У квітні в Італії (м.Єзі, провінція Анкона) відбувся БрендФестиваль-2017, де вивчали особливості створення брендів: особистих, територій та компаній, – національних та місцевих. На захід запросили ІТ-компанію ОК Фекторі з корінням у Львові. Кращим професіоналам із брендингу наші фахівці вперше презентували Львів як бренд стовідсоткового успіху.
На фестивалі побувало декілька тисяч гостей, декілька країн і топові бренди Італії, університети, місцева влада, міністерство освіти і науки Італії. Молода команда ОК Фекторі гідно представила стародавній Львів європейцям як глобального гравця міжнародного туризму. Українці доповідали італійською мовою. Підсумок? Схвальні відгуки. Місія виконана!
Компанія ОК Фекторі розвиває інформаційні технології на ринку Європи та США. Один із фокусів – Італія, завдяки навчанню та досвіду роботи засновників у цій країні. Позитивний результат конференції підтвердив «знак якості» Львова й став приводом для гордості компанії, що працює в Україні.
За ґрунтовні інформаційні матеріали колектив ОК Фекторі вдячний управлінню туризму рідного міста та Львівському конференц-бюро. На фестивалі розійшлися всі буклети англійською мовою про туристичні маршрути, конференц-центри Львова. Міста з тисячолітньою історією – тренд для галузевих форумів: можна суміщати цікаве з корисним.
Про ризики, виклики та здивування Брендфестивалю розповідає Маркіян Юринець, співзасновник «OK Factory»:
Чому запрошення до Італії на перший фестиваль брендінгу стало для нас викликом та ризиком? Ми представляли не власну компанію з місцевою пропискою, що загалом типово. Ні, ми порадилися й звернулися до мерії: давайте «повеземо» на захід такого рівня рідне місто як бренд. Нас підтримали, в нас повірили. Тож ми презентували те, що найбільше любимо, ставши послами Львова в Італії. Ніхто краще львів’ян не знає душі цього міста, адже ми тут живемо, працюємо, ми ним дихаємо.
Італійці не ймуть віри, як українське місто прийняло у 2016 році 2,5 мільйони туристів і змагається із Падуєю, Вероною, Болонією? Італія тримає пальму першості по об’єктах світового значення, має розкручені легенди. Тому презентувати в Італії тематику бренду – відвертий ризик. Ставки доволі солідні, це вища «ліга гри». Ми взяли на себе таку відповідальність, бо впевнені: Львів – територія успіху, поєднання досвіду й молодості, давнини й майбутнього, традицій та еволюції. Італійці по-доброму ревнували до українців: чому Львів став магнітом для мільйонів туристів? На мою думку, все просто: Львів – це щирі емоції, незабутні враження, унікальний ритм життя, українська мова, кава. Не все вимірюється грошима. Тим ми й цікаві.
 
На думку Ріккардо Сільві, організатора фестивалю і керуючого партнера компанії Premiata Fonderia Creativa, досвід Львова – екстраординарний приклад територіального брендінгу: «Місто розуміє свої перспективи і втілює їх через продумані стратегії, дозволяючи удосконалюватися всьому та всім. Львів створює власні бувальщини, програми туризму й розвитку міста національного і міжнародного масштабу. Це прекрасно! Цей кейс на Брендфестивалі став справжнім відкриттям й одним із головних героїв. Нас переповнюють почуття та бажання відвідати й відкрити місто Лева». Вочевидь, італійських туристів у Львові та інших містах України точно побільшає. Молодці наші, витримали цей іспит.
Яку ще країну команда ОК Фекторі хоче закохати в Україну та Львів? Поки зосередяться на Італії: є над чим працювати глибше й ширше, зокрема, щодо подачі інформації потенційним мандрівникам італійською. ОК Фекторі запросили на Брендфестиваль-18. Значить, посланці з честю довели: із брендом «Італія» можна й треба змагатися.
Варто додати, що українська спільнота – одна з найбільших в Італії. У наших земляків як людей та фахівців там добра слава. Сподіваємося, що й італійці з українським корінням частіше відвідуватимуть батьківщину. Зокрема, лоукостами Ryanair та Wizzair: зручно, економно, комфортно.
Приїздіть та прилітайте, львів’яни вміють зустрічати гостей! Українці відкриті до економічних та культурних зв’язків з Європою. Ми готові експортувати щирість та радість по всьому світу.
Тетяна Мельник
Опубліковано в Колонка подій
Четвер, 18 травня 2017 16:37

Парад вишиванок у Львові

18 травня з нагоди відзначення Дня вишиванки у Львові відбувся урочистий парад вишиванок.

Як повідомляє 032.ua, до святкової ходи долучилося понад 1000 львівських студентів.

Як проходив парад вишиванок у Львові дивіться у фоторепортажі:

YL8A7871YL8A7861

YL8A7875YL8A7886YL8A7891

YL8A7903YL8A7906YL8A7913YL8A7915YL8A7917YL8A7928YL8A7948YL8A7964YL8A7966

 

 
Опубліковано в Цікаво

До найбільш відвідуваних туристами храмів Львова належать святині, які розміщені у центральній частині міста – Вірменський катедральний собор, Катедральний собор (Латинська катедра), храм Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор), храм Успення Пресвятої Богородиці (Успенська або Волоська церква), Архикатедральний собор Св. влкмч. Юрія (собор Св. Юра), храм Св. Андрія, храм Святих Верховних апостолів Петра і Павла (костел Єзуїтів).

Як інформують туристичні фірми Львова, найбільше цікавляться історією церков та екскурсіями по святинях люди старшого віку, українці з діаспори, а також школярі та студенти. Загалом у Львові нараховується понад 100 церков, костелів та інших християнських святинь.


ВІРМЕНСЬКИЙ КАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Вірменська церква © Oleh Voznyy

Вірменська церква © Oleh Voznyy

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам’ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363–1370 роки) майстром Дорінгом. Протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною.

Навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, арх. Петро Красовський), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам’ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев’яний вівтар з композицією “Голгофа” (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII—XIX століття).

Внутрішнє подвір’я Вірменської церкви © WIKI

Внутрішнє подвір’я Вірменської церкви © WIKI

Храм збудований з ламаного каменю і обличкований тесаними плитами, товщина стін сягає півтора метри. Унікальною є конструкція купола – він спирається на пустотілі ребра, викладені з глиняних глечиків.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Особливим є південний дворик, розташований між вулицею і собором: аркада з колонадою XV століття видає європейські архітектурні традиції. Тут збереглися рештки старовинного вірменського цвинтаря – це надгробні плити, найстарішим з яких 600 років, перенесені сюди з кладовищ інших вірменських храмів і монастирів, яких вже декілька століть не існує у Львові.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Адреса: вул. Вірменська, 7.


КАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ (ЛАТИНСЬКА КАТЕДРА)

Латинський катедральний собор © detailsintravels.com

Латинський катедральний собор © detailsintravels.com

Архикафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або Латинський кафедральний собор, або Катедра – католицька базиліка, головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви. Пам’ятка сакральної архітектури XIV—XVIII століття.

Це чи не єдина вціліла готична пам’ятка архітектури древнього Львова, яка збереглася після пожежі 1527 року. Храм споруджено на місці, де за княжих часів стояла православна церква Успіння Пресвятої Богородиці. Перший камінь у фундаменти закладено в 1360 р.

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Ян Волянский

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Ян Волянский

Будувався Латинський катедральний собор понад 100 років, починаючи з середини XIV ст. Будівництво великої споруди йшло повільно і з великими перервами. За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі – одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. До Латинської катедри прибудовано декілька каплиць, на стіні вівтарної частини знаходиться копія ікони Матері Божої Ласкавої (захисниці міста від ворогів), надгробна плита сім’ї Шольц-Вольфовичів, та турецькі ядра, які влучили в собор під час польсько-турецької війни, і дивом не розірвались.

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Юрий Татаренко

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Юрий Татаренко

Адреса: пл. Катедральна, 1


ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ (ДОМІНІКАНСЬКИЙ СОБОР)

Домініканський собор © Сергій Вєтров

Домініканський собор © Сергій Вєтров

Домініканський собор (Храм Пресвятої Євхаристії, костел Божого Тіла і монастир домініканців) — греко-католицька церква у центральній частині Львова, занесена до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Домініканський костел — один з кращих зразків архітектури барокко, один з найкрасивіших у місті.

Інтер’єр Домініканського собору © elekrtaua.livejournal.com

Інтер’єр Домініканського собору © elekrtaua.livejournal.com

До ІІ світової війни – храм римо-католицького монастиря ордену домініканців. За радянських часів у костелі та монастирських келіях влаштували склади, а з 1973 року у цих спорудах розмістили Музей релігії та атеїзму. Храм у 1990-тих роках передано УГКЦ, і він був освячений на честь Пресвятої Євхаристії.

Будівельні роботи були завершені у 1764 році. Екстер’єр та інтер’єр Домініканського костелу вражає своєю пишністю і урочистістю. До наших днів зберігся напис на фронтоні “SOLI DEO HONOR ET GLORIA” (латина) – “Єдиному Богу честь і слава”.

SOLI DEO HONOR ET GLORIA © vk.com

SOLI DEO HONOR ET GLORIA © vk.com

У храмі з XVIII ст. розміщувався великих розмірів бароковий орган, який тепер можна побачити у Львівській філармонії, але костел не залишився без музичного супроводу. Зараз менший за розмірами орган знаходиться у Домініканському храмі.

Інтер’єр Домініканського собору © Halyna Zav

Інтер’єр Домініканського собору © Halyna Zav

Адреса: пл. Музейна, 1.


ХРАМ УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ (УСПЕНСЬКА АБО ВОЛОСЬКА ЦЕРКВА),

Ансамбль православної Успенської церкви © Alexander Zinchuk

Ансамбль православної Успенської церкви © Alexander Zinchuk

Успенська (Волоська) (Ставропігійна Церква Успіння Пресвятої Богородиці) — храм, збудований у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Сьогодні знаходиться під юрисдикцією Української автокефальної православної церкви.

Успенська церква © Alexander Zinchuk

Успенська церква © Alexander Zinchuk

Успенська церква була збудована на кошти Львівського Успенського братства – релігійної організації православних українців, яка була ставропігійною й підпорядковувалася Антиохійському Патріархату. Братство було останнім оплотом православ’я у Львові, тому мусіло мати свою церкву. Будівництво її почалося у 1591 році на місці згорілої у 1571 році. Попередній храм був збудований на кошти господаря православної Молдови Олександра Лепушняну, а Молдову у Львові в той час ототожнювали із Румунією (Волохією, теж православною), тому й почали називати церкву Волоською. Назва перекочувала й до нової церкви, зведеної протягом 1591-1629 рр. у стилі ренесансу за проектами архітекторів Павла Римлянина, Войтіха Капіноса та Амброзія Прихильного.

Дзвіниця Успенської церкви була збудована у 1572-1578 рр. за проектом італійсько-львівського архітектора Петра Барбона. Кошти на будівництво виділив багатий львівський купець, грек за походженням, Костянтин Корнякт. Тому і нині дзвіницю частіше називають вежею Корнякта.

Інтер’єр Успенської церкви © vk.com

Інтер’єр Успенської церкви © vk.com

У церкві знаходиться зображення російського двоглавого орла, оскільки жертводавцем на потреби церкви був претендент на російський трон Лжедмітрій. Інтер’єр Успенської церкви прикрашений живописом XVII—XVIII століть, тут знаходиться іконостас 1773 роки, на вікнах — вітражі П. Холодного (1920-і і 1930-і). Каплиця Трьох Святителів, сполучена з Успенською церквою в середині XIX століття.

Інтер’єр Успенської церкви © Anosmia / Flickr.com

Інтер’єр Успенської церкви © Anosmia / Flickr.com

Адреса: вул. Руська, 7 (вул. Підвальна, 9).


АРХИКАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР СВ. ВЛКМЧ. ЮРІЯ (СОБОР СВ. ЮРА)

Собору Св. Юра © mlodzinskiphoto.com

Собору Св. Юра © mlodzinskiphoto.com

Архикафедральний собор святого Юра – собор Галицької митрополії УГКЦ, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків.

Собор побудований за проектом Б. Меретина, прикрашений монументальною скульптурою видатного скульптора Іоанна Пінзеля. Фасад увінчує фігура святого Юрія Змієборця — покровителя не тільки собору, але й міста Львова.

Собор Св. Юра © Ruslan Lytvyn

Собор Св. Юра © Ruslan Lytvyn

Перші печери ченців-схимників та дерев’яний монастир з’явилися тут ще в кінці XIII ст. Одна з легенд твердить, що в товщі гори, на якій згодом збудували монастир і церкву, була печера, де жив страхітливий дракон. Постарівши, дракон перестав показуватися людям на очі, але нагадував про своє існування важким диханням, яке чулося з печери. У середині XVIII ст. митрополит Лев Шептицький наказав замурувати печеру, в якій нібито ховалася потвора. Згідно з іншою версією цієї ж легенди, страховисько вбив ще у кінці XIII ст. князь Лев Данилович, через що на горі й було збудовано храм, і присвячений святому переможцеві дракона.

Внутрішнє подвір’я Собору Св. Юра © skyscrapercity.com

Внутрішнє подвір’я Собору Св. Юра © skyscrapercity.com

Перша дерев’яна церква у цьому місці згоріла, за легендою, 1340 року. Уже наступного року львів’яни збудували новий кам’яний храм. Зважаючи на те, що храм споруджували на значній віддалі від укріпленого середмістя, церкві надали деяких рис фортифікації. Тоді ж у 1341 році майстер Яків Скора відлив дзвін “Дмитро”. Найстаріший збережений в Україні дзвін скликає на молитву вірних і сьогодні.

Теперішня споруда собору Св. Юра була збудована у XVIII столітті за проектом австрійського архітектора Бернарда Меретина у стилі бароко.

Інтер’єр собору Св. Юра © WIKI

Інтер’єр собору Св. Юра © WIKI

Адреса: площа Святого Юра, 5.


ХРАМ СВ. АНДРІЯ, ХРАМ СВЯТИХ ВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА (КОСТЕЛ ЄЗУЇТІВ)

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла © Ігор Шаповалов

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла © Ігор Шаповалов

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, відомий у Львові як костел Єзуїтів, збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. Храм є взірцем римської святині Іль-Джезу та вважається однією з найбільш культових споруд Львова.

До Львова єзуїти прибули 1584 року, а вже в 1590 постав перший дерев’яний храм Товариства Ісуса на ділянці поруч із західною частиною міських оборонних мурів, де була влаштована Єзуїтська фіртка. Роботи над спорудженням існуючого храму святих апостолів Петра і Павла розпочались в 1610 році. В період 1618–1621 рр. керував будівництвом архітектор Єзуїтського Чину Джакомо Бріано.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Alexey Malinovsky

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Alexey Malinovsky

1624 року освятили першу бічну каплицю Св. Бенедикта. 1630 року храм був завершений і освячений Львівським архиєпископом Яном Анджеєм Прухніцьким. У результаті будівництва довжина святині становила — 41 м, ширина — 22,5 м, висота — 26 м.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Volodymyr Iskra

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Volodymyr Iskra

1702 року за проектом Мартина Годного була зведена вежа-дзвіниця, яка стала найвищою вежею Львова (близько ста метрів), на якій 1754 року встановили годинник. Після ліквідації Чину Єзуїтів 1773 року храм почав виконувати функції військового гарнізонного храму.

Значних ушкоджень храм зазнав також під час двох світових воєн. 4 червня 1946 року монахи єзуїти були змушені залишити Львів, забравши з собою найцінніші речі, зокрема короновану ікону Пресвятої Богородиці. З цього моменту починається нова сторінка історії храму: на довгі 65 років його двері зачинились, у ньому запанувала тиша…

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

У день 20-ї річниці Збройних Сил України, 6 грудня, у Львові відбулася знакова для міста та держави подія — урочисте відкриття і освячення першого гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.

У храмі відбуваються богослужіння та звучать молитви. З нагоди церковних чи військових свят відбуваються урочисті заходи у яких, окрім прихожан святині, також беруть участь військовослужбовці, працівники Збройних Сил України, офіцери, курсанти та солдати строкової служби.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Джерело: inlviv.in.ua

Опубліковано в Туризм

7 травня 2017 року в Музеї історії релігії (вул. Музейна, 1) відбудеться зустріч із Вірою Вовк, видатною українською письменницею з Бразилії, та презентація її збірки «Три поеми». Організатор заходу –  Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Початок о 16:00.

«Земля іскриста» – саме так називається одна із трьох поем поетеси, які презентуватиме МІОК. А ще – «Гріх святости», «Ластів’яче перо». Збірку «Три поеми» авторка присвятила своїм найближчим подругам-посестрам – Зої Лісовській, українській художниці зі Швейцарії, та Терезії де Олівейрі, музиканту з Бразилії.

І це не лише розмова про поезію. Це роздуми про епоху, про родину, про рідну землю, з відчуттям якої живе і творить Віра Вовк.

У зустрічі візьме участь гість з Польщі Тадей Карабович, український письменник та перекладач, професор університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.

Звучатимуть також поезії Віри Вовк та класична музика у виконанні колективів Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки.

Опубліковано в Колонка подій
Модератор – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".
Опубліковано в Відео

Львів – перше місто України та світу, у якому Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» представив просвітницький проект «Молодь про Світовий конгрес українців» – з нагоди відзначення півстолітнього ювілею діяльності СКУ.

До реалізації проекту були залучені студенти першого і другого курсів  спеціальності «Журналістика» Інституту права та психології «Львівської політехніки». Про це «Дню» розповіла директор МІОКу Ірина Ключковська. Майбутні журналісти створили низку тематичних короткометражних відеосюжетів, які розкривають провідні напрями діяльності Світового конгресу українців. Упродовж 2017-2018 років відеоролики як частина великого проекту МІОКу будуть презентовані у містах України та 53-х країнах – членах СКУ.

– Наш інститут виступає основним координатором проведення всіх заходів з нагоди 50-ліття СКУ у Львові, а їх – цілий спектр, – говорить Ірина Ключковська. – Своєю чергою, готуємо власні проекти. Це є цитати видатних діячів СКУ, які ми кожного дня поширюємо у соцмережах.  Другий проект, який зараз на стадії підготовки, – мобільна мандрівна виставка, присвячена СКУ. Плануємо показати її у Дніпрі, Запоріжжі, Старобільську, Харкові, Одесі, Херсоні, Ужгороді, також – у містах і містечках Львівщини. А відкрили ми рік відзначення Світового конгресу українців проектом  «Молодь про Світовий конгрес українців» . Чому? Та тому що ставку робимо на молодь. Вважаємо, що, поширюючи знання у молодіжному середовищі,тим самим даємо молоді такий ключ, який відкриє двері у майбутньому для прийняття правильних рішень, зокрема – і в питаннях, що стосуються і світового українства, й української діаспори, й трудових мігрантів. Як показує час, велика наша біда – від незнання самих себе, своєї історії.

IMG_6698 (1280x819)

16-м студентам МІОК запропонував вивчити матеріали, які стосуються СКУ, і зробити вісім відеосюжетів за основними напрямами діяльності Світового конгресу українців.

– Ми цілком правильно вчинили, що започаткували цей проект, – говорить Ірина Ключковська, – бо навіть у Львові, звідки упродовж кількох десятків років чи не найбільше виїжджало за кордон українців, люди й поняття не мають, що таке СКУ.

Крім того, студенти, вдаючись до цієї просвітницької роботи, працювали на доброчинних засадах. Куратор проекту – Олена Медвєдєва, котра приїхала до Львова з  Горлівки.

Участь у презентації проекту «Молодь про Світовий конгрес українців» взяли голова Світової комісії з відзначення 50-ліття заснування СКУ  Ірина Мицак (Торонто, Канада), голова представництва Світового конгресу українців в Україні Сергій Касянчук (Київ), ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало, народний депутат Верховної Ради України, голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Оксана Юринець.

Довідка «Дня»:

Світовий Конґрес Українців (СКУ) є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців з 53-х країн світу. Впродовж останніх років своєї діяльності СКУ представляє свою візію щодо важливих питань для України та діаспори:

– зміцнення зв’язку українських громад і українців діаспори з Україною, у тому числі – з урядом та громадянським суспільством; підтримка та координування міжнародною мережею своїх складових організацій, які просувають розвиток української релігійної, мовної, духовної, історичної, культурної та соціальної спадщини;

– захист незалежності та територіальної цілісності України у зв’язку з гібридною війною Російської Федерації; захист людських прав і національних свобод українців і кримських татар, які порушуються внаслідок російської агресії;

– надання Україні пакета допомоги на пріоритетні економічні, безпекові та гуманітарні потреби. Вже 4-й рік за ініціативи СКУ діє проект «Захист патріотів»;

– підтримка євроінтеграції України; протидія російській дезінформаційній кампанії та представлення міжнародному співтовариству правдивої інформації про важливі сторінки в історії України;

– представлення позитивного іміджу України шляхом інформування про оновлену, демократичну, спрямовану на реформи європейську Україну.

Заснований у 1967-го, СКУ 26 лютого 2017 року у Торонто, Канада, урочисто розпочав відзначення 50-ліття своєї діяльності в об’єднанні українських громад усього світу для просування інтересів України та українського народу під гаслом «Українці разом – майбутнє за нами!».

Львів прийматиме українців з цілого світу у серпні. Святкові заходи триватимуть чотири дні.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів.

Джерело: miok

Опубліковано в Україна

У львівському Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького ("Шевченківський гай") рятуватимуть старовинну церкву св. Архистратига Михаїла зі с. Тисовець (1863 року), допомагають у цьому монахи Свято-Іванівської лаври УГКЦ, повідомляє Гал-Інфо.

Так, 20 березня до Музею привезли 30 тис. штук колотого ґонту, який придбали монахи-студити.

 

Отець-настоятель Свято-Іванівської лаври Юстин Бойко повідомив, що ґонт виготовили гуцульські майстри за старовинними технологіями.

«Храм св. Архистратига Михаїла у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького буде відновлений! Сердечне спасибі всім, хто організовував аукціон "Молитва до Митрополита!"» – зазначив отець Юстин.

Нині низка об’єктів музею перебуває в аварійному стані. Цьогоріч місто пообіцяло виділити на першочергові роботи для збереження експонатів 3 млн грн, проте цього не вистачить на повний комплекс робіт із усіма хатами-пам’ятками, що потребують допомоги.

На офіційному сайті Музею народної архітектури та побуту ім. К. Шептицького висловили подяку Монастирю Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ і особисто настоятелю - о. Юстину за благодійну допомогу у вигляді 30000 шт. колотого ґонту для ремонту даху Михайлівської церкви з с.Тисовець Сколівського району Львівської області.

Довідка із сайту Музею.

Михайлівська церква з с.Тисовець Сколівського району Львівської області.

Споруда зведена в 1863 році. У плані складається з трьох наближених до квадратів зрубів. Останні перекриті трьома верхами, в яких застосований відомий прийом заломів; коли на вертикальний зруб ставили чотиригранну зрізану піраміду. Повторюючись кілька разів, із поступовим зменшенням ширини, заломи утворюють ритмічну уступчатість верха, надають його обрису м”якості, стрункості. Уся будівля охоплена нешироким дашком-опасанням, яке захищає від дощів нижні вінці зрубу. Перед входом до церкви опасання розширюється і, разом із різьбленими стовпчиками, що підтримують його, утворює мальовничу відкриту галерейку. RBS5371 2

Загальні розміри споруди: 16,5х4,5м.

Церква перевезена і відтворена на території в 1972 році. 

Опубліковано в Віра

Архів Центру досліджень визвольного руху презентує останні п’ять архівів підпілля ОУН, знайдених за останніх півроку на Львівщині та Тернопільщині. Документи були закопані у суворій таємниці і пролежали в землі більше 60 років. Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Презентація історичних документів відбудеться 20 березня в Національному музеї-меморіалу «Тюрма на Лонцького», вул. С. Бандери, 1, об 15.00.

Історики зазначають, що знайдені архіві дозволяють прослідкувати діяльність фінансових, інформаційних та безпекових структур українського підпілля в 1940-х рр.

Наприклад, у архіві, знайденому два тижні тому на Бережанщині, виявилено картотеку Служби безпеки ОУН на кілька сотень осіб — це перша знахідка такого плану. В архіві ОУН з Буського району, окрім власне документів, знаходилось також кілька печаток, в тому числі одна із написом «Архів». Проштемпельовані подібними печатками документи часто зустрічались дослідником, однак сама печатка зустрілась вперше.

Під час презентації можна буде оглянути новознайдені документи, поспілкуватись з істориками та людьми, які ці архіви знайшли.

Після реставрації передані до Архіву Центру досліджень визвольного руху документи стануть доступними науковцям, зокрема завдяки он-лайн сервісу доступу до архівів — Електронному архіву визвольного руху.

Як відомо архів Центру досліджень визвольного руху — це унікальний архів документальних, усних, речових, фото- та відеосвідчень про визвольну боротьбу ОУН та УПА, діяльність репресивних структур на території України, дисидентський рух та масовий демократичний рух кінця 1980-х — початку 1990-х.

Електронний архів визвольного руху є сервісом відкритого он-лайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Сьогодні в Е-архіві доступні копії 23981 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Опубліковано в Цікаво

У літньому сезоні 2017 року з аеропорту Львів відкриють нові маршрути, серед них – Вроцлав, Каунас, Пула, Тирана, Брешія, Батумі і Тбілісі, розповіла гендиректорка аеропорту Тетяна Романовська на прес-конференції, присвяченій року її перебування на посаді.

Окрім того, у 2017 році зі Львова може бути запущений новий регулярний трансатлантичний рейс.

За її словами, оскільки аеропорт Вільнюса буде закритий протягом місяця, то авіакомпанія МАУ літатиме в Каунас.

Що стосується нових рейсів, то авіакомпанія "Дніпроавіа" буде виконувати рейси до Пули і Тирани. "Роза вітрів" відкриває новий маршрут Львів-Брешія. А в Батумі і Тбілісі збирається літати Yanair.

Рейси Львів-Вроцлав авіакомпанії Wizz Air стартують 13 квітня. Виконуватися вони будуть по вівторках і суботах.

Наразі аеропорт активно веде переговори із лоукостером Norwegian.

"Це лоукостер, який виконує далекомагістральні рейси. Ми плануємо рейси зі Львова до Норвегії. Розуміємо, що, маючи рейс хоча б до Копенгагена, який буде виконувати Wizz Air і Ryanair, пасажир може пересісти на Norwegian і полетіти за 150 євро в Нью йорк, Лос-Анджелес, Торонто. Як тільки Wizz Air почне польоти, то за ним прийде і Ryanair, а потім приєднається і Norwegian", – заявляла Романовська в січні цього року.

Опубліковано в Відкрий Україну

ФАКТ…

Директор Музею народної архітектури і побуту Роман Назаровець пообіцяв відкрити для відвідувачів колишню каплицю ченців-студитів.

Опубліковано в Цікаво