В Україні 18 травня о 12:00 відбудеться хвилина мовчання за жертвами геноциду кримськотатарського народу, а о 18:00 на Майдані Незалежності у Києві почнеться жалобний мітинг.

Про це повідомив один із лідерів кримських татар, народний депутат від БПП Рефат Чубаров із трибуни Верховної Ради у середу.  

"Завтра, 18 травня, відзначатимемо 73 роковини депортації кримськотатарського народу з власної історичної батьківщини – Криму", – сказав Чубаров.

Він нагадав, що з 2016 року цей день вважається Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

"Цього року вже вчетверте  в Криму роковини депортації відбуватимуться в умовах тимчасової російської окупації. Цього року, як і попередні три роки, в окупованому Криму заборонено будь-які публічні заходи з ушанування жертв депортації кримськотатарського народу, крім тих одного-двох заходів, які будуть проводитися під тотальним контролем окупантів", – сказав Чубаров.

Він зазначив, що Меджліс планує низку заходів в Україні та у країнах, де представлена кримськотатарська діаспора.

Зокрема, у Києві 18 травня о 18-й годині на Майдані Незалежності відбудеться жалобний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров додав, що на цей четвер припадає і День української вишиванки – "символу української вірності й свободи". І оргкомітет проведення цього свята вирішив на всіх заходах згадувати 73-річчя депортації кримськотатарського народу і його чинну боротьбу проти окупації.

"Я радий також повідомити про рішення святійшого Філарета про вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу колокольним дзвоном зі всіх храмів Української православної церкви. Завтра о 12-й годині буде хвилина мовчання по всій Україні й по всіх країнах, де живе кримськотатарська діаспора", – додав Чубаров.

Нагадаємо, депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, - один з прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Кім того, 6 тисяч мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено за нарядами Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тисяч кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня Верховна Рада України прийняла Постанову №1140-VII «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави», якою визнала кримських татар корінним народом України.

Російська окупаційна «влада» Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари були змушені відзначати в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції. Водночас більше                 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник безвісті або був вбитий, а Меджліс позбавлений як приміщення, так і можливості вести діалог з державними органами «Республіки Крим».

В таких умовах як вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, так і демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого значення в Україні і за кордоном.

Опубліковано в Цей день в історії

Декілька днів поспіль у Перемишлі тривали заходи, присвячені трагічним подіям 70-річної давнини. Сумні роковини примусової депортації українців  - це привід згадати нащадкам українців, насильници позбавлених власного коріння, хто вони є, та нагадати, що не може існувати жодна нація за рахунок пригнічення іншої.

Опубліковано в Українці в світі
142 польських інтелектуали зробили заяву до роковин акції "Вісла".

Заява в 70 річницю акції «Вісла»
Прочитана 28.04.2017 в Перемишлі
Під час вшанування 70 річниці Акції «Вісла»

Згадуємо сьогодні жертв великої етнічної чистки. 70 років тому, весною 1947 року протягом трьох місяців було вигнано з домівок і виселено близько 140 тис. громадян ПР українців та лемків. Після наповнених життям сіл залишились старі сади, залишки спалених будівель, знищені церкви та цвинтарі. Протягом багатьох декад апарат пропаганди ПНР пробував затерти пам’ять про українських мешканців і їх культуру, остаточно в 1978 році, коли з карти Польщі усувано традиційні українські назви.

Депортація, яка поєднувалась з розпорошенням української спільноти в Польщі, була однією з багатьох, сподіваємось, що останньою ланкою в трагічному ланцюзі польсько-українських конфліктів. Схиляючись над долею переселених у рамах Акції «Вісла», пам’ятаємо про всі жертви тих трагічних конфліктів, поляків та українців. Разом з тим цінуюємо величезні спільні зусилля конкретних осіб, Церкви та Костелу, а особливо громадських та неурядових організацій, які працювали на побудову діалогу та взаємопорозуміння. Протягом останніх кількадесять років поляки та українці, дякуючи старанням обох сторін, записали багато нових, чудових сторінок спільної історії. У Польщі та в Україні. Польща, так само як і Україна, є спільним багатством всіх громадян та мешканців. Не дозволимо, щоб провокації, які посилюються і служать тільки чужому інтересові, акти агресії загрожували добросусідським польсько-українським відносинам, стосункам між поляками та українцями. 

Цьогорічні вшанування, одні з останніх, на яких присутні особи, які були учасниками трагічних подій сімдесятирічної давності, тому вони особливі. Перший раз, починаючи з 1989 року, щорічні вшанування не отримали підтримки державної влади. Тому, маючи переконання, що суспільний діалог і пам’ять є спільним набутком, разом з тисячма благодійниками ми вирішили підтримати цьогорічні вшанування. 

Сьогодні, спільно з українською громадою у Польщі, згадуємо про трагічну долю тих, хто 70 років тому внаслідок акції «Вісла» загинув, а також тих, хто назавжди втратив домівку та малу батьківщину.

Підписали:

1. Adam Balcer
2. prof. Jerzy Bartmiński
3. Jan Bartmiński
4. Zbigniew Benedyktowicz
5. Bogumiła Berdychowska
6. Ryszard Bill
7. Włodzimierz Bogaczyk
8. Martyna Bogaczyk
9. Halina Bortnowska-Dąbrowska
10. Marcin Bosacki
11. Andrzej Brzeziecki
12. Zbigniew Bujak
13. prof. Wojciech Burszta
14. Alina Cała
15. Andrzej Celiński
16. Katarzyna Chimiak
17. prof. Andrzej Chojnowski
18. Iza Chruślińska
19. prof. Przemysław Czapliński
20. Anna Dąbrowska
21. o. Tomasz Dostatni OP
22. Mikołaj Dowgielewicz
23. prof. Roman Drozd
24. Wojciech Duda
25. prof. Anna Engelking
26. Przemysław Fenrych
27. prof. Andrzej Friszke
28. Grzegorz Gauden
29. Michał Gauza
30. Konstanty Gebert
31. prof. Lucyna Gebert
32. Aleksander Gleichgewicht 
33. Ewa Gładysz-Jeż
34. prof. Janusz Grzelak
35. prof. Igor Hałagida
36. prof. Ola Hnatiuk
37. Agnieszka Holland
38. Witold Horowski
39. Jerzy Illg
40. prof. Bożena Iwaszkiewicz-Wronikowska
41. Karol Jałochowski 
42. Zbigniew Janas
43. Krystyna Janda
44. prof. Grzegorz Janusz
45. Andrzej Jaroszyński
46. prof. Zbigniew Jasiewicz
47. Ksenia Kaniewska
48. Basil Kerski
49. Anna Kertyczak
50. Natalia Kertyczak
51. Michał Klinger
52. Jacek Kluczkowski
53. prof. Jan Kofman
54. Marcin Kołodziejczyk
55. Piotr Kosiewski
56. Julia Maria Koszewska
57. dr Paweł Kowal
58. prof. Andrzej Kowalczyk
59. Prof. Katarzyna Kuczyńska -Koschany
60. prof. Marcin Kula
61. Ewa Kulik
62. prof. Jacek Kurczewski
63. Danuta Kuroń
64. Jarosław Kurski
65. ks. Wojciech Lemański
66. Włodzimierz Lengauer
67. Piotr Leszczyński
68. Agnieszka Lichnerowicz
69. Barbara Malak
70. Wojciech Maziarski
71. Agnieszka Mazurczyk
72. prof. Andrzej Mencwel
73. Jacek Michałowski, 
74. Adam Michnik
75. prof. Włodzimierz Mokry
76. Janusz Mucha
77. Marcin Nawrot
78. Zbigniew Nosowski 
79. Stanisław Obirek
80. Teresa Oleszczuk
81. Maja Ostaszewska
82. Adam Ostolski
83. Grzegorz Pac
84. Katarzyna Pełczyńska-Nałęcz
85. prof. Marta Petrusewicz
86. Jacek Piechota
87. Bartosz Piechowicz
88. Piotr Pogorzelski
89. Marcin Przeciszewski
90. Danuta Przywara
91. o. Józef Puciłowski OP
92. Jerzy Rejt
93. Wiesław Romanowski
94. prof. Shoshana Ronen
95. Andrzej Rosner
96. dr Julita Rybczyńska
97. prof. Andrzej Rzepliński
98. Łukasz Saturczak
99. Adam Sauer
100. Andrzej Seweryn
101. Tomasz Siemoniak
102. Sławomir Sierakowski
103. Radosław Sikorski 
104. Mirosław Skórka
105. prof. Magdalena Smoczyńska
106. Aleksander Smolar
107. Paweł Smoleński
108. Jerzy Sosnowski
109. Grażyna Staniszewska
110. Barbara Stanowska
111. Krzysztof Stanowski
112. Andrzej Stasiuk
113. prof. Jerzy Stępień
114. Michał Sutowski
115. Michał Szczerba
116. Andrzej Szeptycki
117. Adam Szłapka
118. Monika Sznajderman
119. prof. Małgorzata Szpakowska
120. Jacek Taylor
121. Ewa Teleżyńska
122. Marta Titaniec
123. prof. Joanna Tokarska-Bakir
124. Barbara Toruńczyk
125. Marian Turski
126. Piotr Tyma
127. Andrzej Urbanik
128. prof. Piotr Węgleński
129. ks. Alfred Wierzbicki
130. Ewa Wilk-Będkowska
131. Aleksandra Winczuk
132. Katarzyna Winiarska
133. Paweł Winiarski
134. prof. Anna Wolff-Powęska
135. Henryk Wujec
136. Ludwika Wujec
137. Krystyna Zachwatowicz-Wajda
138. Janusz Zaorski
139. prof. Antoni Ziemba
140. Maria Zmarz-Koczanowicz
141. Piotr Zmelonek
142. Krzysztof Żuk

 

Опубліковано в Світ

28 квітня 1947-го о четвертій годині ранку шість польських дивізій і відділи Корпусу безпеченьства публічного оточили території, на яких компактно проживало українське населення. У цей же час відділи НКВД та чехословацької армії заблокували східні й південні кордони Польщі від Бреста до Нового Санча. Цей день і став фактичним початом примусового переселення українців, що ввійшов в історію під назвою операція «Вісла» і старт якій наприкінці березня того ж року дала постанова Політбюро ЦК ПРП.  

Опубліковано в Україна
Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".
Опубліковано в Відео

До 70-х роковин примусової депортації етнічних українців з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до північно-західних земель Польщі (операція «Вісла») у Львові та Києві відбудеться низка заходів з вшанування цих трагічних подій.

Так, вже 20 квітня, з 14.00 до 16.00 години, в Києві, за ініціативи Українського інституту національної пам’яті у приміщенні Укрінформу відбудеться круглий стіл «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму», присвячений 70-м роковинам примусової депортації українців.

У рамках круглого столу учасники обговорять причини, перебіг, наслідки акції «Вісла», політику пам’яті в Україні та Польщі щодо цієї історичної події, а також нададуть правову оцінку діям комуністичного режиму.

До участі в круглому столі запрошено високопосадовців, науковців – істориків та юристів, а також представників громадськості. Серед запрошених: Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, народні депутати України Микола Княжицький, Оксана Юринець, Ганна Гопко, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ Георгій Папакін, директор ГДА СБУ Андрій Когут, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН Богдан Галайко, голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Софія Федина, дослідники ‑ Володимир Сергійчук, Володимир Василенко, Ігор Ільюшин, Сергій Рябенко, Володимир Наконечний, Олександр Рубльов, журналісти ‑ Олександр Зінченко, Роман Кабачій, громадські діячі.

- 26 квітня. 10.00 - 26 квітня 2017 р. у Львівському історичному музеї (Львів, пл. Ринок, 6, конференц-зал) відбудеться круглий стіл на тему "70 років по тому...", приурочений вшануванню трагічних подій переселення українського населення в ході операції "Вісла". В ході даного заходу буде презентована фото- та документальна виставка, присвячена тим подіям.

27 квітня, 17.00 - Львів, Тюрма на Лонцького (Львів, вул. С.Бандери, 1), Перегляд фільму Романа Крика "Остання поїздка додому" та розмова про наслідки Акції Вісла та депортацій українців Закерзоння для сучасного українства. Вхід вільний

Акція “Вісла” (28 квітня – 12 серпня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. За ці декілька місяців, поки тривала операція “Вісла”, було переміщено 137–150 тисяч українців і членів змішаних сімей. Ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні.

Опубліковано в Україна