З нагоди 50-ліття Світового Конгресу Українців Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» підготував мандрівну виставку про історію, минулу та сучасну діяльність СКУ.

Метою виставки є поширення знань про СКУ та популяризація діяльності Світового Конгресу Українців серед студентської молоді та широкого кола громадськості. Для цього виставку буде розгорнуто в університетах різних областей України та представлено в мережі Інтернет.

Презентація виставки відбудеться 27 серпня 2017 року в Національному університеті «Львівська політехніка» у рамках «Днів української діаспори у Львові» з нагоди 50-ліття СКУ.

Джерело: miok.lviv.ua

Опубліковано в Україна
Ще кілька десятків років тому, місто Лева зовсім не вважалося туристичною Меккою в Україні. Важко уявити, але раніше, наприклад площа Ринок була менш велелюдною ніж зараз, а найлюбленішими місцем львів’ян була площа навпроти оперного театру, де надвечір збиралися мешканці міста погомоніти про різноманітні проблеми.
Однак сьогодні все змінилося. На площі Ринок постійно ходять туристи, які мов зачаровані дивляться на красу стародавнього міста, навіть не здогадуючись про більш значущі місця у Львові, які можуть значно більше сказати про наше місто.

1. Площа Старий Ринок.

Якщо ви хочете побачити справжню красу старого Львова, то площа Старий Ринок – найпідходяще для цього місце. Саме тут розташовані старезні будинки міста Лева з обшарпаною штукатуркою та облупленими стінами, а на лавках просто неба нерідко можна зустрітити справжніх львів’ян, які ввечері збираються тут погомоніти про політичні справи держави, або ж просто поспілкуватися з друзями.

2. Стрийський парк.

Цей парк у Львові створений ще наприкінці 19 століття і вважається найбільшим у місті. Саме тут львів’яни полюбляють фотографуватися із лебедями, або ж в оранжереї тропічних рослин, чи на фоні штучних замкових руїн, зведених наприкінці XIX століття. Ще однією окрасою парку є дитяча залізниця, яка починає функціонувати влітку. Машиністами та кондукторами там працюють звичайні школярі.

3. Двір-Музей Радянського Союзу.

В імпровізованому музеї просто неба, який розташований на вулиці Князя Лева,3, можна побачити справжні артефакти Радянського Союзу. Тут виставлені бюсти Леніна, старі меблі, вивішені репродукції популярних у радянський час картин і тематичні плакати. Кількість експонатів постійно збільшується. Як це часто буває під час ремонтів, ревізій шаф, комодів і комор, люди знаходили і виносили на подвір`я старі картини, меблі, вази, бюсти представників політичної еліти (з якими тепер асоціюється радянська епоха). Експозиція формувалася хаотично і вийшла вкрай цікава. Зараз це грандіозна колекція, що складається з портретів популярних в радянські час поетів, художників, генсеків СРСР, посуду, тропічних ляльок і статуеток, а також багато чого іншого, що було модно мати вдома 50 років тому.

4. Двір загублених іграшок.

Навпроти музею Радянського Союху розташований ще один досить цікавий дворик, де зберігаються ляльки, плюшеві ведмеді, брязкальця, садові гноми, пластмасові Карлсони та інші іграшки. Експозиція під відкритим небом починалася з парочки випадково забутих іграшкових звірят, які швидко обзавелися такими ж сусідами з найближчих дворів. Тепер це цікаве зібрання різних речей зі світу дитинства: від ляльок і машинок до працюючих велосипедів.

5. Двір Театру юного глядача.

Старі ляльки, величезні метелики, мітли і маски: колись все це було частиною декорацій дитячих вистав, сьогодні це велика абстрактна аплікація. Її створили співробітники театру, а болгарські вуличні художники прикрасили територію театру своїми малюнками.
Де знайти: на вул.Гнатюка, 11.

6. Покинутий палац Бесядецьких.

Розкішна будівля була збудована у Львові ще у 18 столітті. Нині, незважаючи на те, що розташований палац пракртично в центрі міста, він є занедбаним. Побачити його варто тому, що наступного разу такої нагоди може і не бути, адже без належного нагляду пам’ятка історії швидко старіє.
Де знайти: на площі Галицькій, 10.

7. Будинок – кросворд.

У Львові на стіні однієї із багатоповерхівок зображений кросворд заввишки 30 і завширшки 18 метрів. Питання до кросворду і відповіді на них є просто на самій будівлі. У кросворді закодовано імена видатних діячів живопису та архітектури, а слова-розгадки вписані у квадратики спеціальною фарбою, яку не видно вдень, але видно у темряві. 9-поверховий будинок у корпорації Google назвали Crossword Tower (вежа-кросворд).
Опубліковано в Туризм

14 липня Президент Петро Порошенко приїхав до Львова.

Під час свого робочого візиту до Львівської області Петро Порошенко завітав на Львівський бронетанковий завод.

Згодом на офіційній сторінці Президента з'явилося відео про його прогулянку вулицями Львова.

Як перехожі реагували на появу Порошенка у центрі міста дивіться на відео:

Опубліковано в Україна

Львів і Львівщина готуються до історичної події – ювілейної дати Світового Конґресу Українців, найавторитетнішої української організації світу. Заплановано серію заходів 27–29 серпня 2017 року, координатором яких виступає Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», - інформує сайт Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.

Анна Кісіль, голова Ради з питань культури Світового Конґресу Українців, член Світової комісії з відзначення 50-ліття заснування СКУ, була з візитом у Львові.

20 червня, під час своїх відвідин, Анна Кісіль взяла участь у засіданні Організаційного комітету з проведення заходів, яке відбулося в Національному університеті «Львівська політехніка» під головуванням Олега Синютки, голови Львівської державної адміністрації, та за участю членів Оргкомітету, зокрема Мирослави Туркало, в.о. начальника департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА, Юрія Бобала, ректора Львівської політехніки, Василя Вовкуна, директора Львівського національного академічного театру опери та балету, та інших видатних особистостей Львова.

На засіданні було детально обговорено організацію проведення «Днів української діаспори у Львові», уточнено все до найменших деталей.

У ході візиту Анна Кісіль мала низку зустрічей. 20, 23 червня та 6 липня відбулися зустрічі у МІОКу, на яких узгоджували питання з організації Європейської конференції СКУ, Гала-вечора у Львівській політехніці та мандрівної виставки «СКУ: вчора, сьогодні, завтра».

Цікавим було спілкування Анни Кісіль з ректором Національного університету «Львівська політехніка» Юрієм Бобалом (6 липня), який засвідчив свою готовність і надалі розвивати традицію співпраці Університету з СКУ, що налічує вже десятиліття і сотні заходів, присвячених Світовому Конґресу Українців та його складовим організаціям.

Анна Кісіль була учасницею кількох телеефірів, зокрема взяла участь у телепрограмі «Вечір у Львові» (ТРК Львів) та «Українці в світі» (Перший Західний).

Анна Кісіль – достойний представник Світового Конґресу Українців, віддана українській справі людина, яку добре знають і цінують у різних середовищах України й Канади. А для МІОКу Анна – не лише великий приятель і порадник. Це доброчинець, який прекрасно розуміє потреби українських громад і тих, хто для них працює.

 

 

Джерело: 
Опубліковано в Україна

Приїхав як турист, але за кілька тижнів вирішив залишитися. Львів — моє найулюбленіше місце в світі. Тут є багато відмінностей з іспанською культурою і водночас вони подібні. Україна — справжня європейська країна. Щоправда, є багато речей із Радянського Союзу. Наприклад, ринки. Вони нагадують дитинство, коли у 1980-ті Іспанія була бідною країною. Зараз ці торгові лавки замінили супермаркети. Життя тут складніше, ніж в Іспанії, — розповідає Хуан Мора, інформує Gazeta.ua.

До переїзду в Україну тут нікого не знав. Знайомився з місцевими в інтернеті, на вулиці або у кафе.

Працюю в інтернеті, тому не прив'язаний до конкретної країни чи якогось міста. Займаюсь фотографією і дизай­ном. Знімаю для канадського фотостоку.

З початком війни, як фотограф допомагаю у Центральному військовому госпі­талі. Фотографую солдат для проектів Волонтерської сотні і продаю ці знімки, щоб мати, як їм допомагати.

Двічі був на Донбасі. Вперше — влітку торік, удруге — кілька тижнів тому. Плануємо наступну поїздку. Веземо їжу, одяг. Співпрацюю з іспанською діаспорою. Українці там багато допомагають.

Ціни в Україні на оренду житла, без комунальних послуг, нижчі, ніж в Іспанії. Їжа, одяг — дорожчі. Якщо тобі пощастить, то в Україні отримаєш 5–6 тисяч гривень заробітку, середня зарплата в Іспанії коливається від 700 до 1000 євро — 20–29 тисяч гривень.

Вивчення української мови — це моя велика драма. Проблема в тому, що працюю англійською та іспанською, не дивлюся телевізор. Маю серйозні проблеми з граматикою — якби складав речення, мене ніхто б не розумів, будую їх за прикладом іспанської. А ще у нас різняться алфавіти, і я дуже лінивий учень. Тому соромлюсь розмовляти. Львів'яни мене вводять в оману: я вивчаю слово, точно знаю, що воно українське, використовую його деінде й ніхто мене не розуміє, бо воно польське. Наприклад, я думав, що "байк" — це "ровер".

В Україні одружився з львів'янкою, але ми розлучилися. Від шлюбу маю сина Лук'яна.

Джерело: gazeta.ua

Опубліковано в Власна думка

Світовий Конґрес Українців (СКУ) разом зі своїм партнером, Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою (МІОК) Національного університету “Львівська політехніка”, з приємністю інформує про програму Днів української діаспори 27-29 серпня 2017 р. у Львові, Україна, з нагоди 50-ліття СКУ.

У підготовці до прийняття української діаспори у Львівській області було створено Організаційний комітет на чолі з Головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою, до якого також увійшли ключові особи з мерії та області, зокрема Андрій Садовий (міський Голова), Юрій Бобало (Ректор Львівської політехніки), Василь Вовкун (Директор Львівської опери), о. Богдан Прах (Ректор Українського Католицького Університету) та представники МІОК.

ПЛАН ЗАХОДІВ

     27 серпня 2017 р.

17.00 Офіційне відкриття Днів української діаспори у Львові на площі біля пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому.

18.00 Божественна літургія в Архикатедральному Соборі св. Юра.

20.00 Гала-вечір у Національному університеті “Львівська політехніка”. Відкриття виставки, присвяченої 50-річчю Світового Конґресу Українців.

     28 серпня 2017 р.

8.30 – 17.00 Міжнародна конференція “СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст” у Національному університеті “Львівська політехніка”.

17.10 – 18.00 Презентація видання Перемиських Архиєпархіяльних Відомостей про "Українсько-польське примирення в документах ієрархії та священства”

19:30 Прийняття для закордонних делегацій.

     29 серпня 2017 р.

10.00 Урочиста акція “Шана героям” у Державному історико-культурному музеї-заповіднику “Личаківський цвинтар”.

12.30 Акція “Українці разом - майбутнє за нами” у “Саду Світового Українства”.

13:30 Покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.

16.30 Відкриття виставки творів митців діаспори із колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.

18.00 Урочиста академія з нагоди 50-ліття СКУ “Ремінісценції UA” уЛьвівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької.

Крім цього, MIOK підготував ряд проектів для відзначення 50-ліття СКУ, зокрема пересувну виставку про СКУ, відеоролики про СКУ, продюсерами яких є студенти факультету журналістики “Львівської політехніки”, та випуск цитат про значення та діяльність СКУ, які з’являються щодня на сторінках фейсбуків МІОК та СКУ.

“Світовий Конґрес Українців запрошує українців діаспори і України до Львова для відзначення того, що об’єднує нас, оскільки ми разом рішуче рухаємось до кращого майбутнього,” - заявила Голова Комісії СКУ з відзначення 50-ліття заснування СКУ Ірина Мицак.

“Дні української діаспори – це символ нашої непохитної єдності, яку не здолати кордонами, відстанями і обставинами. Жорстока агресія Російської Федерації зробила нас сильнішими в боротьбі за незалежність, територіальну цілісність і за наш європейський цивілізаційний вибір. Відзначення 50-ліття СКУ – це шана і вдячність за пройдений шлях і запевнення у подальшій спільній праці для України,” - зазначила Директор МІОК Ірина Ключковська.

З більш детальною інформацією про ювілейні заходи з відзначення 50-ліття СКУ в Львові та в світі можна ознайомитись на спеціальному веб-сайті СКУ: www.uwc50.org .

Опубліковано в Україна

З 29 червня до 1 липня 2017 року  у Львові відбудеться триденний музичний маратон «W LIVE. Тихі дні любові і миру», присвячений пам’яті українського оперного співака Василя Сліпака, який загинув в АТО влітку 2016 року.

Опубліковано в Музика

Музею Івана Франка у Львові у співпраці з Головним державним архівом СБУ вдалося розсекретити архіви КДБ, в яких знайшли сенсаційні матеріали допитів і спостереження за дітьми та онуками Івана Франка. Ці документи науковці музею оцифрували, опрацьовують і незабаром оприлюднять, повідомляє zaxid.net.

«У справі Тараса Франка є документи, які є агентурними донесеннями, і є протоколи допитів, оскільки його як буржуазного націоналіста підозрювали у тому, що він вербував до дивізії «СС Галичина» українських хлопців і був причетний до так званого «Союзу українських комбатантів», — повідомив директор Львівського музею Івана Франка Богдан ТИХОЛОЗ.

Окрім того, у музеї представили  виставку унікальних речей, які належали особисто Іванові Франкові та його родині. Їх винесли з фондів і вперше показали публіці. Найсентиментальнішою експозицією є сорочечка, яку дружина Франка Ольга вишила для їхньої донечки.

«Ольга Хоружинська нарешті після трьох хлопців дочекалася свою радість, свою помічничку, донечку Ганнусю і їй вишила оцю сорочечку, яку Ганна дуже цінувала, оберігала, вивезла з собою в Канаду. Пізніше вона вдягала своїх дітей в неї і, коли перебувала в Україні у 1967-му , передала до нашого музею», — розповідає Михайло КОБРИН, заступник директора Львівського музею Івана Франка. А ще із фондів винесли рушник сина письменника Петра, Січового стрільця, якого знищили НКВДисти.

Окрім того, вперше показують срібну ложку, яку подарувала Іванові Франку дружина Ольга в день їхнього шлюбу в Києві. А ще годинник письменника і лавровий вінок, який на похорон літератора принесли Січові стрільці.

«Розповідають, що, дізнавшись про смерть Івана Франка, січові стрільці разом із російською армією зупинили бої на три дні в його честь», — пояснює Михайло Кобрин.

Уперше музейники виставили оригінали світлин, серед них шлюбна.

Окремий блок виставки — книжки, які Іван Якович дарував друзям із автографами. Одна книга підписана для Андрея Шептицького, інша для гімназійного товариша, тато якого пропонував Франкові стати дяком.

«Отець каже: Івасю, нащо тобі їхати на то навчання до Львова, та я тобі дам дяківку, хату, дам два морги поля, знайдеш собі якусь файну дівчину тут в селі, шлюб дам безкоштовно. А зі шлюбів, похоронів і хрестин будеш мати більше зиску, ніж ті доценти мають зарплату в університеті. Це є такий спогад», — розповідає Михайло Кобрин.

Опубліковано в Цікаво

Як повідомляє офіційний портал ПАТ «Укразалізниця», 1 серпня планується відправлення першого рейсу сполученням «Львів-Краків». 

Згідно з інформацією розміщеною на порталі, голова правління товариства Войцех Балчун під час прес-конференції у Львові  повідомив, що зараз триває процес реалізації цього проекту, до якого активно залучена польська сторона. «Можливо, приймемо пропозицію польських колег та реалізуємо проект за допомогою системи розсувних візків SUW-2000. Наразі вивчаємо варіанти», – сказав він.

Войцех Балчун наголосив, що команда ПАТ «Укрзалізниці» активно працює над покращенням міжнародного сполучення із сусідніми країнами, позаяк безвіз відкриває перед підприємством нові перспективи. «Укрзалізниця» має намір активно освоювати ринок міжнародних залізничних перевезень. Після Кракова, наприклад, плануємо зв’язати поїздом Чернівці з Румунією», – підсумував Голова правління.

Опубліковано в Колонка подій
Сторінка 1 із 2