18 місць, які варто відвідати у Кам'янці-Подільському

П'ятниця, 30 червня 2017 08:02 Автор  Оксана Козак Прочитано 148 разів
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Кам’янець-Подільський приваблює туристів не тільки з усієї України, а й з усього світу. Хтось їде сюди для того, аби відчути особливу атмосферу багатовікового міста, пізнати його історію. Обожнюють тут бувати і романтики.

Тож якщо любите атмосферні міста або просто хочете приємно провести вихідні разом з коханою людиною – рушайте до Кам’янця-Подільського.

Кам'янець-Подільська фортеця

Безумовно, фортеця з численними вежами, або ж Старий замок, є візитівкою Кам’янця-Подільського. Перша згадка про неї датується 1374 роком. Упродовж століть Кам'янецька фортеця неодноразово змінювала свій вигляд. Кожна вежа, стіна, підземелля мають унікальну історію. Також обриси замку можна побачити в багатьох фільмах, серед яких «Той, хто пройшов крізь вогонь», «Балада про доблесного лицаря Айвенго» та неоднозначний «Тарас Бульба». Веде до фортеці найстаріший міст України – Турецький. На ньому де-не-де трапляються замочки, які тут залишили закохані. Одразу за Старим замком розташовано так званий Новий замок, зведений у 17 столітті.

Кам'янець-Подільський замок має багато цікавих особливостей: наприклад, колись між двома вежами фортеці – Рожанкою та Водною – було прокладено тунель, про який знав тільки комендант. На подвір'ї також є яма, на дні якої сидить боржник (це, звісно, муляж). У давні часи сюди справді садовили горе-позичальників, а вже в наш час відвідувачі фортеці кидають у яму монетку, аби вберегтися від боргів.

Стіл згоди

Поруч із легендарною Кам'янецькою фортецею є цікавий пам’ятник – «Стіл згоди». Встановили його 2001 року під час проведення фестивалю «7 культур». Автор скульптурної композиції – Анатолій Ігнащенко. Центром пам'ятника є велике бетонне коло, на якому височіє корона Поділля (вона уособлює Кам'янець-Подільський); навколо розкладено сім каменів, які символізують народи, що брали участь у творенні історії та архітектурного образу міста: українці, поляки, турки, росіяни, литовці, вірмени та євреї. Недалеко від основної композиції одиноко лежить восьмий камінь, який означає те, що в майбутньому на долю Кам'янця-Подільського може вплинути ще якась нація.

Нижня та Верхня Польські брами

Якщо завітаєте до Кам'янця-Подільського, обов’язково варто звернути увагу на Нижню та Верхню Польські брами. Це дві фортифікаційні споруди з довгою та цікавою історією.

Верхня Польська брама захищала Старе місто (історичний та найдавніший район Кам'янця-Подільського) від ворогів. Складається вона з башти Стефана Баторія, до якої в 70-тих роках 18 століття добудували Вітряну браму, та Турецького бастіону.

Башта Стефана Баторія, котру нарекли на честь польського короля, має декілька назв: Кушнірська, Королівська, Семиповерхова. Постала вона на місці стародавньої (13 століття) брами. Будували споруду протягом 1564–1565 років. Башту Стефана Баторія фахівці визнали одним із найкращих зразків оборонної архітектури 16 століття.

Браму в башті Стефана Баторія називають Вітряною. За легендою, саме тут вітер зірвав капелюх з голови російського імператора Петра І, коли той перебував у Кам'янці-Подільському.

Оборонна споруда – Турецький бастіон – потужна аркова будова з чотирма прогонами. На його місці й раніше були фортифікаційні укріплення, однак коли Кам'янець-Подільський 1672 року захопили турки, вони суттєво вдосконалили цю оборонну споруду. Тому бастіон назвали Турецьким. Цікавим є факт, що для укріплення турки використовували камінь зі зруйнованого домініканського жіночого монастиря.

На початку 19 століття на Турецькому бастіоні збудовано магазин (склад). Ідея такого будівництва належала військовому інженеру Дементію Мелещенову. Згодом приміщення переобладнали під театр. Ставили тут п'єси спочатку польською мовою (перші 5 років), а з 1861 року – російською. 1918 року театр згорів.

Трохи нижче на березі подільської ріки Смотрич розташовано Польську браму (або Польські ворота), яку через положення охрестили Нижньою. Недалеко від неї – площа Польський ринок. До слова, мініатюрну копію Нижньої Польської брами можна побачити у львівському Мініатюрному парку фортифікаційних споруд.

Сходи Фаренгольца

Неподалік від Нижньої Польської брами починаються сходи Фаренгольца, які з’єднують два райони Кам'янця-Подільського – Старе місто та Польські фільварки. Збудовано їх у середині 19 століття. Містяни називали сходи іменем штабс-капітана Федора Фаренгольца, бо вони починалися біля його будинку.

Костел Петра та Павла

Недалеко від сходів Фаренгольца є ще одна важлива туристична атракція Кам'янця-Подільського – кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла 15 століття. Головна його особливість – 40-метровий мінарет, збудований турками, які захопили місто. На вершині його нині скульптура Мадонни, котру встановили 1756 року, після того, як турків прогнали з Кам'янця-Подільського.

Вірменська криниця

У історичному центрі – Старому місті – можна побачити Вірменську криницю (або її ще називають Міським колодязем). За переказами, її вибили у суцільному камені вірмени 1638 року. Коли криницю з великими труднощами висікли, з’ясувалося, що вода у ній непридатна до вживання – дуже гірка. 1672 року, за розпорядженням коменданта Кам'янця-Подільського Яна де Вітте, над криницею звели восьмигранний бароковий купол.

Міська ратуша

Навпроти Вірменської криниці на площі Польський ринок стоїть ратуша – одна з найстаріших в Україні. Під нею є численні підземні ходи. Перед її балконом був «стовп ганьби» і лобне місце, де страчували людей. На другому поверсі ратуші нині працює Музей грошей, а у травні 2002 року тут відкрилося арт-кафе «Ратуша».

Пам'ятник туристу

2013 року на площі Польський ринок, недалеко від міської ратуші, встановили двометровий пам'ятник туристу. Автори скульптури Сергій Кляпетура та Сергій Кліщ «одягнули» своє творіння у футболку, шорти та кепку; за спиною у туриста висить наплічник, а на шиї – фотоапарат.

Домініканський костел

Ще однією туристичною принадою є Домініканський костел. Згадки про цей храм датуються 15 століттям. Упродовж багатьох віків образ костелу неодноразово змінювався: тут змішалося багато архітектурних стилів. Домініканський костел навіть перебудовували на мечеть. Між іншим, саме біля храму турки звели перший у Кам'янці-Подільському фонтан.

Храм Святої Трійці

Ще одним із найстаріших храмів Кам'янця-Подільського є Троїцька церква. Вперше в документах храм згадують 1582 року. Коли місто захопили турки, з Троїцької церкви зробили мечеть. Найбільше вона постраждала у радянську добу – у зв'язку з атеїстичною політикою СРСР храм Святої Трійці 1935 року розібрали. Відновлювати церкву вже за часів незалежності – у 1995 році. Розташовано Троїцьку церкву у мікрорайоні Старе місто недалеко від Новопланівського мосту.

Церква Воздвиження Чесного Хреста

Під стінами могутньої Кам'янець-Подільської фортеці розташовано єдиний в місті дерев'яний храм – Хрестовоздвиженську церкву. За переказами, ідея збудувати саме дерев'яний храм під стінами фортеці належала гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Пораненого у битві під Хотином гетьмана везли до Києва. Коли Сагайдачний проїжджав повз величну Кам'янецьку фортецю, йому здалося, що вона стане ще сильнішою та могутнішою, якщо поблизу збудувати дерев'яний храм. Тоді місто від недругів оберігатимуть не тільки міцні мури, а й віра.

Руська брама

Неподалік від фортеці є ще одні ворота міста – Руська брама. Зводити її почали у 15 столітті. Руська брама разом зі своїми вежами та укріпленнями була важливою оборонною гідротехнічною спорудою: у разі небезпеки зачиняли спеціальні шлюзи та затоплювали каньйон річки Смотрич, так що ворогу було важко дістатися до Кам'янця-Подільського.

Площа Вірменський ринок

Це найбільша площа у Старому місті. Таку назву вона отримала через те, що тут споконвіку було важливе місце торгівлі вірменської діаспори Кам'янця-Подільського. Якщо у місті проводять черговий фестиваль (а їх у Кам'янці-Подільському чимало) або ж просто народні гуляння, то на площі Вірменський ринок завжди відбуваються якісь заходи.

Вірменська церква Святого Миколая

На жаль, від старовинного вірменського храму залишилася тільки дзвіниця. Першу, ще дерев'яну, святиню вірмени збудували1495 року. Церкву не раз руйнували, проте вона як Фенікс відроджувалася з попелу. Однак у 30-тих роках минулого століття церкву Святого Миколая комуністи висадили в повітря. З того часу над фрагментами зруйнованого храму височіє вціліла дзвіниця.

Мурали «Республіки»

Віднедавна в Україні на пустих та сірих стінах почали з'являтись яскраві, красиві зображення – мурали. З 2011 року в Кам'янці-Подільському щорічно відбувається фестиваль вуличного мистецтва – «Respublica». На фест приїздять найкращі вуличні художники світу, аби розмалювати нудні чи обшарпані стіни у спальних районах, або ж у не надто привабливих місцях. Окрім стірт-арт художників, фестиваль «Respublica» відвідують українські та закордонні музиканти. Побачити кам'янецькі мурали можна на вулицях Зарванській, Соборній, Лесі Українки, Червоноармійській.

Смотрицький каньйон

Це унікальна пам'ятка природи: в долині тече ріка Смотрич, а з обох боків над нею постають кам'яні стіни, висота яких досягає 50 метрів! Довжина каньйону – 9 кілометрів. Головна особливість – краєвид, який відкривається на нього з висоти пташиного польоту.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається