30 червня, у Джанкої російські окупанти сьогодні прийшли в дитячий кримськотатарський центр Elif з обшуками і перевіркою. Про це у себе в Facebook повідомив адвокат Еміль Курбедінов, інформує портал ЛІГА.net. 

 

 

"Прямо зараз в дитячий центр Elif нагрянула "прокуратура". Не дамо закрити кримськотатарський центр", - зазначив Курбедінов. 

За інформацією Крым. Реалии, центр перевіряли на предмет дотримання так званого законодавства. 

За даними правозахисників, перевірку проводили також представники "прокуратури", "відділу освіти". Вони не пред'явили ніяких претензій співробітникам центру і після перевірки документів пішли. 

15 квітня 2017 року повідомлялося, що в Бахчисараї заарештували шість кримських татар, яких напередодні затримали силовики окупантів. 

Росія окупувала Автономну республіку Крим у 2014-му році. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014-го початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Ключові міжнародні організації, в тому числі Генеральна асамблея ООН, засудили дії Росії і назвали анексію і окупацію Криму незаконною. Проти РФ були введені економічні санкції. За проведення Москвою так званих виборів за участю Криму в 2016-му році парламент України визнав Держдуму РФ нелегітимною. 

Опубліковано в Колонка подій

В Україні 18 травня о 12:00 відбудеться хвилина мовчання за жертвами геноциду кримськотатарського народу, а о 18:00 на Майдані Незалежності у Києві почнеться жалобний мітинг.

Про це повідомив один із лідерів кримських татар, народний депутат від БПП Рефат Чубаров із трибуни Верховної Ради у середу.  

"Завтра, 18 травня, відзначатимемо 73 роковини депортації кримськотатарського народу з власної історичної батьківщини – Криму", – сказав Чубаров.

Він нагадав, що з 2016 року цей день вважається Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

"Цього року вже вчетверте  в Криму роковини депортації відбуватимуться в умовах тимчасової російської окупації. Цього року, як і попередні три роки, в окупованому Криму заборонено будь-які публічні заходи з ушанування жертв депортації кримськотатарського народу, крім тих одного-двох заходів, які будуть проводитися під тотальним контролем окупантів", – сказав Чубаров.

Він зазначив, що Меджліс планує низку заходів в Україні та у країнах, де представлена кримськотатарська діаспора.

Зокрема, у Києві 18 травня о 18-й годині на Майдані Незалежності відбудеться жалобний мітинг, присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров додав, що на цей четвер припадає і День української вишиванки – "символу української вірності й свободи". І оргкомітет проведення цього свята вирішив на всіх заходах згадувати 73-річчя депортації кримськотатарського народу і його чинну боротьбу проти окупації.

"Я радий також повідомити про рішення святійшого Філарета про вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу колокольним дзвоном зі всіх храмів Української православної церкви. Завтра о 12-й годині буде хвилина мовчання по всій Україні й по всіх країнах, де живе кримськотатарська діаспора", – додав Чубаров.

Нагадаємо, депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, - один з прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тисячі співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Кім того, 6 тисяч мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено за нарядами Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тисяч кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня Верховна Рада України прийняла Постанову №1140-VII «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави», якою визнала кримських татар корінним народом України.

Російська окупаційна «влада» Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари були змушені відзначати в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції. Водночас більше                 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник безвісті або був вбитий, а Меджліс позбавлений як приміщення, так і можливості вести діалог з державними органами «Республіки Крим».

В таких умовах як вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, так і демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого значення в Україні і за кордоном.

Опубліковано в Цей день в історії

Маріонетковий російський суд продовжує збільшувати кількість українських заручників в Росії. Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив кримського татарина Руслана Зейтуллаєва до 12 років позбавлення волі по сфабрикованій справі «Хізб ут-Тахрір».

Опубліковано в Україна у вогні

Міжнародний суд ООН погодився на запровадження запобіжних заходів за позовом "Україна проти РФ" для захисту національних меншин в Криму. 

Про це повідомив на відкритих слуханнях у Гаазі голова Суду Ронні Абрахам.

Суд розглядає порушення в рамках порушення положень Конвенції про запобігання усіх форм расової дискримінації.

Суд зазначив, що порушення статей 2 і 5, на які посилається українська сторона, спрямовані на захист фізичних осіб від проявів дискримінації. Для запровадження тимчасових заходів сторона може позиватися лише тоді, коли є свідчення про акти расової дискримінації.

"Щодо наданих суду свідчень, деякі з них відповідають визначенню дискримінації, наприклад у частині ведення навчання української мовою для етнічних українців. На даний момент суд дійшов висновку, що кримські татари та етнічні українці у Криму залишаються вразливими. У цьому відношенні суд бере до уваги доповідь про ситуацію з правами людини в Україні", - сказав Абрахам.

Серед іншого, суд зобов'язав РФ:

- Утриматися від обмежень щодо кримських татар на представництво власних інтересів, включно з поновленням діяльності Меджлісу;

- Забезпечити поновлення освіти українською.

Також суд наклав на обидві сторони зобов'язання уникати порушень Конвенції про запобігання усіх форм расової дискримінації.

"Суд зазначає, що вимоги або параметри для застосування тимчасових заходів по Конвенції щодо запобігання расової дискримінації є дійсними і таким чином суд приймає рішення, щоб такі заходи були зазначені, і щоб вони були повністю або частково зазначені по тих статтях, про які говорила українська сторона", - додав Абрахам.

Опубліковано в Україна у вогні

МЗС України просить британського лорда Річарда Белфа прокоментувати його заяву стосовно того, що Крим є історичною частиною Росії, яку наразі поширюють російські ЗМІ.

 

Як повідомляє посольство України у Великій Британії, вони зв'язалися з офісом вказаного лорда для того, щоб отримати спростування чи підтвердження його слів.

У заяві, яка наразі поширюється у ЗМІ, Белф також зауважив, що Росія «виконала волю кримчан, анексувавши Крим».

При цьому представники посольства нагадали, що наразі весь цивілізований світ визнав, що анексія півострова була незаконною, а російська влада наразі здійснює на цій території велику кількість порушень прав людини та намагається знищити самобутність українців та кримських татар. Понад те, Кремль продовжує порушувати міжнародне право, здійснюючи військову агресію на сході України.

Тим часом посольство також висловило вдячність уряду Великої Британії за політичні і дипломатичні зусилля, спрямовані на протидію російській агресії.

«Ми також хотіли б нагадати про чисельні заяви прем'єр-міністра Терези Мей і міністра закордонних справ Бориса Джонсона стосовного того, що Крим – це Україна, тож Росія повинна повернути його, а також про те, що санкції проти Росії повинні залишатися», – наголосили у відомстві.

Опубліковано в Світ