких узгоджували питання з організації Європейської конференції СКУ, Гала-вечора у Львівській політехніці та мандрівної виставки «СКУ: вчора, сьогодні, завтра».

Цікавим було спілкування Анни Кісіль з ректором Національного університету «Львівська політехніка» Юрієм Бобалом (6 липня), який засвідчив свою готовність і надалі розвивати традицію співпраці Університету з СКУ, що налічує вже десятиліття і сотні заходів, присвячених Світовому Конґресу Українців та його складовим організаціям.

Анна Кісіль була учасницею кількох телеефірів, зокрема взяла участь у телепрограмі «Вечір у Львові» (ТРК Львів) та «Українці в світі» (Перший Західний).

Анна Кісіль – достойний представник Світового Конґресу Українців, віддана українській справі людина, яку добре знають і цінують у різних середовищах України й Канади. А для МІОКу Анна – не лише великий приятель і порадник. Це доброчинець, який прекрасно розуміє потреби українських громад і тих, хто для них працює.

 

 

Джерело: 
Опубліковано в Україна

30 червня 2017 р. Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій узяв участь у відзначенні 50-ліття СКУ в Мюнхені, Німеччина, яке організувала складова організація СКУ – Об’єднання українських організацій у Німеччині (ОУОН) на чолі з Лесею Шрамко.

Президент СКУ виступив з головною доповіддю на святковому бенкеті, який пройшов в Українській домівці. У своєму слові Евген Чолій відзначив здобутки СКУ протягом його півстолітньої історії, наголосив на пріоритетах СКУ на майбутнє та закликав українську громаду Німеччини і далі співпрацювати з СКУ, а насамперед – у підтримці України в захисті своєї територіальної цілісності.
gramoty
Святкова програма включала вручення Президентом СКУ Почесних грамот, висвітлення короткого документального фільму “50 років Світового Конґресу Українців” та виступ місцевих українських митців.
sat-schoolger
1 липня 2017 р. Евген Чолій відвідав Українську суботню школу на чолі з Директором Оленою Юст та поспілкувався з учнями.

Евген Чолій також побував у с. Пух, де взяв участь у Архієрейській Службі Божій, яку проводив Владика Петро Крик на вшанування св. Едігни, онуки Князя Ярослава Мудрого. Президент СКУ виступив перед українською громадою в с. Пух із закликом вшановувати українських святих і видатних людей та разом з Головою ОУОН Лесею Шрамко подарував ікону св. Княгині Ольги Голові громадської організації “Едіґна” Едіґні Келлерманн.


puchЕ. Чолій з учасниками Архієрейської Служби Божої в с. Пух

Рівнож Президент СКУ відвідав Український Вільний Університет (УВУ), де обговорив з Ректором Марією Пришляк та Канцлером Андрієм Довганюком співпрацю між УВУ та СКУ.

Під час зустрічей Президента СКУ супроводжували Голова ОУОН Леся Шрамко та Директор Представництва СКУ зі зв’язків з міжнародними організаціями в Брюсселі Марина Ярошевич.


germany-skuЗліва направо: М. Ярошевич,  М. Пришляк, Е. Чолій, Л. Шрамко та  А. Довганюк

Зліва направо: М. Ярошевич, Е. Чолій, Л. Шрамко, Д. Шевченко та Д. Віпке

Зліва направо: М. Ярошевич, Е. Чолій, Л. Шрамко, Д. Шевченко та Д. Віпке

Зліва направо: Л. Шрамко, Е. Чолій, Ґ. Нефф, Д. Шевченко та М. Ярошевич

“Світовий Конґрес Українців вітає українську громаду Німеччини, яка приєдналася до відзначення 50-літнього ювілею СКУ, та закликає її до подальшої взаємодії для досягнення спільних цілей,” – заявив Президент СКУ Евген Чолій.

 

Опубліковано в Українці в світі

«Українці мають одну з найбільших діаспор у світі. Вони можуть сприяти реалізації інтересів України за кордоном та формувати її міжнародний імідж», — підкреслюють в Кабміні.

Кабінет міністрів України затвердив концепцію співпраці з українською діаспорою на 2017-2020 роки.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу, 21 червня.

Міністерству закордонних справ України доручено підготувати проект програми протягом місяця.

Передбачається, що в результаті співпраці вдасться: створити умови для консолідації зусиль діаспори з метою сприяння розвитку в Україні незалежної, демократичної і правової держави; забезпечити постійну підтримку України в обстоюванні її інтересів; затвердити позитивний імідж України в світі та сприяти створенню груп, що підтримують реалізацію інтересів України в країнах проживання діаспори.

Нагадаємо, у вересні 2016 року Кабінет міністрів України і Світовий конгрес українців підписали меморандум про співпрацю. Відповідний меморандум підписали прем'єр-міністр Володимир Гройсман та президент Світового конгресу українців Євген Чолій. Як зазначив голова уряду, співпраця може проходити як в економічній, так і в культурній сфері.

Також раніше повідомлялося, що в рамках реорганізації Міністерства культури України планується створити новий окремий підрозділ, який буде здійснювати комунікацію з діаспорою. У Мінкульті наголошували, що важливо запустити діючі соціокультурні центри принаймні в кількох світових містах - у Нью-Йорку, Торонто, Празі чи Варшаві.

Опубліковано в Україна

Світовий Конґрес Українців (СКУ) разом зі своїм партнером, Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою (МІОК) Національного університету “Львівська політехніка”, з приємністю інформує про програму Днів української діаспори 27-29 серпня 2017 р. у Львові, Україна, з нагоди 50-ліття СКУ.

У підготовці до прийняття української діаспори у Львівській області було створено Організаційний комітет на чолі з Головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою, до якого також увійшли ключові особи з мерії та області, зокрема Андрій Садовий (міський Голова), Юрій Бобало (Ректор Львівської політехніки), Василь Вовкун (Директор Львівської опери), о. Богдан Прах (Ректор Українського Католицького Університету) та представники МІОК.

ПЛАН ЗАХОДІВ

     27 серпня 2017 р.

17.00 Офіційне відкриття Днів української діаспори у Львові на площі біля пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому.

18.00 Божественна літургія в Архикатедральному Соборі св. Юра.

20.00 Гала-вечір у Національному університеті “Львівська політехніка”. Відкриття виставки, присвяченої 50-річчю Світового Конґресу Українців.

     28 серпня 2017 р.

8.30 – 17.00 Міжнародна конференція “СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст” у Національному університеті “Львівська політехніка”.

17.10 – 18.00 Презентація видання Перемиських Архиєпархіяльних Відомостей про "Українсько-польське примирення в документах ієрархії та священства”

19:30 Прийняття для закордонних делегацій.

     29 серпня 2017 р.

10.00 Урочиста акція “Шана героям” у Державному історико-культурному музеї-заповіднику “Личаківський цвинтар”.

12.30 Акція “Українці разом - майбутнє за нами” у “Саду Світового Українства”.

13:30 Покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.

16.30 Відкриття виставки творів митців діаспори із колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.

18.00 Урочиста академія з нагоди 50-ліття СКУ “Ремінісценції UA” уЛьвівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької.

Крім цього, MIOK підготував ряд проектів для відзначення 50-ліття СКУ, зокрема пересувну виставку про СКУ, відеоролики про СКУ, продюсерами яких є студенти факультету журналістики “Львівської політехніки”, та випуск цитат про значення та діяльність СКУ, які з’являються щодня на сторінках фейсбуків МІОК та СКУ.

“Світовий Конґрес Українців запрошує українців діаспори і України до Львова для відзначення того, що об’єднує нас, оскільки ми разом рішуче рухаємось до кращого майбутнього,” - заявила Голова Комісії СКУ з відзначення 50-ліття заснування СКУ Ірина Мицак.

“Дні української діаспори – це символ нашої непохитної єдності, яку не здолати кордонами, відстанями і обставинами. Жорстока агресія Російської Федерації зробила нас сильнішими в боротьбі за незалежність, територіальну цілісність і за наш європейський цивілізаційний вибір. Відзначення 50-ліття СКУ – це шана і вдячність за пройдений шлях і запевнення у подальшій спільній праці для України,” - зазначила Директор МІОК Ірина Ключковська.

З більш детальною інформацією про ювілейні заходи з відзначення 50-ліття СКУ в Львові та в світі можна ознайомитись на спеціальному веб-сайті СКУ: www.uwc50.org .

Опубліковано в Україна

27 серпня у Львові розпочнуться грандіозні заходи з нагоди відзначення 50-річчя створення Світового Конгресу Українців "Дні української діаспори у Львові", які триватимуть до 29 серпня. Про це повідомляє Міжнародний Інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ "Львівська Політехніка" на своїй сторінці у Facebook.

Захід відбудеться під гаслом "Українці разом – майбутнє за нами!"

Для участі в з'їзді до необхідно заповнити реєстраційну форму й надіслати її до 25 червня на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Орієнтований план заходів (можливі зміни):

  • 27 серпня:
    • 17.00 – Офіційне відкриття "Днів української діаспори у Львові" на площі біля пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому;
    • 18.00 – Божественна літургія в Архикатедральному Соборі святого Юра;
    • 20.00 – Гала-вечір у Національному університеті "Львівська політехніка". Відкриття виставки до 50-ліття СКУ.
  • 28 серпня:
    • 9:00-17:00 – Міжнародна конференція "СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст" у Національному університеті "Львівська політехніка".
  • 29 серпня:
    • 10.00 – Урочиста акція "Шана героям" в Державному історико-культурному музеї-заповіднику "Личаківський цвинтар";
    • 12.00 – "Сад Світового Українства" в Музеї народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" імені К. Шептицького;
    • 13.00 – Покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку;
    • 16.00 – Відкриття виставки творів митців діаспори із колекції Йосифа Сліпого (Рим) у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького;
    • 18.00 – Урочиста академія "Ремінісценції UA" за участю колективів української діаспори та України у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Опубліковано в Україна

Світовий Конґрес Українців (СКУ) разом з понад 20-мільйонною українською діаспорою поділяє глибоку скорботу Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та народу України у зв’язку з відходом у вічність Верховного Архієпископа та колишнього Глави УГКЦ - св. п. Блаженнішого Любомира Гузара.

Упродовж усього свого життя св. п. Блаженніший Любомир Гузар вірно служив УГКЦ та утвердженню в українському суспільстві ідеалів духовності, милосердя і злагоди.  Проживаючи тривалий час за межами України, св. п. Блаженніший Любомир Гузар добре знав і розумів світову українську діаспору та був її мудрим наставником. Пастирське слово св. п. Блаженнішого Любомира Гузара було для світового українства вірним дороговказом, у тому числі й після його відходу від керівництва УГКЦ, під час Євромайдану та в нинішні тяжкі часи для України.

Св. п. Блаженніший Любомир Гузар неодноразово зустрічався з Проводом СКУ, зокрема для обговорення найбільш ефективних шляхів підтримки України і українського народу та важливості виховання молодого українського покоління в християнському і патріотичному дусі.

“Багатомільйонна українська діаспора глибоко засмучена у зв’язку з відходом у вічність св. п. Блаженнішого Любомира Гузара та молиться за упокій його душі,” – заявив Президент СКУ Евген Чолій.

Опубліковано в Українці в світі
Сторінка 1 із 2