Полярні будні українців. Як працюють та відпочивають науковці в Антарктиці

Понеділок, 13 березня 2017 14:07 Автор  Михайло Українець Прочитано 502 разів
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

Україна є Антарктичною державою з правом голосу. І таких в світі є всього 29. Відтак, 1 квітня 2017 року свою роботу розпочне вже 22 українська експедиція. Сьогодні, 13 березня, її учасники розповіли про основну діяльність та розваги, які чекатимуть на них в Антарктиці.

Про необхідність участі України в антарктичних дослідженнях українські учені розповіли на прес-конференції в Укрінформі 5 лютого.
 
"Перше питання, яке постає - навіщо нам Антарктика. Це кладова на майбутнє. Там гігантські запаси біоресурсів, мінералів, нафти та газу. Вона нам саме цим і цікава», - сказав директор Національного антарктичного наукового центру МОН України Валерій Литвинов.
Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) — державний оператор України в Анктартиці; державна науково-дослідна установа в структурі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України, яка забезпечує роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський» та координує дослідження Антарктики в Україні.
 
За його словами, з 197 країн-членів ООН, лише 29 країн, які проводять наукові дослідження в Антарктиці, мають найвищий, консультативний, статус, та матимуть право голосу й вето при майбутньому розподіли ресурсів Антарктики. З 1996 року до них приєдналася і Україна.

Зараз на станції в Антарктиці Україна веде дослідницькі роботи в галузі геофізики, медицини, метеорології, біології. 

Крім того, наукові дослідження, які проводять українські учені, вже зараз дозволяють не тільки підтримати престиж країни, а й можуть використовуватися при розвідці корисних копалин, глобальному прогнозуванні змін клімату та довгостроковому прогнозуванні погоди, зокрема в Південній півкулі, розробці біотехнологій.

"Ще 20 років тому ніхто не чув, що таке біотехнологія. А сьогодні нові штами організмів вже використовуються у фармацевтиці, косметичній промисловості. Виявляється, що мікроорганізми у багатьох аспектах є дуже важливими. І виявляється, що саме Антарктида є джерелом таких штамів, які можна досліджувати і виділяти з них такі біологічні речовини, які далі можна використовувати", - сказав доктор біологічних наук, учасник двох антарктичних експедицій Валерій Поліщук.

Валерій Поліщук  Він зазначив, що попри недостатнє фінансування українських досліджень, їх результати мають дуже високий престиж у світовій науковій спільноті.

"Наука оцінюється в першу чергу за престижністю публікацій. На нас посилаються, і ми зробили дуже важливу роботу, незалежно від того фінансування, яке далеко не покриває навіть мінімальної необхідності", - сказав Поліщук.

Як наголосили учасники прес-конференції, більша частина фінансування антарктичних експедицій йде на забезпечення життєдіяльності станції, закупівлю палива, обладнання та фрахт судна, яке здійснює доставку членів експедиції та вантажу до станції.

"Обсяг фінансування, який був передбачений на виконання програми по антарктичним дослідженням, було збільшено майже до 49 млн грн з 46 млн грн в минулому році. Майже 90% цього бюджету йде на організацію експедиції, логістику,  вартість якої вираховується в іноземній валюті", - сказав директор Департаменту науково-технічного розвитку МОН Дмитро Чеберкус.

За його словами, це 10% від загального бюджету МОН на наукову діяльність. Крім цього міністерство також фінансує і програму космічних досліджень. Як зазначив Чеберкус, ці два напрямки наукових досліджень завжди будуть фінасуватися "при всіх політичних негараздах".

Національний антарктичний науковий центр України діє з 2000 року. За не надто щедрого державного фінансування зимівники (експедитори, що їздять у Антарктику на рік) щоденно проводять чимало наукових досліджень.

«Українці проводять наукові дослідження по декількох напрямках. Там є такі умови, які дозволяють зробити фундаментальні дослідження і вияснити певні механізми, як розвивається клімат, глобальне потепління, як до цих умов адаптуються біологічні об’єкти. Паралельно ведуться дослідження того, як людина адаптується до таких умов, бо у історії не зафіксовано випадку, коли б людина безперервно проводила в Антарктиці більше 2 років», – сказав завідувач відділу медико-біологічних досліджень в Антарктиці Євген Моісеєнко.

Кожен зимівник, а їх у експедиції 12, має свій план на кожен день, який прописаний у контракті. Для прикладу, лікар, якщо не має хворих на станції, щодня заміряє тиск, пульс, робить аналізи крові, енцефалографічні дослідження тощо.

«Є затвердження державна програма, яка прописана на 10 років. Зараз ми працюємо по програмі, яка прописана до 2020 року. Окрім неї ми іноді виконуємо різні суміжні з полярниками інших країн проекти», – зазначив командир загону, геофізик Віктор Лук’ященко.

Не зважаючи за потужний робочий графік, полярники не забувають відпочивати.

«Дуже часто ми граємо у футбол у спортзалі, бо багато сидимо і треба обов’язково рухатись. Проводимо змагання з дардсу, більярду. На станції є велика бібліо-, медіа- та фільмотека. А ще з часу, коли наша станція належала Англії, збереглась традиція по суботах всім одягають піджаки, краватки, кухар накриває святковий стіл, а потім всі йдуть в бар випити вина», – поділився Віктор Лук’ященко.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається