Українка Анастасія Нуржинська багато років викладала у вітчизняних університетах. Але останнім часом вона вирішила впритул подивитись на освіту за кордоном – і зайнялась педагогікою одразу в трьох західних вишах. Для Platfor.ma вона написала про те, що цікавого і незвичного побачила в процесі навчання за кордоном.

Викладаючи вже вісім років в українських університетах, я пройшла шлях від шаленої енергії та мотивації, яку отримуєш від студентів, до певних запитань до системи та до себе. Як можна зробити викладання ефективнішим, які сучасні методи та тренди існують в освіті, як далі я можу розвивати свою кар’єру як викладач? 

Тому цього року я вирішила подивитись на досвід європейських колег. Мені пощастило домовитися про викладання відразу у трьох університетах, які входять до десятки найкращих у Східній Європі: Університет Тарту, Ягеллонський університет та Гедімінас технічний університет Вільнюсу.

ЯКІСТЬ ВИКЛАДАННЯ

В двох із трьох університетах я взяла участь у щотижневих зустрічах лекторів, які збираються, щоб покращувати свої викладацькі практики. Це необов’язкові події, які при цьому відкриті для усіх викладачів незалежно від факультету. Хтось називає ці зустрічі можливістю зняти роздратування, хтось лобіює зміни у внутрішніх правил або шукає менторства від колег. Серед тем цього року – методи підвищення активності та вмотивованості студентів, вирішення конфліктів, системи оцінювання студентів, розвиток сучасних компетенцій, problem based learning та ін.

ОЦІНЮВАННЯ КУРСІВ СТУДЕНТАМИ

В Естонії вже понад п’ять років існує система, яка дозволяє студентам оцінювати курси. Студенти зобов’язані оцінити мінімум чотири курси за семестр. У Польщі така оцінка теж існує, але не є обов’язковою для студентів. При цьому курс може бути скасований, якщо він набере середній бал менше ніж 3,5 з 5.

У той же час викладачі критикують цю систему, кажучи, що студенти можуть оцінити тільки сприятливість атмосфери для навчання, але не майстерність або методику викладача, оскільки вони не є професіоналами в педагогіці. Однак нещодавній аналіз 40 тис. форм оцінок від студентів показав, що немає кореляції між їх враженнями від курсу і їх оцінками навчання, також як і складністю або довжиною курсу. Це свідчить про достатню об'єктивність системи оцінювання. Також студенти можу залишати коментарі: в середньому довжина одного – 270 символів, найдовший коментар, який було отримано – 7,060 слів (майже курсова).

На своєму прикладі можу сказати, що оцінки, які я отримала за курс від європейських студентів, були більш критичні, ніж звичайно від українських, та мали багато коментарів з корисними ідеями, як покращити курс.

Варто зауважити, що подібне опитування двічі проходило в Києво-Могилянській академії. Поки що воно добровільне, свої оцінки надали менше 10% студентів.

ЗАСТОСУВАННЯ ОНЛАЙН ОСВІТИ

В усіх університетах активно використовуються онлайн платформи для викладання курсів. Спеціалісти з відділів дистанційної освіти зазначають, що e-learning підтримує традиційне навчання, але все ж не заміняє живе спілкування з викладачем. Найважливішим у використанні онлайн інструментів є те, що комунікація відбувається однією мовою зі студентами.

Онлайн навчання – це певний міст між старою та новою системою. Адже інтерактивність та новітні технології є природними для покоління, яке народилося за комп’ютерами. Мова не йде про масові онлайн курси, де студенти просто дивляться лекції і ознайомлюються з матеріалами. Такий тип все ж використовується більше для реклами і спрямований на широку аудиторію з метою популяризації науки.

Сучасний e-learning в університетах лише доповнює традиційні методи, допомагаючи підтримувати контакт з студентами між лекціями і семінарами. Наприклад, студенти мають можливість створювати запитання для іспиту в онлайн форумі. І це дійсно їх захоплює – у середньому така тема отримує більше 1000 записів.  

Також університети використовують віртуальні лекції у реальному часі, наприклад для проведення занять з міжнародними експертами (скажімо, у Польщі є спільні програми з університетами Німеччини). Крім того, така форма робить освіту більш доступною також для людей з обмеженими можливостями. Університети розпочинають застосовувати новітні розробки з власних наукових центрів, як, наприклад, вимір уваги за температурою тіла, розміром зіниці, імпульсам мозку.

Але це тільки початок шляху навіть для європейських університетів, адже менше 10% курсів від загальної кількості викладачі адаптували до онлайн платформи. Зміни вимагають часу і на початку це все ж значне додаткове навантаження на викладача.

При цьому додатковим аргументом для дистанційного навчання є економія. Наприклад, обов'язковий курс для всіх студентів з надзвичайних ситуацій у Польщі всі тепер проходять онлайн – і це економить університету до 1 млн євро на рік.

З іншого боку, є так звані «free from laptops courses», де користуватися гаджетами забороняється, щоб студенти могли зосередитися на дискусії.

У Києво-Могилянській академії існує онлайн платформа завдяки ентузіастам з кафедри інформатики, здебільшого їх курси зараз там і знаходяться. З цього року вперше було проведення онлайн записи на курси, що, як зазначають студенти, зменшило бюрократію.

ПРАКТИЧНІ КУРСИ  

Як і в Україні, тут багато студентів поєднують навчання та роботу. Але і в самому університеті створюються можливості отримати практичні навички. Наприклад, на факультеті комунікацій в Університеті Тарту існує курс з розробки комунікаційних стратегій для реальних організацій. Різноманітні бренди домовляються з університетом про співробітництво, надають студентам усю інформацію про свою діяльність та залишаються на зв’язку увесь семестр, щоб відповідати на запитання. Щоправда, цей курс сама адміністрація університету називає дуже затратним, адже одразу п’ять викладачів працюють з 25 студентами (тобто по викладачу на кожних п’ять студентів). Для участі у проекті також залучаються інші факультети, наприклад, студенти соціології допомагають проводити дослідження.

Згідно з European Qualification Framework, освіта повинна сформувати вміння оцінювати, аналізувати і порівнювати. А ось самі знання, розуміння і їх застосування є всього лише базовими навичками. 

Я вже другий рік поспіль використовую таку ж методику у Києво-Могилянській академії, запрошуючи до співпраці соціально орієнтовані організації.  У результаті студенти отримують пропозиції із працевлаштування або можуть додати розробку стратегії до свого резюме.

ФОКУС НА МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Усі європейські університети є активними учасниками програми Еразмуз, яка забезпечує міжнародний обмін для студентів та викладачів. На лекціях, де я викладала, збиралися студенти щонайменше з дев’яти різних країн. Викладачі відмічають, що такі групи працюють набагато активніше та є більш креативними. Наприклад, в Університеті у Вільнюсі 30% навчальних програм доступні англійською. Це тільки в 2017 році допомогло залучити 900 іноземних студентів з 60 країн.

В Україні студенти та у меншій кількості викладачі теж почали приймати участь в обмінах та їздять за кордон. Але для залучення міжнародних студентів до України необхідно мати хоча б мінімальну кількість курсів англійською мовою. Крім цього, велику роль відіграють відділи міжнародного співробітництва, які відповідають за розповсюдження інформації про такі можливості та надають сприяння у процедурах. За час мого перебування відразу декілька колег запропонували спільні дослідницькі проекти.

Джерело: Platfor.ma

Опубліковано в Власна думка

Один з курсантів Академії сухопутних військ провчився рік в Королівській військовій академії в місті Сандхерст (Великобританія).

Опубліковано в Українці в світі

Її розмір залежить від оцінок учня і… доходу батьків

В Іспанії обов'язкова освіта починається з 3-річного віку. Діти часто змінюють школу. Є навчальні заклади, де переходять з одного приміщення в інше. Є такі, де вчаться лише маленькі діти, потім – учні середньої ланки, окремо – старші школярі. Діти рідко закінчують школу з однокласниками, з якими починали вчитися.

Про це розповідає у своєму блозі українка 51-річна Олена Костенко, яка 15 років живе в Іспанії.

"Мої сини-близнюки приїхали сюди влітку 2006 року. У школі для них та інших дітей-емігрантів організували уроки іспанської мови. Щороку їм дають допомогу на придбання підручників, оплачують обіди. У першій школі вчителям не сподобалися мої прохання стежити за тим, чи записали хлопці домашнє завдання. Одного разу вчителька назвала моїх синів жебраками. Я пішла до директора школи. Вона запевнила, що насправді це слово нейтральне. Наступного року мої діти вчилися в іншій школі", - пише Олена Костенко.

У школах ніколи привселюдно не говорять погано про учнів. Про проблеми з навчанням чи поведінкою вчителі розповідають батькам лише приватно. Після контрольних робіт учні не знають оцінок своїх однокласників.

"Після переходу моїх дітей до середньої ланки освіти був ще один прикрий випадок. Учень з іншого класу зазирнув до класу, де вчилися мої діти. Голосно вигукнув: "Усі іноземці - сучині діти!". Я про цей інцидент розповіла директору. У школі провели розслідування, поговорили з винуватцем. Наступного року я знову перевела синів в іншу школу. Нова школа була напівприватною, релігійною. За місяць навчання платила 25 євро".

У дітей іспанців є традиція запрошувати друзів у гості з ночівлею.

"Моїх дітей також почали запрошувати. У відповідь ми запрошували до себе. Друзі були здивовані нашими українськими сніданками. Іспанці снідають печивом з какао, пластівцями з молоком".

Якщо діти в Іспанії після середньої освіти мають намір продовжити навчання в університеті, вступають на спеціальне підготовче відділення bachiller.

"У державних школах воно безкоштовне. Там, де навчались мої діти, потрібно було платити 240 євро на місяць. Ми вирішили перевести дітей до державного bachiller. Класний керівник розповіла про це директору школи. Та попросила не забирати дітей зі школи, а стипендію, яку держава платила синам за успішне навчання, віддати школі. У перший рік моїм дітям дали майже 1000 євро кожному. Цього не вистачило на половину вартості навчання. Наступного (bachiller триває 2 роки) їм дали майже 2500 євро", - каже Костенко.

В італійських школах дітей з п'ятого класу навчають грати на флейті. В кінці школи вони складають іспит з володіння цим інструментом. Про це Gazeta.ua розповідає українка Ксенія Константиненко, яка 24 роки живе неподалік Венеції. Виховує 16-річного сина Мартіна.

Опубліковано в Колонка подій

Якщо переїжджати за кращим життям до Польщі — то до столичної Варшави: так впродовж останніх кільканадцяти років міркувало багато українців. Дедалі більше осіб однак обирає Краків, який не тільки є культурною столицею, але і динамічним і заможним містом з великими кар'єрними можливостями, а водночас — містом із найкращим рівнем науки і освіти.

Опубліковано в Освіта

Відтепер українські студенти можуть скористатися грантами на навчання у вищих навчальних закладах Італії.

Опубліковано в Освіта

 

З 2006 року згідно з ініціативою міста Вроцлав та університетів міста Вроцлав було створено Проект “Teraz Wrocław”, метою якого було сприяння розвитку освітньої пропозиції вроцлавських університетів серед активних молодих людей зі Східної Європи, повідомляє Unistudy.

З часу існування проекту, студентами університетів Вроцлава стали більше 1000 студентів.

Отже, пропозиція безкоштовних місць для іноземних студентів на навчальний рік 2017/2018.

Вроцлавський Університет.

Загалом 20 безкоштовних місць (10 місць на бакалавраті та 10 місць на магістратурі (крім навчання англійською мовою та англійської філології) – по одному на кожному факультеті).

Ознайомитись із освітньою пропозицією Вроцлавського Університету Ви можете тут: http://www.rekrutacja.uni.wroc.pl/

Процес вступу:

1. Реєстрація на сайті програми від 4 травня 2017 року.
2. Реєстрація в системі Вроцлавського Університету та висилання сканованих копій Ваших документів та внесення реєстраційної оплати (110 євро) – від 4 травня до 17 червня 2017 року.
3. Реєстрація в системі IRK Вроцлавського Університету.

4. Після пересилання Ваших реєстрацій та їх верифікації – тест із польської мови, що складається із двох етапів (писемний та розмова по Skype).

  • 19 червня 2017 року – писемний тест, який проходить онлайн у системі електронної реєстрації (з 12.00 до 20.00 і проходить 90 хвилин).
  • 22 червня 2017 року – результати.
  • 23-25 червня 2017 року – розмова з лектором по Skype (10-15 хвилин).
  • 28 червня 2017 кінцеві результати екзаменів.

5. 30 червня 2017 року – останній день завантаження документів в систему.

6. 6 липня 2017 року – оголошення результатів.

7. До 9 липня 2017 року – внесення адміністраційної оплати – 90 євро (тільки для зарахованих кандидатів).

Вроцлавський Природничий Університет.

15 безкоштовних місць (по 3 на кожному факультеті бакалаврату або магістратури).

Навчальна пропозиція Природничого Університету у Вроцлаві:
http://www.rekrutacja.upwr.edu.pl/studia/72255/oferta_studiow_2017_2018.html

Процес вступу:

1. Реєстрація на сайті програми від 4 травня 2017 року.

2. Заповнення реєстраційної анкети та висилання документів до 22 липня 2017 року на електронний адрес: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Документи мають бути у форматі *.pdf та у чіткій послідовності. Документи, вислані в іншому вигляді, розглядатись не будуть. Для кандидатів на безкоштовні місця, середня оцінка атестату повинна бути не менше ніж 75% від максимально можливої.

3. Підтвердження рівня мови. Для кандидатів, які не мають сертифіката про володіння польської мови або сертифікат яких не відповідає вимогам Вроцлавського Університету щодо сертифікатів, які підтверджують рівень володіння польською мовою іноземців, проводиться додатково екзамен із польської мови (або по Skype або в Приймальній Комісії Університету). Тест складається із двох частин – розмова на вибрану тему та тест на знання польської мови.

4. Оголошення результатів – 2 серпня 2017 року.

Підготовлено Максимом Коротчуком

джерело:unistudy.org.ua

Опубліковано в Освіта

Українські студенти та молоді науковці мають можливість навчатися в одному з найпрестижніших університетів США. Гарвардська літня школа українознавства кожного літа пропонує сім тижнів акредитованих курсів. Студенти здобувають академічні кредити під час навчання в престижному університеті Ліги Плюща та відкривають для себе оточуючі міста Бостон та Кембридж з їхнім динамічним та неповторним життям.

Опубліковано в Освіта

У неділю, 5 березня 2017, у католицькому приході Північного Мельбурна відбулися перші заняття з української вишивання.

Опубліковано в Мода