Нещодавно в Оттаві відбувся третій щорічний український фестиваль. 21-23 липня столицю Канади на 3 дні просто поглинуло вражаюче українське свято, яке поєднало більше 25 000 гостей з Канади, США та України.

Опубліковано в Українці в світі

Українці Німеччини цього літа вчергове приймають діточок, чиї батьки загинули від російської агресії в Україні.

Опубліковано в Українці в світі
Середа, 26 липня 2017 05:26

Світ очима Валентини Гуменюк

А представлений він у її віршах, які видрукувані в новій збірці, що побачила світ зовсім нещодавно у Київському видавництві «Український пріоритет». У цей незвичайний світ поетеса і запрошує читача, з радістю бажаючи поділитися своїм світобаченням (світосприйняттям). Неспроста і назва книжечки цю спрямованість окреслює досить виразно – «Мій світ тобі». Презентація цього видання відбулася в неділю, 15 липня, в актовому залі української парохії Благовіщення храму Доброї Вісті, що на Аргуелєсі.

Аудиторія, хоч і не була, в силу різних обставин, широкою, але виявилася напрочуд вдячною, зацікавленою. Уважно слухала виступаючих, а ними стали і Голова асоціації «Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців» Юрій Чопик, і колеги авторки по перу Ірина Опанасенко, яка приїхала на цей творчий захід з Логроньйо – столиці провінції Ріоха, а також Галина Коризма.

Проте головною дійовою особою все ж була сама Валентина, яка виявилася ще й чудовою ведучою. І про себе ненав’язливо розповідала, і вірші свої читала, зумівши створити невимушену, загалом, родинну атмосферу. А в ній місце і її теперішньому чоловікові Рафалові знайшлося, і відеокадрам, і пісням, тексти до яких пише Валя, продемонстрованих з комп’ютера. Їх виконали автори музики з рідного поетесі Тернополя Леся Горлицька (пісня «Будь навік благословенна») та Мар’ян Пуляк («Княгині українські»).

Нагадаємо, що ця збірка не є першою в творчому доробку уродженки міста Ланівці, що на Тернопіллі. Першою була «Я з Богом у душі живу», яку склали два цикли віршів: «Слово і душа» та «Мій майдан». Крім цього її поезії ввійшли до альманаху «Наше Слово», виданого позаторік, і співавторами якого стали чимало поетів-заробітчан. Додайте до цього ще й інші альманахи, журнали, часописи. Про все це ви, шановні читачі, зможете довідатися, придбавши нову роботу Валентини Гуменюк.

 

А щоб ще більше заінтригувати вас, наостанок приведу висловлювання директора видавництва «Український простір», відомого українського письменника Володимира Шовкошитного, наведеного ним у передмові до збірки Валентини: «Читаючи й перечитуючи поезії з нової збірки Валентини Гуменюк «Мій світ тобі», не можу позбутися враження, що вже читав щось подібне саме за незглибимим відчуттям ностальгії, любові до Бога, України, до Коханого Чоловіка – до Самого Життя. І дійсно, 2012-2013 рр. я працював над книгою іншої представниці української діаспори Віри Кривої (США) «Збережи храм», де всі відчуття і авторські рефлексії були представлені так само яскраво і самобутньо…

Поезія В. Гуменюк, про що б вона не писала (а це й філософська, й пейзажна, й громадянська, й духовна, й інтимна лірика, й пісенні тексти) – це в чистому вигляді поезія Любові, і в цьому її найвища цінність. Адже така поезія обеззброює, змушує замислитися над речами сутнісними, непересічними, такій поезії віриш беззастережно…»

Іспанські новини від МИРСЬКОЇ Калини

Опубліковано в Літературна сторінка

Дещо незвично звучить, правда? Навіть, до деякої міри, каламбурчик такий собі. Незважаючи на це, у неділю, 15 липня, в парохії святих Андрія та Дмитра, що поблизу станції метро «Колумбія» в Мадриді, гостював чоловічий хор з канадського міста Едмонтона.

Спершу колектив, складений з вихідців з України, якому понад 30 років, взяв участь у Службі Божій, супроводжуючи її співом. А після неї заспівав для усіх присутніх ще й на подвір’ї храму, даруючи чудові миті «сопричастя» з напрочуд гарним, професійним, одухотвореним виконанням українських пісенних творів. Тому неодноразово звучали на адресу українських гостей з Канади вигуки: «Браво» та «Бравісимо»! Та й оплески не вщухали протягом тривалого часу.  

Звісно, не обійшлося без яскравих моментів і під час традиційної щонедільної відправи, очолюваної отцями Костянтином Трачуком й Іваном Палієм. Вже перші звучні рядки, проспівані хором з Канади, викликали в багатьох молільників, що зібралися в храмі, зворушливу реакцію. У декого мурашки пробігли спиною, в інших замерехтіли дивним блиском очі, дехто навіть розправив плечі. А все від того, що такого могутнього та прекрасного співу, який би супроводжував богослужіння, давненько не було чутно в Мадриді та його околицях. Напевно, сам Всевишній чув ці божественні голоси і захоплено дивувався ними.

Пізніше у декого ще й сльози оросили обличчя. Зрештою, це відзначив отець Костянтин наприкінці літургії, який добре бачив цей вияв неабиякого захоплення. Та й сам він виглядав надзвичайно схвильованим і зворушеним. А його звернення до гостей наприкінці богослужіння та під час невеличкої концертної програми поблизу храму було наповнене великою вдячністю як до самих виконавців, так і до їхніх батьків, котрі першими проторували дорогу до далекої заморської країни, вирушивши, як і ми, трудові мігранти в Іспанії, на заробітки, але набагато раніше.

Лише одиниці з хористів народилися в Україні. Одначе всі вони залюбки згадували ті місця, звідки пішло їхнє коріння, спілкуючись з парохіянами та тими, хто прийшов їх послухати. З задоволенням відповідали на запитання присутніх, самі цікавилися деякими аспектами нашого перебування в країні фламенко та кориди.

А ось мій інтерес викликав харизматичний диригент колективу Орест Солтикевич, який приємно вразив як своєю доволі екстравагантною шевелюрою, так і напрочуд енергійною та натхненною манерою диригування. Виявилося, що його батько, в минулому також диригент, є вихідцем з Лемківщини. Саме там в одному з містечок парохував дідусь пана Ореста. Власне, Орестові, а також ще кільком особам, належить ініціатива створення цього хорового колективу. З 1984 року, за винятком п’яти літ, взятих для перепочинку, О. Солтикевич керує хором.

А ось пан Марко Левицький розшукав мене сам. Його зацікавлення викликала моя приналежність до журналістської братії. І це неспроста, адже донедавна він сам очолював одну з газет в Едмонтоні (двомовна: англійсько-українська), яка невдовзі, об’єднавшись з іншими, творитиме нове більш потужне друковане видання, розраховане для вихідців з України. Домовилися з паном Марком про можливість взаємовигідної співпраці. Подивимося, що з того вийде…

А чи  могло обійтися без гостини? Не могло, звичайно. І треба віддати належне господарям, які приготували шикарні столи, накривши їх на дворі під деревами солодощами, фруктами, напоями, від яких пальчики можна було проковтнути. Постаралися, словом. Ну, як без нашої знаменитої гостинності? Врешті-решт, як і без спільних фотографій на добру згадку.

Попри всі позитивні сторони даного заходу, чогось та й бракувало, щось таки глодало нутро. Нарешті второпав. Для такого колективу згодився б значно більший за масштабами храм, як і вентиляція відповідна не завадила б. А то піт лився з усіх рясними потоками. Добре, що в іспанців їхні знамениті віяла (abanico) для таких випадків є. Пригодилися. І хоч це, звичайно, дрібниці, але з них, на жаль, також викристалізовується загальна думка. До того ж, давайте говорити відверто: кількість бажаючих побувати на Службі Божій, а заразом послухати хористів могла б бути значно більшою. Невже вкотре доводиться згадувати нашу «вроджену» байдужість?.. 

Насамкінець повідомлю, що українських канадців, які, крім Мадрида, вже виступили в Барселоні, ще очікують концерти в іспанській Саламанці та португальському Порто. Нехай їм щастить і творчих звершень!

Іспанські новини від МИРСЬКОЇ Калини.
Опубліковано в Колонка подій

Фестиваль “Українські Дні-2017” організовується на честь святкування Дня Незалежності України і відбудуться 26 і 27 серпня на 2200 і 2300 блоці Chicago Ave (замість Smith Park).

Про це Порталу української діаспори "Стожари" повідомили організатори.

Організатором фестивалю є Український Конгресовий Комітет Америки (УККА) відділ Іллінойсу, який три десятиліття поспіль влаштовує це грандіозне свято для української громади з різних куточків США, гостей з України та американців.

На гостей фестивалю очікує море української музики, пісень та танців, смачні українські страви, “КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ” – традиційні українські вправи і конкурси на силу і спритність, сувеніри найкращих українських майстрів, лотереї, подарунки та багато-багато іншого.

Опубліковано в Українці в світі
Понеділок, 24 липня 2017 06:34

З фондів #ЦДАЗУ: Листи з минулого

До святкування 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років

 

“Він належить — як каже Д. Донцов — до тих безперечно цікавих індивідуальностей, що їх видвигнула наша національна революція 1917-1919 рр. В пам'яті нашого народу він живе під ім'ям ВАСИЛЬ ВИШИВАНИЙ, бо так назвали його Українські Січові Стрільці, побачивши його світлину в однострої австрійського старшини й нашій вишиваній сорочці, в якій він являвся і на цісарському дворі” (Никифор Гірняк. Полковник Василь Вишиваний. Вінніпег — Канада, 1956).

Представлений документ із фондів Центрального державного архіву зарубіжної україніки розкриває погляди на творення Української Держави відомого українського військового діяча, політика, дипломата, поета, австрійського архікнязя (ерцгерцога) династії Габсбургів, полковника Легіону Українських Січових Стрільців Вільгельма Франца фон Габсбурга (1895-1948). Багато питань періоду Української революції 1917-1921 рр. залишилися актуальними і по цей час та перекликаються із сучасними подіями.
 
Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Його вважали одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу, хоча він сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути українським монархом. Василь Вишиваний прославився своїми військовими та дипломатичними здібностями, поезією і любов'ю до України.
 
Він до кінця життя вважав себе українцем і закінчив своє славне життя у Києві, але, на жаль, як арештант, якого радянська влада звинуватила у співпраці з ОУН і західними розвідками. 18 серпня 1948 р. Вільгельм Габсбурґ помер у в'язничній лікарні, похований на Лук'янівському цвинтарі, але місце його останнього прихистку й по сьогодні залишається невідомим.
 
У часи перебудови і переоцінки діяльності Сталіна та його секретних служб справа
Габсбурга-Вишиваного знов була переглянута комісією з реабілітації незаконно засуджених в СРСР. 16 січня 1989 р. його було посмертно реабілітовано. Відтоді розсекречено багато документів у справі Габсбурга-Вишиваного. Наразі в українському суспільстві йде переоцінка його діяльності і внеску в історію України.
 
Не народжений українцем, подовжувач роду стародавніх європейських династій Габсбургів та Лотарингів, Василь Вишиваний є чи не найбільшим прикладом у новітній історії України, коли особа з таким родоводом свідомо стала на захист українства і через все життя з гідністю пронесла тяжкий український хрест та зберегла вірність ідеї самостійної, соборної і суверенної України.
 
Стаття С. Куропася “З листів полковника Василя Вишиваного”.
“Вільне слово”, Торонто, ч. 6, лютий 1982 р.
ЦДАЗУ, бібл. ф. № 3, інв. № 6457-О
 
 

Надія Лихолоб

головний архівіст ЦДАЗУ

Опубліковано в Скарбниця спогадів
Понеділок, 24 липня 2017 05:58

50 years of Ukrainian World Congress

Світовий Конґрес Українців (СКУ) є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. СКУ об’єднує в своєму складі українські організації із 34 країн та підтримує зв’язки з українцями ще 14 країн. Заснований у 1967 р., СКУ був визнаний у 2003 р. неурядовою організацією у Економічній та соціальній раді Організації Об’єднаних Націй зі спеціальним консультативним статусом.

Основними цілями і завданнями СКУ є:

  1. представляти інтереси українців у діаспорі;
  2. координувати міжнародний зв’язок своїх складових організацій, які підтримують і розвивають українську національну ідентичність, дух, мову, культуру та надбання українців у всьому світі;
  3. сприяти розвитку громадянського суспільства українців у країнах їх проживання і в той же час зміцненню позитивного ставлення до українців і Української держави та
  4. захищати права українців незалежно від місця їхнього проживання згідно з Загальною декларацією прав людини.
Опубліковано в Відео

28 липня, віце-президент Української Федерації Америки (UFofA) Тарас Левицький відвідає українське місто Кропивницький. 

Про це повiдомляють органiзатори зустрічі Тараса Левицького з громадськiстю, культурною, творчою i науковою iнтелiгенцiю мiста Кропивницький. 

Планується обговорення чинних та потенцiйних проектiв Федерацiї, налагодження взаємозв’язкiв з громадськiстю i творчою iнтелiгенцiєю мiста, формування мережi регiональних осередкiв представництва, вивчення потреб музейних установ краю, органiзацiя допомоги родинам загиблих вiйськових, вiйськовому госпiталю, центрам психологiчної допомоги вiйськовим. 

Захiд приурочено вiдкриттю Представництва Української Федерацiї Америки в Києвi, що вiдбудеться вже невдовзi.

Українська Федерацiя Америки є благодiйною, неприбутковою органiзацiєю, заснованою в 1991 роцi в США та зареєстрованою в Українi.

Прiоритетними напрямками дiяльностi УФА є захист українських iнтересiв на державному рiвнi у США, збереження української культурної та iсторичної спадщини, розвиток культурної українсько-американської спiвпрацi, а також медична i психологiчна допомога українським вiйськовим та їх сiм’ям. 

За час своєї дiяльностi Федерацiя передала в Україну медичне обладнання та медикаменти на суму декiлька мiльйонiв доларiв США.

Окрiм того, УФА органiзовує безкоштовне лiкування українських дiтей за кордоном. Упродовж останнього року УФА забезпечила безкоштовне лiкування та реабiлiтацiю у клiнiках США понад 20-ом важкопораненим пiд час Революцiї Гiдностi та зi зони АТО

Тарас Левицький - Доктор мистецтвознавства (PhD), хореограф, вiдповiдальний функцiонер української дiаспори в США, художник, дизайнер, вiце-президент Української Федерацiї Америки (UFofA), лауреат премiї US - Ukrainian Foundation (2012 р.), художнiй керiвник Ансамблю українського танцю "Волошки" (Пенсiльванiя, США). Народився 19 травня 1964 року в Фiладельфiї (США). Закiнчив Tyler School of Art Temple University (Philadelphia,USA), L'Accademia di Belle Arti di Roma (Roma, Italy). Спiвзасновник та креативний директор компанiї графiчного дизайну "Optik Nerv" (Фiладельфiя). Як дизайнер одягу - спiвпрацював з Джорджiо Арманi. З 1995 року по цей час - художнiй керiвник Ансамблю українського танцю "Волошки" (штат Пенсiльванiя, США). З 2011 року - вiце-президент американського благодiйного фонду "Ukrainian Federation of America" (UFofA). Громадський дiяч, благодiйник, iдейний натхненник ряду спiльних проектiв української дiаспори США та творчих колективiв України. 

 

Опубліковано в Власна думка

Четвертий рік поспіль завдяки організаторам проекту ГО "Федерації любителів спорту", а також ідейному натхненнику і майстру спорту з легкої атлетики міжнародного класу Олександру Кузіну відбудеться традиційний "Забіг у вишиванках".

В цей день у вишиванках пробіжать не тільки в Києві, але й інших українських містах - Одеса, Миколаїв, Рівне, Херсон, Нова Каховка та Чернігів. Як і в минулому році, до цього бігові дійства також долучаться численні українські діаспори з усього світу - Нью-Йорка, Вашингтона, Дубаї та Лісабона.

Опубліковано в Колонка подій

З нагоди 50-ліття Світового Конгресу Українців Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» підготував мандрівну виставку про історію, минулу та сучасну діяльність СКУ.

Метою виставки є поширення знань про СКУ та популяризація діяльності Світового Конгресу Українців серед студентської молоді та широкого кола громадськості. Для цього виставку буде розгорнуто в університетах різних областей України та представлено в мережі Інтернет.

Презентація виставки відбудеться 27 серпня 2017 року в Національному університеті «Львівська політехніка» у рамках «Днів української діаспори у Львові» з нагоди 50-ліття СКУ.

Джерело: miok.lviv.ua

Опубліковано в Україна
Сторінка 1 із 16