Найбільш ледачими виявилися мешканці Індонезії. А от українці входять до трійки найбільш активних.

Група вчених Стенфордського університету у США з'ясувала, в яких країнах живуть найбільш активні та найбільш "ледачі" люди. Для цього вони проаналізували кількість щоденних кроків, здійснених понад 700 000 людьми у 46 країнах світу.

Про це пише The Daily Mail.

За словами вчених, середня кількість щоденних кроків по всьому світу становить 4961. Найбільше ходять мешканці Гонконгу – 6880 кроків на день. За ними йдуть китайці – 6189 кроків, а третє місце посіли українці – у середньому вони проходять 6107 кроків щодня.

Найбільш ледачими виявилися мешканці Індонезії – середній показник у цій країні становить лише 3513 кроків на добу. Також не дуже полюбляють ходити мешканці Саудівської Аравії (3807), Малайзії (3963) і Філіппін (4008).

Опубліковано в Цікаво

В Афінах, у Культурно-інформаційному центрі Посольства України в Грецькій Республіці, відбулося урочисте відкриття персональної фотовиставки «Подорож до Афону» директора Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергія Шумило. Виставка присвячена мандрам дослідника по Святій Горі Афон. 

Так, грецька громадськість має змогу ознайомитися зі світлинами, присвяченими життю афонських обителей, побуту  ченців, які подвизаються на Святій Горі, та дізнатися, що об’єднує Афон та Україну.

У відкритті виставки, окрім представників Посольства України та української діаспори Афін, взяли участь представники МЗС Греції, а також представники дипломатичного корпусу від посольств Литви, Словаччини та Грузії в Греції, представники грецьких підприємницьких, культурних і освітніх кіл, ЗМІ.

організаторами заходу виступили Посольство України в Грецькій Республіці та Товариство української діаспори «Українсько-Грецька думка». Відкрила захід тимчасовий повірений у справах України в Грецькій Республіці Наталя Косенко. Перед присутніми виступив автор фотографій, директор МІАСУ Сергій Шумило.

На фотовиставці, присвяченій 1000-літньому ювілею давньоруського чернецтва на Афоні, представлені понад 50 його фоторобіт. На знімках можна побачити кадри з життя і побуту афонських ченців, внутрішнє убранство святогірських храмів, архітектуру і види афонських монастирів, скитів і келій, природу Святої Гори.

В рамках заходу відбулася презентація афонських видавничих проектів Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні (МІАСУ), виданих спільно з Українською Православною Церквою. Комплекти книг, присвячених 1000-літтю перебування давньоруського чернецтва на Афоні, були передані в дар бібліотекам Афінського університету та інших установ.

На завершення заходу директор МІАСУ всім присутнім подарував іконки прп. Іоанна Вишенського Святогорця і Собору всіх Святогірських Преподобних.

Окрім представників Посольства України та української діаспори Афін, у заході взяли участь представники Міністерства закордонних справ Греції, а також представники дипломатичного корпусу від посольств Литви, Словаччини та Грузії в Греції, представники грецьких підприємницьких, культурних і науково-освітніх кіл, засобів масової інформації.

Триватиме виставка понад місяць. 

 

Опубліковано в Колонка подій

Американськими вченими було проведено ряд досліджень, в яких вдалося з'ясувати, яка ягода вважається найотруйнішою і небезпечною для життя людини.

Підсумки досліджень фахівців показали, що найнебезпечнішою ягодою можна вважати полуницю, через великий вміст в ній пестицидів.

Друге місце займають яблука і шпинат, по вмісту шкідливих речовин. На третьої сходинки рейтингу стоять нектарин, груша, вишня, персик і виноград. Виявилося, що найменше нарікань у фахівців до картоплі, томатів і солодкого перцю. А до безпечних фруктів фахівці віднесли ківі, грейпфрути, авокадо і ананаси.

Опубліковано в Цікаво

Більш як 350 років тому з уст молодої української дівчини полетіла у світ тиха журлива пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Цю пісню люблять і співають до сьогодні, вона існує в записах фольклористів, обробках композиторів, перекладах на німецьку, чеську, французьку, польську, англійську мови.

Вічна тема кохання, зради і помсти хвилює і бентежить наші душі, як хвилювала душі наших далеких предків століття тому. Чарівна мелодія і високе поетичне слово огортають слухача смутком і співчуттям до бідного Гриця і до дівчини, яка його згубила, до скороминущості й трагічності такого короткого і такого солодкого людського життя.

Слід додати, що жодна з пісень не мала такого впливу на українську літературу, як ця. Сюжет «Гриця» став основою для творів Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Руданського («Розмай»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю»), О. Кобилянської («У неділю рано зілля копала»), І. Микитенка («Маруся Шурай»), І. Сенченка («Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці»), Л. Костенко («Маруся Чурай») та багатьох інших авторів.

Опубліковано в Музика