У Нью-Йорку відбулася урочиста церемонія оголошення 21-го переможця щорічної Пулітцерівської премії у сфері журналістики, літератури, музики й театру.

Пулітцерівську премію за документальне фото цього року присудили Данилу Берегулаку – сину українських емігрантів. На його світлині зображене одне з 3,5 тис. нерозкритих убивств на Філіппінах внаслідок політики брутальних розправ президента Родріго Дутерте.

Австралійський фотограф з українським корінням (народився в сім’ї українських емігрантів неподалік Сіднею) постійно перебуває в найгарячіших точках планети, ризикуючи власним життям. І все для того, щоби розповісти історії реальних людей, щоб ми перестали сприймати чуже лихо як просту статистику.

У 2010 році Деніел вперше номінувався на одну з найпрестижніших премій у галузі журналістики ​за фоторепортаж про повінь у Пакистані. У 2015 році він таки отримав заслуженого Пулітцера, проживши кілька місяців в Африці, де епідемія Ебола забрала життя понад 10 тис. людей. Його фотографії передають увесь жах ситуації, складне становище, в яке потрапили ці бідолашні люди, а також нелегкі будні тамтешніх медиків.

2017 року Данило отримав другу Пулітцерівску премію за репортаж про неймовірно жорстоку кампанію на Філіппінах, яку розпочала місцева влада проти наркотиків. Впродовж 35 днів йому вдалося сфотографувати 57 вбивств наркозалежних людей та дилерів, здійснених групою громадян, котрі взяли правосуддя у свої руки, мотивовані висловлюванням президента «Вбити їх усіх!». Данило також спілкувався зі свідками та родичами жертв.

Перша сцена, з якою зіткнувся Данило після приїзду до Маніли, – потрійне вбивство, яке, за його словами, задало тон усієї поїздки. На місці події було ще 30 місцевих журналістів, однак вони майже одразу ж поїхали на інше місце злочину. І хоч, поліцейські звіти часто класифікують такі вбивства як результат законних операцій, їм тут мало хто вірить.

«Щовечора я натрапляв на людей, які стали жертвами безжальних санкціонованих державою вбивств і загинули від рук поліції чи груп громадян, які взяли на себе роль месників. Щодня ти намагаєшся відшукати справедливість, правосуддя. Ти йдеш його слідами, але сліди, на жаль, починаються зі смерті» – таким ​було вравження Данила від побаченого.

Родина Берегуляк в Сіднеї відомі діячі в українській спільноті. Бабуся Данила була провідною вчителької і союзянкою Сіднею. Мама, пані Валя, співпрацювала з журналісткою Марічкою Галабурдою, читали кілька місяців разом тексти по радіо СБС (SBS). Данила сестра, Гандзя, прекрасно деклямувала на концертах та святах української громади. Обоє були в Пласті. Зацікавлення Данила до фотографій завела його в світ ...і він став гордістю не лише своєї родини, але й української спільноти в Австралії.

"Щиро вітаємо талановитого українця народженого в Австралії Данила Берегуляка, який здобув нагороду Пулітзера за фотографію для газети Нью-Йорк Таймс - розпач дівчинки на похороні батька у Філіппінах в наслідок боротьби з наркотиками проголошеної президентом країни. Данило попередньо здобув нагороду Пулітзера за фоторепортаж в Африці під час кризи з вірусом еболя", - йдеться в повідомленні Australian Federation of Ukrainian Organisations

 

 

Як повідомляли українці діаспори "Стожари", 6 квітня у резиденції Посла України у Німеччині відбулося урочисте Пасхальне прийняття.

Дружина Посла України в Берліні, пані Світлана Мельник, розповідає про талановитих українських митців, які створити особливу передпасхальну атмосферу і гідно представити українські традиції на урочистому Пасхальному прийнятті:

- З усією гречністю дякуємо відданій писанкарці, нашій унікальній мисткині НАДІЇ ГАЛАБУРДІ.

Приємно, що пані Надія люб'язно погодилася прибути на нашу презентацію спеціально з Мюнхена власною автівкою та привезла фантастичні витвори мистецтва писанки.

Гості були просто захоплені майстер-класом від пані Галабурди по розпису пасхальних яєць і мали змогу особисто долучитися до цього сакрального дійства, відчути усі тонкощі цієї духовної матерії.

Цікаво, що наші гості знаходили спорідненість у традиціях писанки в інших європейських народів, але всі погодились, що ніхто у світі не досяг таких значних висот філігранності.
 
Фото: Настя Герцог
 

- Окремо хочу розповісти про VIP-гостю нашого Пасхального прийняття - надзвичайно оригінальну художницю, великого патріота України, неймовірно щиру і добру людину - ОЛЮ РОНДЯК

Пані Оля прилетіла до Берліну з Києва у супроводі чудової родини і привезла свою оновлену виставку "ВІНОК". Твори цієї колекції народились в результаті пережитих емоцій під час Революції гідності. Художниця вдало обрала техніку колажів, що допомогло найкраще передати атмосферу і відчуття цієї історичної події.

В своїх роботах пані Оля дуже тонко розкриває втаємничений зміст вінка як традиційного символу жіночості і, в той же час сучасного символу патріотизму та ідентичності.

Автор вкладає в роботи і частинку власної історії. Зображені жіночі обличчя на полотнах начебто стають уособленням самої України.

Але не менш ніж роботи, вразила гостей і доля сім'ї пані Ольги, яка - хоча й народилась, виросла і навчалась у США, проте з дитинства їй прищеплювалось глибоке шанування національних традицій. Її душа завжди вболівала за Україною. Навіть обрання професії психотерапевта було, очевидно, намаганням розібратися у хитросплетіннях долі її Вітчизни і власної родини. Дідусь пані Олі після Другої світової війни опинився в таборі переміщених осіб і згодом отримав можливість емігрувати до США разом з донькою, тож йому вдалось зберегти життя дітям і продовжити рід. Проте бабусі менше пощастило, вона була повернута до Радянського Союзу і опинилась в таборі в Мордовії. Проте навіть на чужині і за колючим дротом бабуся із кістки риби зробила голку і вишивала рушник нитками з готового одягу. Їй чудом вдалось останню незакінчену роботу передати своїм дітям. У такий спосіб батьки Олі отримали місію продовжувати українські традиції сім'ї.Гості були по-справжньому розчулені, дехто до сліз, адже доля пані Олі відображає трагічну історію українства у ХХ столітті.Такі живі історії можуть розповісти більше, ніж тисячі політичних переконань!Щиро дякуємо Олю, що Ви були з нами!

Фото: Настя Герцог

- З задоволенням у святковий ранок Вербної неділі ділюсь виступом на нашому пасхальному прийнятті геніальної бандуристки, тонкого віртуоза, солістки славнозвісного Берлінського оперного театру Komische Oper та чудової людини - ОЛЬГИ КАСПРУК.

Наша блискуча співачка з перших же хвилин полонила серця гостей філігранною грою на головному національному інструменті, блискучим виконанням народних та німецьких композицій, торкнулася до глибинних струн душі усіх присутніх.

А ще Ольга майстерно продемонструвала чудові традиції вербної неділі: відтепер і наші німецькі друзі засвоїли секрет щастя і добробуту, відчувши на собі споконвічну благодійну силу лози. "Не я б'ю, верба б'є", - повторювали усі.

 

 

Відео: Ольга Котлицкая

Фото: юного талановитого художника Насті Герцог

 

У січні виповнилося 10 років плідної діяльності Центральної Спілки Українців Німеччини (ZVUD eV). 19-20 січня 2017 року відбулися урочистості з нагоди цього чудового ювілею.

Президент України Петро Порошенко зустрівся з представниками української громади, які живуть в Естонській Республіці. Зустріч відбулася в українській греко-католицькій церкві Центру української культури, розташованому в центрі старого Таллінну.

У суботу, 21 січня 2017 року, о 14:00, українські патріоти і друзі України зберуться на черговий всесвітній протест проти російської агресії “Stop Putin’s War in Ukraine 3.0”.

25 грудня в Таллінні в Українській греко-католицькій церкві був показаний традиційний різдвяний вертеп.

Активісти товариства "Мати - Україна" начолі з лідером Оленою Коцевою відвідали наших поранених вояків, які перебувають на лікуванні та реабілітації у Болгарії.

Сторінка 1 із 6