08 липня 2017 року в прикордонному селі Криве над Сяном Підкарпатського воєводства відбувся патріотично-релігійний захід української громади з поставлення та освячення Хреста пам’яті, що упам`ятовує усіх мешканців села, які були примусово виселені у 1940-х роках.

Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк взяв участь у вшанувальних заходах української громади в с.Криве над Сяном Підкарпатського воєводства. Керівник установи звернувся до учасників з вітальним словом, підкресливши важливість збереження українських пам’ятних подій на польських теренах, активної участі в цьому процесі української діаспори.

Організаторами цього заходу виступило регіональне міжрайонне лемківське товариство «Бескидське земляцтво» та ГО «Кривицька громада» - об’єднання давніх мешканців с.Криве над Сяном та їхніх нащадків,які наразі проживають в різних куточках світу. Хрест упам`ятовує усіх мешканців села, які були примусово виселені у 1940-х роках.

Повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних справ України

Студенти, які переходять зараз на третій курс, можуть подати документи онлайн на сайті програми (www.mitacs.ca/globalink/globalink-research-internship). Термін подачі — з кінця липня по 18 вересня. Стажування відбуватиметься влітку наступного року. 

Під час літніх канікул українські студенти зможуть стажуватися в канадських університетах. Такий проект ініціювала наша діаспора в Канаді. 

Вже починається подача заяв на наступне літо. Що це за проект, що він дасть нашим студентам і чому цікавий канадським професорам? Про це та інше ми говорили з ініціатором проекту Олександром Романком.

Олександр — випускник Сумського державного університету. Там він закінчив бакалаврат за спеціальністю "Комп'ютеризовані системи управління". Потім була магістратура в Карловому університеті (Чехія), далі — докторантура з комп'ютерних наук у McMaster University (Канада). Загалом, Олександр уже понад 10 років живе в Канаді. Кар'єра його склалася успішно — він провідний науковий співробітник в IBM Canada, професор за сумісництвом в Університеті Торонто, читає лекції з аналізу даних та фінансової аналітики, викладає в університетах Канади та України, зокрема в Українському католицькому університеті. Водночас активно ініціює благодійні, освітянські та стратегічні проекти для України: комп'ютери дітям, допомогу для АТО і сімей загиблих, безкоштовні лекції з бізнес-аналітики, big data та штучного інтелекту. Буквально цими днями стартує стратегічний проект з участю Олександра — програма науково-дослідницьких стажувань українських студентів у Канаді, яка називається Mitacs Globalink Research Internship Program. Щороку ця програма дозволить трьом десяткам українських третьокурсників взяти участь у наукових проектах канадських професорів.

— Пане Олександре, розкажіть про проект. Що це за ідея, чому вона виникла?

—Ідея виникла давно, бо ця програма в Канаді існує вже 7 років. Щоліта до Канади на три місяці приїздять приблизно 700 студентів із дев'яти країн-партнерів. Це Індія, Китай, Мексика, Бразилія, Німеччина, Франція, Туніс, Австралія та Саудівська Аравія. Україна щойно приєдналася до цієї програми. 

— Програма Mitacs Globalink Research Internship передбачає участь наших студентів у науково-дослідницьких стажуваннях. У чому особливість цих стажувань?

— Особливість у тому, що проекти подають професори канадських університетів. Елементом цих проектів є прикладні дослідження в різних галузях. Подаючи документи на програму, студенти обирають від трьох до семи прикладних дослідницьких проектів, над якими хотіли б працювати. Отож вони приїдуть у Канаду й займатимуться тим, що цікаво саме їм, а не комусь іншому. І це одна з відмінностей канадської програми від Fulbright в США або Erasmus+ в ЄС.

— Чому це цікаво канадським професорам?

— Професорам цікаво, бо вони, не витрачаючи коштів своїх грантів, можуть знайти студента, який не тільки працюватиме над проектом три місяці під час стажування, а продовжить співпрацю й після того. 

— Чи безкоштовне стажування для студентів?

— Звісно, програма для студентів безкоштовна. Стажування студента оплачують уряд Канади та урядові організації країн — партнерів, звідки приїздять студенти. Зазвичай це 
50 на 50.

— На що йдуть ці кошти "50 на 50"? На проживання, стипендію для студента?

— Зазвичай на переліт, проживання і стипендію студентів. Уряд Канади зробив нам знижку: не 50 на 50, а 
60 на 40 (60% — фінансування від уряду Канади і 40% — від нас). Взагалі, стажування кожного студента коштує приблизно 12 тис. американських доларів. Отже, нам треба знайти приблизно 4800 доларів для кожного учасника з України. 

— Чому — вам? Ви сказали, що участь у стажуванні оплачують урядові організації країн, з яких приїхали студенти?

— Програму адмініструє в Канаді урядова організація Mitacs . Як я вже казав, урядові організації інших країн — учасників програми надають співфінансування. Україна ж не тільки не надала його, а й в останній момент відмовилася підписувати Меморандум про співпрацю. Зрештою, підписантами Меморандуму стали канадська організація Mitacs і ми, Українська канадська фундація імені Тараса Шевченка (фонд, створений українською діаспорою). На даний момент уряд України не має жодного стосунку до цих стажувань. 

Обіцяли підтримку всі — і міністр Квіт, і міністр Гриневич. Про листи підтримки програми від українського уряду йшлося й на зустрічі нинішнього міністра освіти та науки України з діаспорою під час її візиту до Канади. Але нічого не було зроблено. Останнім часом канадських партнерів взагалі почали демонстративно ігнорувати, не приєднуватися до обговорення програми Меморандуму. Протягом останніх двох місяців перед підписанням угоди представники МОН не відповіли на жодний з двадцяти е-мейлів та не приєднувалися до конферанс-дзвінків з приводу узгодження деталей Меморандуму. Мені завжди було цікаво — чому? Це не вперше я бачу, як Україна втрачає можливості для розвитку, співпраці та інновацій.

321
Підписання Меморандуму про співпрацю

—Участь України в цьому проекті пролобіювала українська діаспора?

—Так, на це пішло три роки. То були зустрічі і розмови з канадськими політиками, міністрами. А вони весь час запитували: чому це кажете нам ви, а не уряд України? До проекту хочуть приєднатися багато країн, які демонструють свою зацікавленість на практиці, але стати партнерами випадає не багатьом. Тепер Україна — теж серед партнерів.

— Що ця програма дасть нашим студентам? 

—Досвід роботи над дослідницьким проектом, який потім, із великою ймовірністю, буде комерціалізуватися. Студент отримає не лише практичний досвід, а й можливість у майбутньому знайти цікаву роботу, створити свій стартап, продовжити співпрацю з професором та отримати стипендію для навчання в канадській магістратурі. У проекті беруть участь студенти третього курсу бакалаврату. Потім вони повертаються у свої країни завершувати навчання.

Ці науково-дослідницькі проекти важливі як для Канади, так і для країн-партнерів, адже допомагають обом країнам розвиватися. Наприклад, торік дівчина з Мексики працювала в Університеті Саскачевана над проектом з аналізу правопорушень, створила аналітичну систему прогнозування правопорушень із допомогою big data (в яких районах міста, найімовірніше, вони відбуватимуться). Повернувшись додому, вона поширила цей проект і на своє місто в Мексиці.

Ми хочемо, щоб українські студенти приїздили на стажування не лише в канадські університети, а й у канадські компанії. Місяць тому ми підписали Меморандум про стажування в університетах на три місяці. Є можливість розширити цей Меморандум на стажування в канадських компаніях на чотири місяці. Але тут треба шукати фінансування й домовлятися. Зараз канадська сторона готова прийняти 35 студентів з України, проте співфінансування поки що є на 20 студентів. Ми дуже вдячні George Myhal і Western Enterprise NIS Fund, які через Шевченківську Фундацію профінансували стажування 10 студентів з України кожен. Нам треба ще знайти співфінансування на 15 студентів, і ми активно запрошуємо меценатів з України долучитися до цієї ініціативи. 

Для українських студентів, які хочуть податися на зазначену програму, ми розпочали кампанію промоції програми стажувань в Україні, розробляємо сайт (www.MitacsUA.org), буклети, шукаємо контакти в українських університетах, щоб вони поширили цю інформацію, плануємо презентації у деяких українських університетах. 

321

—Як можна взяти участь у вашій програмі?

—Студенти, які переходять зараз на третій курс, можуть подати документи онлайн на сайті програми (www.mitacs.ca/globalink/globalink-research-internship). Термін подачі — з кінця липня по 18 вересня. Стажування відбуватиметься влітку наступного року. 

—Чому ви берете у програму лише тих, хто через рік закінчує бакалаврат?

—За 7 років існування проекту канадці дійшли висновку, що це найкращий варіант, бо тоді не стоїть проблема неповернення. Крім того, третій курс — це студенти, які вже чогось досягли і щось знають. До речі, зазвичай на програму подається вдесятеро більше студентів, ніж канадські університети можуть узяти.

— Як відбирають учасників проекту? 

— Критерії дуже прості: треба подати переклад виписки з оцінками англійською або французькою мовою (середній бал має бути вищим за 80%), рекомендаційний лист професора свого університету, резюме, опис своїх наукових та дослідницьких інтересів. І, звісно, обрати проекти, над якими є бажання працювати. Заявки спрямовуються до професорів-керівників проектів, вони спілкуються зі студентами по Skype, а потім приймають рішення, кого взяти. І ніхто інший на це рішення вплинути не може. 

Важливий момент: складати іспит із англійської для того, щоб взяти участь у проекті, не треба. Ми знаємо, що така вимога могла б спинити багатьох. Хоча для деяких інших країн така вимога є. Але, звісно, знати англійську чи французьку мову треба.

—Що цінується в резюме студента?

— Чи може студент щось зробити у проекті, на який подається, який у нього досвід, портфоліо, сертифікати, онлайн-курси, досвід участі в інших проектах або роботи.

— Наших студентів ви в Канаду запрошуєте, а ось канадців, наскільки мені відомо, запросити до нас неможливо, бо припинено програму молодіжної мобільності з цією країною.

— Так, це інша програма. Програму молодіжної мобільності було підписано ще у 2010 р. Де в чому вона схожа на американську програму Work and Travel. З боку Канади програма пропрацювала до 2013 р. За три роки канадська сторона видала українським учасникам близько 220 річних віз, але потім Канада призупинила цю програму. Головна причина — те, що Україна, зі свого боку, не внесла змін у законодавче поле (зокрема, в постанови Кабміну), щоб канадська молодь теж могла приїздити в Україну в рамках цієї програми. В'їхати вони могли без віз, але перебувати тут легально й працювати — ні. Наскільки я пам'ятаю, був скандал, коли в Україну приїхало десятеро молодих людей з Канади, їх тут не оформили, і в результаті вони мусили повернутися додому не стажувавшись. На жаль, за цих 7 років уряд України не зробив нічого в тому плані, щоб канадці могли приїздити. Цю програму молодіжної мобільності Канада реалізує з понад 30-ма країнами, і Україна — єдина країна, з якою її призупинено.

— Програма стажувань — не єдиний ваш проект. Є ще кілька ініціатив. Наприклад, "Комп'ютери дітям".

— Спільно з кількома волонтерами ми це робимо в Канаді уже впродовж трьох років. Збираємо вживані комп'ютери, ноутбуки, монітори й відправляємо їх в Україну. Це те, що безкоштовно віддають люди чи компанії (багато організацій замінюють комп'ютери кожних три-чотири роки). Волонтери в Сумах цю техніку перевіряють, інсталюють і встановлюють у дитячих будинках, інтернатах, школах, бібліотеках, щоб діти могли навчатися основ комп'ютерної грамотності.

— Чому саме в Суми?

— Там у нас є команда українських волонтерів, яка все перевірить, переінсталює й передасть на баланс у школи чи інтернату в Сумській області. Ми, звісно, відправляємо техніку і в інші міста й села України, але там мають бути люди, котрі приймуть, перевірять та встановлять програми. На жаль, таких волонтерів з українського боку знайти досить важко. Поштова компанія Meest у Канаді надає нам знижку. Під час АТО ми неодноразово відправляли з її допомогою посилки та контейнери. 

— Яку гуманітарну допомогу ви передаєте?

— Перші два роки АТО ми передавали з Канади все, що тільки можна. Тепер перейшли на стратегічні проекти — наприклад, проект підтримки протезування в Україні, який реалізує Канадсько-український фонд міжнародної підтримки. До України приїздять американські й канадські протезисти і навчають українських фахівців, а також роблять складне протезування. Є проект допомоги сім'ям загиблих в АТО, в якому канадські родини безпосередньо допомагають українським.. 

Діаспора дуже підтримує Україну, хоча нині ця підтримка істотно ослабла. Канадські українці дивляться українські новини про "зраду", про корупцію в Україні, і донести до них, що щось в Україні змінюється, дуже важко. Україна мало робить на міжнародній арені, щоб демонструвати свої успіхи, щоб налагоджувати зворотний зв'язок — як та допомога, яку діаспора надає Україні, використовується. 

— Чому ви займаєтеся проектами для України? 

— Бо ми вважаємо, що перспективи в України є. Особливо у молоді, їй треба допомагати бути вмотивованою й досягати успіху. 

Колись так допомогли мені, під час навчання в мене були стипендії канадських меценатів. І я бачу, що в Україні є талановиті молоді люди, просто багато їх не вірять у себе, в те, що вони можуть займатися цікавими речами і чогось досягти. Коли я жив у Сумах, я теж не думав, що колись переїду в Торонто, буду тут працювати, займатися тим, що мені цікаво. Пожити в іншій країні хоча б місяць-два — це зміна світогляду і велика мотивація, щоб змінювати Україну. 

Замість післямови.

З приводу урядової підтримки програми Mitacs Globalink Research Internship DT.UA звернулося по коментар до Анни Новосад, начальника Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграціїМіносвіти. (Вона обіймає цю посаду з 2014 р.). 

"Сказати, що жодних кроків із боку МОН на підтримку програми не було зроблено, буде несправедливо, — вважає Анна Новосад. — Міністерство в особі міністра Сергія Квіта і першої заступниці Інни Совсун зверталось і до попереднього посла Канади в Україні пана Троя Лулашника, і до нинішнього посла, пана Романа Ващука, з проханням підтримати участь України у програмі. Ми підтримували ініціативу пана Романка і транслювали її дипломатам. Прохання Олександра ніхто не ігнорував. Наприкінці 2016-го — на початку 2017р. пан Романко повідомив, що Mitacs погодилися знизити вартість участі українських студентів у програмі. Також, завдяки зусиллям Олександра, Українська канадська фундація ім. Тараса Шевченка погодилася фінансувати українських учасників. МОН було запропоновано підписати тристоронній Меморандум про взаєморозуміння, на що ми одразу погодилися й почали працювати. Щиро кажучи, з невідомих мені причин, у нас виникли певні проблеми в комунікації. На окремі мої запитання щодо положень Меморандуму відповіді не надійшло. Проте у травні було повідомлено, що Меморандум вирішили підписати без МОН. Якщо буде на те запит, ми допомагатимемо інформаційно й організаційно в реалізації програми і без символічного меморандуму. Проте звинувачення у бездіяльності, як на мене, необгрунтовані. Звісно, прикро, що зараз МОН не може підтримувати такі проекти фінансово. В нас немає правових механізмів, чинних бюджетних програм із виділеним фінансуванням, аби допомогти таким справді класним проектам. Проте цього року ми вийшли з бюджетною пропозицією до Мінфіну започаткувати програму підтримки міжнародного співробітництва у сфері освіти (за аналогом бюджетної програми з міжнародного науково-технічного співробітництва). Керівництво налаштоване лобіювати це питання, адже нам потрібні ресурси, щоб розвивати співпрацю, а не працювати на ентузіазмі. Якщо вдасться започаткувати нову бюджетну програму, з'явиться можливість у майбутньому перейняти естафету в Української канадської фундації ім. Тараса Шевченка та фінансувати участь українців у програмі Mitacs Globalink".

Джерело: ZN.UA

Автор: Оксана Онищенко

Є у Литві одна святиня - Гора Хрестів, яка здалеку здається густо порослою небаченим лісом – лісом хрестів. І на перший погляд це місце скидається на моторошне кладовище. Однак, насправді, ці сотні тисяч хрестів мають своє особливе значення – вони є символами сповіданних на цій горі сотень тисяч скорбот та надій. А кожен хрест символізує чиюсь мученицьку долю.

Нещодавно український майстер Олександр Господ, який зі звичайного фронтового залізяччя робить витвори мистецтва (в т.ч. "антураж" для реконструкторів Другої світової), отримав пропозицію виготовити величезного хреста з уламків, у пам'ять героїв російсько-української війни. Його буде встановлено у Литві, на Горі Хрестів.

Про це повідомляє спільнота "Я люблю свою країну - Україну"на своїй сторінці у facebook, з посиланням на Юрія Ясельського: 

Hill of Crosses

Гора Хрестів – незвичайне місце, розташоване приблизно в 12 км від Шяуляя. Гора Хрестів користується в Литві неймовірною популярністю. Вона стала символом страждань литовського народу, непохитної віри в краще, надії і свободи. Сьогодні відвідування Гори Хрестів входить в програму всіх екскурсій по регіону.

Історія

Місцеві жителі називають її молебні Горою. У минулому її називали Юргайчяй або курган Домантай. Вперше вона згадується як археологічний пам’ятник в Регістрі литовського культурної спадщини в кінці XIX в. Вважається, що люди оселилися на цій горі ще в першому тисячолітті нашої ери. З XI по XIV ст. тут стояв дерев’яний замок. Під натиском Лівонського ордену замок не встояв. У 1348 році він згорів і вже не був відновлений.

Легенди

Безліч легенд пояснює, чому на горі з’явився перший хрест. В одній легенді говориться, що його встановив невтішний батько, у якого вмирала улюблена дочка. Уві сні йому явилася жінка, яка повеліла зробити хрест і принести його на гору біля села Мешкуйчяй. Батько зробив, що йому було наказано, і приніс на гору хрест, зроблений власними руками. На те, щоб дістатися до гори, у нього пішло 13 годин. Коли ж він повернувся додому, його зустріла чудесним чином зцілив доньку. Як тільки слух про диво поширився, інші теж стали приносити хрести на гору. Інша легенда свідчить, що хвора людина прийняв обітницю встановити хрест на горі, якщо Господь поверне йому здоров’я. Ще в одній легенді говориться про те, що встановлювати хрести на горі людям звеліла сама Діва Марія.Що б не стало джерелом всіх цих легенд, але перша письмова згадка про Горе Хрестів відноситься до 1850 року, тобто незабаром після повстання 1831 року, коли загинуло багато литовців. Місця їх поховання були невідомі. Невтішні родичі могли встановлювати хрести в їх пам’ять на цій горі. Після повстання 1863 р кількість хрестів ще більше збільшилася.

Радянський період

Гора Хрестів набула особливого значення в роки радянського правління. Вона стала символом опору режиму. Після смерті Сталіна, в середині 50-х років в країну стали повертатися депортовані. І тоді на горі з’явилися нові хрести з написами, що розповідають про великі страждання і втрати.Хрести – це невід’ємна частина литовської історії. На 1961 року на горі було вже більше п’яти тисяч хрестів. Радянський уряд вирішив, що справа зайшла занадто далеко. Намагаючись змусити людей назавжди забути про Горе Хрестів, вони спалили дерев’яні хрести, знищили залізні, розбили зроблені з каменю та скинули все в річку. Після цього пагорб зрівняли бульдозерами. Були розпущені чутки про епідемію, щоб люди не приходили до цього місця. Колишню гору строго охороняли, але хрести продовжували приносити сюди ночами. Така ситуація зберігалася понад двадцять років. І хоча гора більш не існувало, віруючі продовжували приходити на це місце і навіть організовували релігійні процесії, незважаючи на сувору заборону влади.

Тріумф

Після початку відродження Литви в 1988 р майбутнє гори було вирішено. Гора Хрестів стала важливою віхою християнського світу. У вересні 1993 р папа Іоанн Павло II відслужив на Горі Хрестів урочисту месу. Слава гори ще більше зросла, коли тут було встановлено чудове розп’яття – подарунок від Папи Івана Павла II. На горі стали проводити церковні свята. Щороку в останні вихідні липня тут проводиться церковний фестиваль Святого Хреста. У 2000 р біля підніжжя гори з’явився францисканський монастир.З моменту здобуття Литвою незалежності в 1991 р гора стала пам’ятником національного значення. Він зберігає пам’ять про страждання литовського народу в роки окупації.Відвідування Гори Хрестів стане незабутньою подією вашого життя. Це чарівне місце, абсолютно незвичайне і пам’ятне. Не думайте, що перед вами постане величезна гора, усіяна хрестами. Гора являє собою скоріше невеликий пагорб, не надто високий і вже ніяк не величезний. Глибоко зворушує щільність принесених сюди хрестів всіляких форм і розмірів. Між хрестами прокладена вузенька доріжка. По ній можна піднятися до вершини. Тут є кілька поодиноких хрестів, але здебільшого все хрести притулені одне до одного. Ви побачите хрести різних форм і розмірів, виготовлені з різних матеріалів. На деяких хрестах висять маленькі хрестики. Подекуди ви побачите чіткі, фотографії, записки. Гора Хрестів виробляє дуже зворушливе враження. Біля підйому на першу гору встановлена ​​дерев’яна скульптура Христа. Здається, що він ось-ось завалиться під тягарем на його плечах. Кожен хрест має свою історію – іноді радісну, але частіше за все сумну.

Футбол об’єднав українців з 11-ти країн світу. З 8-ми діаспорних команд заявлених на гру, у фіналі зійшлися найсильніші: збірна українців з Іспанії та збірна українців з Румунії.

Перший тайм закінчився нічиєю. А вже в другому таймі іспанська команда активізувалась і забила три м’ячі у ворота суперників, інформує TV Karpaty.

Російський вчений-фізик Валентин Гаденов, який живе у Швеції, побував у Києві на лекціях та поділився на сторінці у Facebook враженнями від України.

Валентин Гаденов побачив в Україні величезний потенціал.

Гаденов розповів співвітчизникам, що Київ чисте місто з вихованими та освіченими людьми, де й не пахне "фашизмом", про який говорять у Росії. Вчений спілкувався виключно російською та не відчув жодного косого погляду.

"Росіяни, відкрийте очі на реальність і задумайтеся, Україна йде у майбутнє! Мені здається, Європа це зрозуміла. Таких титанічних розмірів людський потенціал упускати не можна", - написав росіянин.

Гаденов висловив впевненість, що в України все вийде та побажав успіхів.

У США готують імпічмент Трампу

Середа, 07 червня 2017 07:50

Демократ палати представників США Ел Грін незабаром запустить офіційну спробу імпічменту президента США Дональда Трампа.

Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на The Hill.

Демократ Ел Грін, штат Техас, готує письмову заявку з пропозицією імпічменту, що має стати першим офіційним кроком до імпічменту.

Видання відзначає, що заявка Гріна має мало шансів на підтримку у палаті представників, яка контролюється республіканцями. Проте такий перший крок Гріна лише підкреслює тривогу, що зростає у багатьох демократів стосовно президента.

Повідомляється, що критика Гріна в основному зосереджена на звільненні Трампом Джеймса Комі, колишнього директора ФБР, який вів розслідування щодо втручання Росії у вибори 2016 року.

Раніше повідомлялось, що Дональд Трамп міг звільнити Комі через активізацію розслідування щодо втручання Росії у вибори президента США.

Як відомо, обидва Комітети з розвідки (Сенату США та Палати представників США) розслідують зв'язки членів кампанії Трампа з Росією у справі про втручання у вибори.

ФБР також проводить своє розслідування щодо втручання Росії та представників кампанії Трампа. 

З початком функціонування безвізового режиму між Україною та ЄС на польсько-українському кордоні зросте кількість відмов у в'їзді, тому що безвізовим режимом намагатимуться скористатися особи, яким раніше могло б бути відмовлено у в'їзді ще на етапі отримання візи, - повідомляє Укрінформ.

Про це інформує Прикордонна служба Польщі у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.

“У результаті запровадження безвізового режиму тягар перевірки мети в'їзду лягатиме на плечі виключно прикордонників, які виконуватимуть завдання у процесі прикордонної перевірки. А перевірка мети в'їзду на територію Польщі є одним з найважливіших елементів прикордонного контролю з точки зору безпеки країни. Ми передбачаємо, що в результаті скасування візового режиму на кордоні з'явиться більше подорожуючих, які за нинішніх умов не отримали б візи, відтак збільшиться кількість відмов в'їзду на територію Польщі”, - інформують польські прикордонники.

Маємо приємність пoвiдoмити вас, щo 21-26 серпня 2017 р. у місті Дніпро Свiтoвий Конґрес Украïнських Молoдiжних Органiзацiй організовує Форум української молоді діаспори «Дніпро 2017» (ФУМД), в якому візьмуть участь представники української молоді діаспори та гості з діаспори з різних країн світу.

21-23 серпня: пройде офіційна частина ФУМД, що включає в себе Річні збори Світового Конґресу Українських Молодіжних Організацій.22 серпня: відбудеться офіційне відкриття Форуму, участь в якому візьмуть мoлoдіжні лідери та активна мoлoдь дiаспoри й Украïни, представники Світового та Европейського Конґресу Українців, керівники діаспорних організацій та об`єднань, керівництво держави, дипломатичний корпус, духовенство, євродепутати, представники державних інституцій, пoлiтичні, громадські та культурні дiячi з Украïни.23 серпня: попередньо запланована робота за тематичними секціями, панельні дискусії.

24-26 серпня: триватиме неофіційна пізнавально-навчальна частина програми, яка складатиметься з відповідних тренінгів, семінарів, зустрічей та майстер класів. Участь у навчально-пізнавальних заходах передбачена для представників української молоді діаспори віком 18-30 років.

Протягом всього часу проведення форуму діятиме культурна програма «Діаспора Фест 2017», яка складатиметься з концертів, модних показів, етно-вечірок, флеш-мобів, виставок за участі митців та гуртів з України та закордону.

Зареєструватись на ФУМД можна за посиланням: http://fumd.skumo.org.Пропозиції щодо програми Форуму просимо надсилати на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

З повагою,Мирослав Гочак, президент СКУМО

Сторінка 1 із 61