Підконтрольні Москві бойовики з РФ намагаються не дозволити міжнародному співтовариству побачити, що відбувається в Донбасі, - заявила прес-секретар Державного департаменту Гедер Науерт під час брифінгу 22 червня..

У зовнішньополітичному відомстві Сполучених Штатів знають, що путінська Росія керує проросійськими бойовиками в Донбасі та навчає їх за допомогою армійських радників. Про це повідомляє агентство Голос Америки.

"Керовані Росією сепаратисти намагаються не дозволити міжнародному співтовариству побачити, що відбувається на сході України. Нам відомо, що Росія керує так званими сепаратистами, фінансує і навчає їх", - заявила вона.

У Держдепі закликали Москву використовувати свій вплив, щоб у тимчасово окупованомуДонбасі бойовики припинили залякувати спостерігачів ОБСЄ.

"США глибоко стурбовані тривожною тенденцією до насильства і залякування ОБСЄ з боку керованих Росією сепаратистів на сході... Інформація від спостерігачів є одним з надійних джерел, через які як ми, так і світ можуть побачити, які спустошення відбуваються в цій частині України", - додала прес-аташе, наголосивши, що "світ хоче, щоб спостерігачі могли справедливо і точно повідомляти про ситуацію на місці".

У Вашингтоні знову зазначили, що "тривале і надійне припинення вогню настійно необхідно" для виконання мінських угод.

Опубліковано в Україна у вогні

Ці вихідні не принесли полегшення. Всупереч Мінським домовленостям та навіть домовленостям  Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі про встановлення режиму повного припинення вогню вздовж всієї лінії зіткнення на період з 24 червня по 31 серпня для збору врожаю, бойовики не припиняють обстріли з важкого озброєння. У резубтаті двоє українських військових загинули, один був поранений, ще двоє отримали бойові травми. Українськими бійцями знешкоджено диверсійно-розвідувальну групу бойовиків, якою командував росіянин. Через дії бойовиків Торецьку та Новгородському загрожують техногенна катастрофа.

Опубліковано в Україна у вогні

15 червня 2017 року на територію України, через ділянку кордону, яка не контролюється українськими прикордонниками вдерся черговий, вже 66 так званий "гуманітарний" російський конвой. Вочевидь з'явилась необхідність поповнити запаси боєприпасів та озброєння. Тож вочевидь, чекаємо чергового загострення. Особливістю цього каравану стала невідповіднсть кількості машин заявленій Росією. Але чого ще чекати? Що там буде справді гуманітарна допомога?!

Опубліковано в Україна у вогні

Підсумки доби. 55 обстрілів: 155 мм гаубична артилерія, міномети калібру 120 мм, 122 мм, 82 мм, гранатомети різних модифікацій, великокаліберні кулемети. Обстріли житлових кварталів Сухої Балки, один мешканець загинув. Троє українських воїнів загинуло.

Опубліковано в Україна у вогні

Схоже, що Росія придумала нову тактику ведення тої дивної війни проти України, яка почалася з окупації Криму. Мова йде про цілеспрямовану зміну демографічного складу окупованого Криму, з тим, щоб повністю викорінити все українське та кримськотатарське, замінивши на "русский мир". Але якщо у 1948 Сталін вирішив це ціною десятків тисяч життів нескорених кримських татар під час примусової депортації, Владімір Путін вирішив вдатися до прихованої демографічної окупації.

Опубліковано в Україна у вогні

В день запровадження безвізової режиму в ЄС для громадян України одними з перших перетнула українсько-польський кордон група дітей із звільнених територій Луганської області, які їхали до Латвії та відпочинок і реабілітацію. І хоча українські діти приїхали в Європу ще по візам (оскільки планували прибути в Латвію на день раніше), український автобус був другим, якого пропустили митники на українсько-польському кордоні.

Опубліковано в Українці в світі

Бойовики продовжують обстріли: 120-мм міномети біля Широкиного та Водяного,  152-мм артилерійські системи в районі Сартани, міномети калібру 82 мм по Мар'їнці та Красногорівці, обстріли житлових кварталів Сартани, 6 поранених захисників, 1 полеглий та ще 7 прикордонників травмовано.

Опубліковано в Україна у вогні

Російська агресія в Україні не припиняється: обстріли не вщухають. Минулої доби обстрілювали не тільки житлові квартали, цього разу пошкоджень зазнав дитячий табір у Волноваському районі. 5 українських бійців поранено, одного вже не повернути.

Опубліковано в Україна у вогні

В Україні 18 травня о 12:00 відбудеться хвилина мовчання за жертвами геноциду кримськотатарського народу, а о 18:00 на Майдані Незалежності у Києві почнеться жалобний мітинг.

Про це повідомив один із лідерів кримських татар, народний депутат від БПП Рефат Чубаров із трибуни Верховної Ради у середу.  

"Завтра, 18 травня, відзначатимемо 73 роковини депортації кримськотатарського народу з власної історичної батьківщини – Криму", – сказав Чубаров.

Він нагадав, що з 2016 року цей день вважається Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

"Цього року вже вчетверте  в Криму роковини депортації відбуватимуться в умовах тимчасової російської окупації. Цього року, як і попередні три роки, в окупованому Криму заборонено будь-які публічні заходи з ушанування жертв депортації кримськотатарського народу, крім тих одного-двох заходів, які будуть проводитися під тотальним контролем окупантів", – сказав Чубаров.

Він зазначив, що Меджліс планує низку заходів в Україні та у країнах, де представлена кримськотатарська діаспора.

Зокрема, у Києві 18 травня о 18-й годині на Майдані Незалежності відбудеться жалобний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров додав, що на цей четвер припадає і День української вишиванки – "символу української вірності й свободи". І оргкомітет проведення цього свята вирішив на всіх заходах згадувати 73-річчя депортації кримськотатарського народу і його чинну боротьбу проти окупації.

"Я радий також повідомити про рішення святійшого Філарета про вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу колокольним дзвоном зі всіх храмів Української православної церкви. Завтра о 12-й годині буде хвилина мовчання по всій Україні й по всіх країнах, де живе кримськотатарська діаспора", – додав Чубаров.

Нагадаємо, депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, - один з прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Кім того, 6 тисяч мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено за нарядами Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тисяч кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня Верховна Рада України прийняла Постанову №1140-VII «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави», якою визнала кримських татар корінним народом України.

Російська окупаційна «влада» Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари були змушені відзначати в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції. Водночас більше                 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник безвісті або був вбитий, а Меджліс позбавлений як приміщення, так і можливості вести діалог з державними органами «Республіки Крим».

В таких умовах як вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, так і демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого значення в Україні і за кордоном.

Опубліковано в Цей день в історії

Припинення вогню та оголошення перемир'я Мінських домовленостей у квітні забрало життя 16 українських воїнів та скалічило 108 бійців. Для світу в Україні війни немає. З Росією все сподіваються домовитися. Давайте розкриємо світу правду!  Розповімо чого вартує слово агресора!

Опубліковано в Україна у вогні
Сторінка 1 із 3