Син українських мігрантів фотограф Данило Берегулак вдруге отримав Пулітцерівську премію

Середа, 12 квітня 2017 08:40 Автор  Прочитано 1596 разів
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

У Нью-Йорку відбулася урочиста церемонія оголошення 21-го переможця щорічної Пулітцерівської премії у сфері журналістики, літератури, музики й театру.

Пулітцерівську премію за документальне фото цього року присудили Данилу Берегулаку – сину українських емігрантів. На його світлині зображене одне з 3,5 тис. нерозкритих убивств на Філіппінах внаслідок політики брутальних розправ президента Родріго Дутерте.

Австралійський фотограф з українським корінням (народився в сім’ї українських емігрантів неподалік Сіднею) постійно перебуває в найгарячіших точках планети, ризикуючи власним життям. І все для того, щоби розповісти історії реальних людей, щоб ми перестали сприймати чуже лихо як просту статистику.

У 2010 році Деніел вперше номінувався на одну з найпрестижніших премій у галузі журналістики ​за фоторепортаж про повінь у Пакистані. У 2015 році він таки отримав заслуженого Пулітцера, проживши кілька місяців в Африці, де епідемія Ебола забрала життя понад 10 тис. людей. Його фотографії передають увесь жах ситуації, складне становище, в яке потрапили ці бідолашні люди, а також нелегкі будні тамтешніх медиків.

2017 року Данило отримав другу Пулітцерівску премію за репортаж про неймовірно жорстоку кампанію на Філіппінах, яку розпочала місцева влада проти наркотиків. Впродовж 35 днів йому вдалося сфотографувати 57 вбивств наркозалежних людей та дилерів, здійснених групою громадян, котрі взяли правосуддя у свої руки, мотивовані висловлюванням президента «Вбити їх усіх!». Данило також спілкувався зі свідками та родичами жертв.

Перша сцена, з якою зіткнувся Данило після приїзду до Маніли, – потрійне вбивство, яке, за його словами, задало тон усієї поїздки. На місці події було ще 30 місцевих журналістів, однак вони майже одразу ж поїхали на інше місце злочину. І хоч, поліцейські звіти часто класифікують такі вбивства як результат законних операцій, їм тут мало хто вірить.

«Щовечора я натрапляв на людей, які стали жертвами безжальних санкціонованих державою вбивств і загинули від рук поліції чи груп громадян, які взяли на себе роль месників. Щодня ти намагаєшся відшукати справедливість, правосуддя. Ти йдеш його слідами, але сліди, на жаль, починаються зі смерті» – таким ​було вравження Данила від побаченого.

Родина Берегуляк в Сіднеї відомі діячі в українській спільноті. Бабуся Данила була провідною вчителької і союзянкою Сіднею. Мама, пані Валя, співпрацювала з журналісткою Марічкою Галабурдою, читали кілька місяців разом тексти по радіо СБС (SBS). Данила сестра, Гандзя, прекрасно деклямувала на концертах та святах української громади. Обоє були в Пласті. Зацікавлення Данила до фотографій завела його в світ ...і він став гордістю не лише своєї родини, але й української спільноти в Австралії.

"Щиро вітаємо талановитого українця народженого в Австралії Данила Берегуляка, який здобув нагороду Пулітзера за фотографію для газети Нью-Йорк Таймс - розпач дівчинки на похороні батька у Філіппінах в наслідок боротьби з наркотиками проголошеної президентом країни. Данило попередньо здобув нагороду Пулітзера за фоторепортаж в Африці під час кризи з вірусом еболя", - йдеться в повідомленні Australian Federation of Ukrainian Organisations

 

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається