Українське видавництво Ugar Production випустило у масовий продаж графічний роман «Воля» про події Української революції 1917-1921 рр. За словами видавців, комікс ще під час попереднього продажу встиг стати бестселлером.

Сюжет коміксу «Воля» стосується подій українських визвольних змагань 1917-1921 років. Твір поєднує жанри альтернативної історії, стім-панку, фентезі та фантастики. На думку творців коміксу, такий розважальний підхід заохотить читачів більше дізнатись про цей історичний період.

«Команду українських художників та сценаристів об’єднала одна спільна мета: мотивувати людей до вивчення історії буремного періоду національно-визвольних змагань 100-річної давнини», - кажуть автори проекту.

Серед героїв графічного роману – реальні історичні персонажі, такі як Павло Скоропадський, Михайло Грушевський, Нестор Махно, Володимир Вернадський та Володимир Ленін.

 
 

Перший том роману є збіркою з трьох окремих історій, під твердою обкладинкою обсягом 60 сторінок формату А4. Другий том видавці обіцяють випустити у 2018 році. У подальшому за мотивами графічного роману «Воля» планується створити комп'ютерні та настільні ігри, а також екранізувати і випустити окреме видання для дітей.

Зазначимо, що комікс «Воля» презентували у травні на київському Книжковому Арсеналі. Тоді український графічний роман став однією з книжок, які придбав на книжковому ярмарку Петро Порошенко.

Опубліковано в Література

Видавець Валентина Кирилова присвятила 8 років життя проекту, що розповідає про дітей землі української: Бандера, Брежнєв, Параджанов, Довженко, Єжи Лєц, Ворхол, Чайковський… Нобелівські лауреати, володарі «Оскара» та «Греммі», кавалери французького Ордена почесного легіону. Їх всіх поєднує те, що вони «проросли на українському ґрунті».  Вона зібрала в одній книзі 160 історій життя вихідців з України зі світовим ім’ям у проекті «Nomina» (в перекладі з латини «імена») .

Опубліковано в Видатні українці

Помилка по Фрейду. В окупованому Криму видали книгу  під назвою "Симферополь. Что ни говори, а правда нужна!".

В книзі нацистську символіку замінили прапорами Росії, а слово "фашист" на "москаль".

Видання тиражем 1000 примірників видали на кошти міської адміністрації.  

Видавництво проводить перевірку з метою встановити, на якому етапі було допущено помилку із заміною свастики на російський прапор.

Опубліковано в Україна у вогні

В суботу 29.4.2017 року стало на Франкополі (Бельгія) дуже гучно. Розпочалося СВЯТО ВЕСНИ пластунів 9 країн світу. В залі при столах сиділи різні групки дітей з своїм одним виховником. Проводилися гутірки на різні теми. Такі групи були й на подвірї нашого обійства. Приглядалася я до кожної групи, зробила, знимки і сіла біля стола в кінці залі. Біля мене Оксана Водотика з Австрії, з Відня. Слово за словом і коли Оксана додідалася, що я ще все живу у Австралії, запиталася мене чи я знаю про книжку, яку видав один пластун з Австралії...Книжка про поштові значки, пропам'ятні коноверти. Привіз книжку з Австралії хтось з її знайомих. А як незнаю про книжку. Сказала Оксані, що я написала огляд книжки.

Опубліковано в Скарбниця спогадів

У Закарпатській ОДА відбулась презентація унікального видання «Два ювілеї Августина Волошина», що містить невідомі досі документи з особистого архіву президента Карпатської України.

Унікальне видання "Два ювілеї Августина Волошина" презентували в Ужгороді (ФОТО)

Книжка, видана за кошти обласного бюджету, базується на матеріалах із двох альбомів, знайдених випадково на горищі старого будинку в Ужгороді. В них зібрані вітання, адресовані персонально Августину Волошину до 50- та 60-літнього ювілею (1924 та 1934 року), й зібрані ним особисто.

Історичні матеріали на початку року облдержадміністрації запропонував завідувач відділу електронних процесів Інституту електронної фізики НАН України професор УжНУ Олександр Снігурський. Йому вони дісталися в 1997-му від університетського товариша Ференца Паппа , коли той від'їжджав до Угорщини на постійне місце проживання. Альбоми ужгородець випадково знайшов на горищі будинку, готуючись до еміграції.

За словами О. Снігурського, його багаторічні спроби зробити документи надбанням громадськості не мали успіху. Лише тепер, за особистого сприяння керівника краю Геннадія Москаля, їх вдалося  опублікувати коштом обласної програми книговидання на підтримку закарпатських авторів.

Матеріали надзвичайно цінні тим, що доводять: Августина Волошина, коли він ще навіть не був президентом Карпатської України, знали й поважали далеко за межами Закарпаття. Вітання йому надсилали представники держустанов, у тому числі й високопосадовці Чехословаччини, священнослужителі греко-католицької церкви, освітяни й представники «Просвіти», банкіри, політики й письменники, зокрема й із Галичини, зарубіжні еміґрантські громади та окремі українці в екзилі. Що важливо –  мова вітальних адрес нехай і не така, як сучасна, але все ж українська. І це доводить, що Закарпаття вважали українським краєм ще задовго до подій Карпатської України.

Як розповів упорядник видання Ігор Ліхтей, загалом знайдені альбоми містять приблизно 700 листівок і телеграм, з них до книжки увійшли близько трьохсот. Насамперед вражає географія усіх вітань. Надзвичайно багато привітань з-за меж Чехословаччини, з Галичини, зі Львова, з української бібліотеки імені Петлюри з Парижу, від Українського бюро в Лондоні, від українських емігрантських організацій з усього світу. 

Роботу над виданням вели дуже активно, перші примірники встигли надрукувати до річниці Карпатської України. Сигнальні екземпляри презентували 17 березня, в день народження Авґустина Волошина, в його рідному селі Келечині Міжгірського району. Там же планують зберігати й оригінали історичних документів.

«Ми попросили власника архівних матеріалів пана Олександра передати їх у рідне село Волошина – Келечин. Спочатку вони зберігатимуться в кімнаті-музеї Волошина в місцевій школі, а далі стануть експонатами Музею президента Карпатської України, який там побудують, – повідомив Г. Москаль. – На моє переконання, Авґустин Волошин – найвизначніша постать в історії Закарпаття. Тому ми робимо максимум для того, щоб увіковічнити його пам'ять».

За інформацією прес-служби Закарпатської ОДА

Опубліковано в Цікаво

Минулої п’ ятниці в Любляні,  3 березня 2017 року, в місцевому Будинку літератури ім. Приможа Трубара ( Trubarjeva Hiša Literature)  відбулася визначна подія для української громади та діаспори Словенії, світ побачила чергова книга пана Андрія Гевки ” Тарас Шевченко і Словенія”.

Пан Гевка дуже ретельно відноситься до деталей і до миттєвостей життя, які ми, сучасні та модерні користувачі айпедів та айфонів, пропускаємо повз рук, і те, що іншим, можливо, здається незначущим, пан Андрій по крихті збирає, і саме так настають його книги.

Презентація відбулася в теплій та дружній атмосфері, крім друзів пана Андрія та культурного товариства «Любляна-Київ», головою якого він є, був присутній його товариш зі студентських часів славіст, філолог, перекладач та літературний історик, професор Владімір Осолнік. Пан професор поринув нас у свої знання та зачарував розповіддю та цікавими фактами, як з життя Андрія Гевки, так і Тараса Шевченка.  Через проведення виставки в Нові Горіці з нами , на жаль, не зміг того вечора бути присутнім відомий своїми роботами по всій Європі, скульптор Мірсад Бєґіч, який і є автором обох пам’ятників, і Тарасу Шевченку, і Йоже Абраму, його перекладачеві на словенську мову. На літературному вечорі були також звичайні гості, мешканці Любляни,  яких заінтригувала тематика України. Вони поділилися своїми позитивними враженнями від почутого і були вражені потужною постаттю Тараса Шевченка, про якого майже нічого не чули. Тож, двомовна книга пана Гевки, яий  занотував події, що призвели до встановлення пам’ ятника нашому видатному землякові та його перекладачеві, є дуже вчасною та потрібною для відновлення культурних зв’ язквів між Україною та Словенією.

Чому саме така назва «Тарас Шевченко і Словенія» ? Як ви розумієте, відповіддю на це питання  буде прочитана книга, але якщо серйозно, то історично так склалося,  що на початку XX століття  Україну в Словенії дуже шанували. Саме навколо постаті Тараса Шевченка свого часу згуртувалися видатні постаті словенської культурної еліти, такі як Сречко Косовел, Янез Еванґеліст Крек, Йоже Абрам. Вони навіть надумали свою Запорізьку Січ у м.Штанієль та дали один одному українські прізвиська, як то Остап, Богдан, Серденько.  Сучасникам зараз складно в це повірити, але так все й було! Останній, тобто Йоже Абрам,  якраз і був найбільшим шанувальником творчості Шевченка, до такої міри, що вивчив українську, ніколи не бувши в Україні, та сам видав переклад збірки «Кобзар» та «Гайдамаки», що вийшли в світ в 1906 році.  А через 100 років нащадок українських переселенців з Галичини, Андрій Гевка, віднайшов одну, з лише двох збережених книг,  в одній з люблянських бібліотек і  щодня туди ходив , її перефотографовуючи, і потім вдома, весь цей текст самотужки перенабрав! Так і настало факсиміле перекладів Йоже Абрама і побачило світ в 2007 році у видавництві «Дружіна» (Družina) , в одному з найбільш відомих та шанованих видавництвах Словенії.

І ось так по крихтах, пан Андрій  Гевка прийшов до ідеї встановлення пам’ ятника Кобзареві та його прекладачеві у м. Штанієль, у Словенії. Нащадки та власники будинку Войко та Власта Маркочічі, так як і їх відомий родич з минулого, стали друзями українців і дозволили встановлення пам’ ятника на їхньому будинку. Щороку на Шевченкові дні, українці Словенії збираються в місті Штанієль та згадають свого пророка та велетня духа.

Довідка: Андрій Гевка, письменник і поет з українським корінням (1958)
Пан Андрвй Гевка у 1983 році закінчив Педагогічну академію в Любляні, а потім і Філософський факультет. Живе та працює в Любляні. Пан Гевка є автором багатьох книг : «Тарас Шевченко і  Словенія« ,
 «Лицар без броні», «100 найкращих українських пісень в  словенському перекладі», посібник зі словенської мови «Два кольори», та також автором ідеї перевидавництва факсиміле перекладів Йоже Абрама «Кобзар» та «Гайдамаки»  (2007)  та автором ідеї встановлення пам ятника Тарасу Шевченку (2010) в Словенії.  

 

IMG_5690

Автор книги Андрій Гевка

IMG_5683

Інна Демченко Фреліх, професор Владімір Осолнік, Андрій Гевка

IMG_5719

виступ Войка Маркочіча, власника будинку, де знаходиться пам’ ятник Т.Шевченка в Словенії

IMG_5716á

Йоже Шімец, один від установників КТ “Любляна-Київ”, читає вірш відомого словенсього поета Тоне Павчека

IMG_5724

фото: Олександр Черкащенко

автор статті: Інна Демченко Фреліх , кт “Любляна-Київ”

Джерело: razom.si

Опубліковано в Колонка подій