"Українська діаспора – це велика, потужна і згуртована частина українського світу, і вона чинитиме активний опір «руському міру», а тому Москва робить усе, щоб її розпорошити, знекровити, розчленувати, внести в лави діаспорян розкол". Що ж насправді відбувається?

Опубліковано в Українці в світі

30 червня 2017 року Італії в місті Болонья затримали добровольця і бійця Нацгвардії Віталія Марківа за підозрою в причетності до вбивства під Слов'янськом італійського журналіста Андреа Рокеллі 24 травня 2014 року.

Віталій Марків прилетів з Києва до Італії, прямуючи до своєї матері. З'ясувалося, що її телефон два місяці прослуховували, повідомляє УНІАН з посиланням на ТСН.

Віталія Марківа затримали на початку відпустки в місті Болонья, куди він прилетів з Києва, прямуючи до матері. З'ясувалося: її телефон два місяці прослуховували, і в день, коли мав приїхати військовий, а саме 30 червня, підписали постанову про арешт. ТСН отримала цей документ, де містяться усі наявні у прокуратори звинувачення, та викладає її зміст у перекладі на українську мову.

У чому звинувачують Віталія Марківа

Згідно матеріалів справи: "Маючи базою позиції на схилі "Карачун" і керуючись навмисною кримінальною метою, спровокував смерть італійського громадянина Андреа Роккеллі, використовуючи проти останнього (і проти всіх тих, з ким останній проводив фоторепортаж на місцевості) спочатку багаточисленні постріли з вогнепальної зброї, а потім, після того, як Роккеллі сховався у невеликому яру, з метою врятувати своє життя, випустив 20 пострілів з міномета по його сховищу, прицілюючись таким чином, щоб точніше вразити ціль, і потрапити в Андреа Роккеллі, який внаслідок цього був вбитий разом зі своїм російським колегою Андрієм Мироновим, а також важко поранити французького журналіста Вільяма Роглона та інших двох осіб української національності, яких немає змоги ідентифікувати".

Також наголошується, що "в якості обтяжуючих обставин враховується надзвичайна жорстокість та тип зброї, який використовувався, щоб поцілити в безпорадну людину (яка відійшла і намагалась сховатись в яру), а також кількість пострілів та калібр озброєння".

Хто свідчить проти українця

Перший свідок - французький фотограф Вільям Роглон, який на власні очі бачив обстріл, бо супроводжував загиблих Андреа Роккеллі та Андрія Миронова - російського дисидента, учасника антиурядових протестів, який допомагав італійцеві. Також у матеріалах справи фігурують троє італійських журналістів, які стверджують, що неодноразово спілкувались з Марківим у зв'язку з професійною діяльністю, оскільки він один з небагатьох серед українських військових володіє італійською мовою.

Які свідчення лягли в основу обвинувачення

Серед всіх свідків лише Роглон був присутнім на місці загибелі Роккеллі. За його словами, обстріл стався на місці, де він разом з Роккеллі та Мироновим збирались фотографувати знищений проросійськими сепаратистами потяг дорогою від Слов'янська до Краматорська. Фотограф запевняє, що постріли чув з висоти, яку займали українські військові. У документі наводиться такий діалог:

"ПИТАННЯ: Пан Роглон, в Вас виникали сумніви щодо місця, звідки лунали постріли?

ВІДПОВІДЬ: Я дуже впевнений, що постріли лунали з боку українських позицій, оскільки після всього того, що сталося, втікаючи в протилежну від пострілів сторону, я наскочив на групу проросійських сепаратистів, яких було чоловік 30.

ПИТАННЯ: Пан Роглон, звідкіля лунали звуки пострілів?

ВІДПОВІДЬ: Самі постріли падали зверху, але шум від них йшов від поля, звідки лунали раніше постріли з легкої зброї".

Троє інших журналістів стверджують, що у розмові з ними Марків, який нібито командував підрозділом, неодноразово наголошував, що вони "стріляють по всьому, що рухається в радіусі 2 км". Зокрема наводиться така цитата зі статті журналіста:

Ми змогли додзвонитися до військового, який в той період на вежі координував захист міста: "Тут не до жартів, це місце стратегічно важливе для нас, не можна наближатись" відповів солдат.

"Зазвичай ми не стріляємо по містах або по цивільних, але тільки ми бачимо якийсь рух, відразу беремося за важку артилерію. Так сталося з автівкою двох журналістів та перекладача. Ми звідси можемо досягти ціль на відстані півтора кілометра. Тут немає чіткої лінії розподілу, це не Лівія. По всьому місту йдуть перестрілки, ми лише чекаємо на добро для фінального наступу".

Зазначимо, що записами розмов італійських кореспондентів з українцем свідчення не підкріплені. Обвинувачення спирається лише на розповіді журналістів.

Які неспівпадіння є у документі

Протягом всього обвинувачення прокурор наголошує, що Марків не був кадровим українським військовим, хоча ця інформація не відповідає дійсності і зокрема заперечується й у самій аргументації прокурора. У підслуханій спецслужбами телефонній розмові вітчим Віталія розповідає своєму братові, що хлопець навчається у військовій академії.

Обвинувачення заявляє, що журналістів обстріляли зі стрілецької зброї, а згодом з мінометів. Проте максимальна дальність стрільби з автомата Калашніков - 625 метрів. Відстань між Карачуном та місцем, де загинув Роккеллі - більше 1,5 кілометрів. Мінометів на озброєнні в батальйону Кульчицього, твердять бійці і числені волонтери та військові кореспонденти, в 2014 році не було. Найтяжче озброєння, яке мали військові, - протитанкові гранатомети, вони теж мають набагато меншу дальність стрільби.

Свідки-журналісти стверджують, що Марків був командиром підрозділу та міг віддавати накази про відкриття вогню. Проте за словами товариша по службі Віталія Марківа, Мирослава Гая, на день 24 травня 2014 року на Карачуні усього перебувало приблизно 30 військових з батальйону Кульчицького. Жодного "командира" там не було, за кожну ділянку роботи відповідало по 5-6 людей. Людина, що їх координувала, не мала жодного права давати наказ стріляти, і ніхто цього не робив.

Обвинувачення не заперечує, що загиблий Роккеллі здійснював професійну діяльність у зоні антитерористичної операції, однак Генпрокуратура України повідомила, що офіційного дозволу української влади на роботу в "сірій зоні" фоторепортер не мав. 

Продовження на сторінках УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2013161-zmi-otrimali-tekst-usih-nayavnih-zvinuvachen-zatrimanogo-u-italiji-gvariytsya-markiva-dokument.html

 

Опубліковано в Власна думка

Поліція Італії заарештувала громадянина України за підозрою у причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі 2014 року в Слов'янську.

Про це повідомляє в суботу видання La Repubblica.

Спецслужби РФ могли посприяти затриманню в Італії українського військового Віталія Марківа. Про це заявив радник глави МВС, нардеп Антон Геращенко в ефірі телеканалу «112 Україна» . За його словами, Марків приїхав до Італії навідати маму, і його затримали.

«Вся ця історія дуже погано тхне і схожа на чергову російську провокацію. Справа в тому, що в батальйоні ім. Кульчицького не було мінометів, з яких можна було б вразити італійського фотокореспондента... Італійські правоохоронці повинні надати Україні інформацію, де чітко розписано, які докази у них є... Ми припускаємо, що, швидше за все, це російська провокація, що спецслужби РФ передали до Італії якісь надумані документи, на підставі яких італійці завели кримінальну справу», - сказав він.

Нардеп зазначив, що, ймовірно, Італія не поінформувала Україну щодо розшуку Марківа, і додав, що у нього немає точної інформації з цього приводу.

У свою чергу, заступник генерального прокурара України Євген Єнін на сторінці у Facebook зазначив, що українська сторона вимагає від італійців надання доказів провини Марківа або негайного його звільнення.

"Стоїмо на сторожі законних інтересів кожного громадянина, як в Украіні, так і за кордоном", - заявив правоохоронець.

 

 

"Генпрокуратура здивована арештом в Італії українського солдата Віталія Марківа, за підозрою у вбивстві фоторепортера Андреа Рокеллі поблизу м. Слов'янськ у травні 2014 року, висунутою прокуратурою м. Павія", - написав він.

Єнін зазначив, що українськими правоохоронцями розслідується кримінальне провадження за фактом загибелі громадянина Італіі Андреа Рокеллі та його російського напарника Андрія Миронова. У цьому розслідуванні Генпрокуратура активно співпрацює з італійськими колегами, надає результати допитів свідків, результати експертиз тощо.

"При цьому, за даними українського слідства, загибель двох журналістів сталася внаслідок артобстрілу з боку російсько-терористичних військ", - зазначив заступник генпрокурора.

Нагадаємо, 25 травня 2014 року представники ОРДО повідомили, що під Слов’янськом у селі Андріївка були вбиті італійський журналіст Андреа Роккеллі та його перекладач – громадянин Росії Андрій Миронов.

Також був поранений французький фотокореспондент, який бачив, що після обстрілу з міномета Роккеллі та Миронов лежали нерухомо.

Пізніше в МВС України підтвердили цю інформацію. 

Опубліковано в Колонка подій

В суботу, 10 червня, в римському ресторані Сельва Нера, Оргкомітет Євромайдан Рим та Конгрес Українців в Італії провели благодійну вечерю "Презентуємо Україну".

Ініціатором акції став волонтер Ігор Дерев’янчук. Така благодійна вечеря проводилась в Римі вперше, повідомляє Олесь Городецький.

Метою акції було розповісти італійцям про Україну, а також зібрати благодійну допомогу на лікування онкохворих дітей.

На початку події для гостей зробили короткий екскурс з історії України, від Київської Русі до проголошення Незалежності, продемонстрували відеоролики про Україну, її культуру, традиції та сучасність.

Опісля, всі присутні мали змогу покуштувати український борщ та вареники, спробувати традиційний яблучний пляцок та сирник.

 

Перлиною свята стали виступи українських артистів Риму: Віри Гудь та Володимира Крамара, які зробили для гостей справжню українську забаву.

 

У заході взяли участь представники Посольства України в Італії, Президент Комітету Roma Capitale Italia Europa Джіммі Труілло та депутат першого римського муніципалітету Мауріціо Еcпозіто. Пан Еспозіто нагородив Голову Конгресу Українців в Італії Мар’яну Тріль, за активну громадську діяльність, пам’ятною відзнакою – скульптурою римської вовчиці.

Також, почесні грамоти від БФ "Миротворці України" отримали волонтери Марійка та Ростислав Германи.  

Як повідомляють організатори, на заході було зібрано 470 євро для БФ "Крила Надії", які одразу ж були відправлені адресату.

Опубліковано в Українці в світі

На початку червня у Римі вперше на офіційному рівні  відбувся фестиваль українського кіно. Італійці мали змогу подивитися 5 фільмів українського виробництва в кінотеатрі на історичній площі Кампо де Фйорі. Про «Дні українського кіно в Римі» розповів один із організаторів кінофестивалю Алессандро Д’Алессандро.

Опубліковано в Кіно
Понеділок, 29 травня 2017 09:01

Як в Італії жити по-українськи

Україна радіє безвізовому режиму, який надасть її громадянам право вільно їздити в Європу. Хтось мріє подорожувати, для когось це відкриває можливість працевлаштування, а комусь Європа не дуже й потрібна. Для західних українців і закарпатців зокрема питання поїздок за кордон не стоїть так гостро й дискусійно. Ті, хто хотів їхати туди на роботу, вже давно працюють; хто має родичів, без перешкод їх навідують, а є й такі, хто виїхав у Старий Світ назавжди. І річ не в тім, яким чином і навіщо потрапляють українці в інші краї. Йдеться про те, ким вони себе там відчувають і як ставляться до своєї покинутої Батьківщини. Ця розповідь про молоду жінку, яка, створивши на чужині, в Італії, родину, не лише зуміла залишитися українкою, а й прищеплює любов до рідної країни своїм дітям та намагається розповсюджувати знання про її культуру, звичаї серед тамтешнього населення.

У звичайної ужгородки Світлани Расказова все  складалося, як і в багатьох її ровесниць: закінчення школи, навчання в університеті, дискотеки, подруги, заняття музикою… І далі могло б бути так само звичайно і звично: симпатичний однокурсник, кохання, одруження, молода українська сім’я і все те, з чим вона стикається в нашому нелегкому сьогоденні.

Але доля приготувала для дівчини зовсім інше. На початку двотисячних у Великому Березному працювала група фахівців із Італії. З одним із них, молодим чоловіком Алесандро Соррентіно, Свєта випадково познайомилася. Особливих складнощів у спілкуванні у молодих людей не було: дівчина навчалася на факультеті англійської філології, тож розмовляли англійською. А незабаром італієць попросив у батьків її руки. Так 2003 року Світлана потрапила до Італії.

Її мама Любов Василівна розповідає, що їм з чоловіком хлопець одразу сподобався:  чемний, інтелігентний і, що кидалося в очі, дуже закоханий у її доньку.

Звісно, лячно було відпускати доньку від себе в незнайому країну, де в неї немає ні рідних, ні знайомих, ні навіть земляків.

Проте дівчина не злякалася. Наполеглива і здібна до вивчення мов, дуже швидко вивчила італійську і незабаром писала диктанти краще за самих італійців. Працювати почала в Венеції в аеропорту Марко Поло як check in — на реєстрації пасажирів на рейси. Тут стало в нагоді знання української, російської, англійської та, звісно, італійської мов. 

Мала Україна – в одній італійській родині  (фото светс мужем)

Незабаром у подружжя народився первісток – Лоренцо. Коли малюк пішов у садочок, постало питання: як знайти українську недільну чи суботню школу, аби дитина почала вивчати рідну материнську мову. Вдома, зрозуміло, Світлана розмовляла з дитиною українською – на цьому наполягав її чоловік. Але хотілося, аби хлопчик потрапив у україномовне середовище, де спілкувався б зі своїми ровесниками.

Після довгих пошуків удалося знайти російську недільну школу, і Світлана віддала Лоренцо туди. Вона так розповідає про це:

«Синочок ходив у російську школу десь років зо два, але мені там не дуже подобалося. Відзначають якесь свято – «Калинка-малинка», інше – знову «Калинка-малинка»… Остогидла мені ота «калинка…» з тими серпами та молотами…».

Знайти українську школу допоміг випадок. Якось, працюючи  на оформленні, Світлана почула розмову жіночки зі специфічним акцентом. Спитала, звідки. «З України», - каже та. Зраділа, розговорились. Як почали про дітей говорити, жінка і спитала, чи ходить її Лоренцо до української школи. Світлана й поскаржилася, мовляв, ніяк не може знайти для синочка українську школу. «Я вам допоможу», – і жінка дала телефон директорки такої школи в містечку Местре, що неподалік від Спінеї, де мешкають зараз Світлана з чоловіком та дітьми.

Школу святого Марка для дітей в Местре відкрила українська спільнота, яка створилася п’ять років тому. Діє вона при греко-католицькій церкві, де священиком отець Ярослав.  Навчання, спілкування та різноманітні заходи відбуваються виключно українською. 

Мала Україна – в одній італійській родині  (дети в школе1)
Мала Україна – в одній італійській родині  (дети в школе2)

Світлана задоволена: Лоренцо, якому вже 10 років,  пише українські диктанти без помилок. Гарно розмовляє українською і Філіп, другий синочок Свети. Бабуся Люба каже, що Філіп, попри те, що молодший, має чистішу вимову. Дуже тішиться, коли чує онукове : «Бубуся, я тебе люблю!».

Світлана каже, що ця школа об’єднує не лише дітей, а й дорослих. І хоча серед батьків переважно вихідці зі Львівщини і немає жодного закарпатця, вона почувається серед них своєю, рідною. Батьківщина Україна для цих людей – це святе, це мати, яка, хоч і далеко, але назавжди в серці. 

Мала Україна – в одній італійській родині  (фото с концертов)
Мала Україна – в одній італійській родині  (концерти)

Так і виховують тут своїх дітей. Намагаються відзначати ті свята, що і в Україні. На День матері, наприклад, їздили до Риму з концертом, де діти танцювали, співали, читали вірші. Нещодавно брали участь в акції «Чотири дні України». Влітку для дітей організують табір. Фінансують ці заходи як самі батьки, так і українські благодійники.  

Уважно стежать за всім, що відбувається на Батьківщині. Молода мама розповідає, що під час київських акцій проти Януковича теж провели подібну в Венеції. Питаю: «Що скандували?» «А те, що й активісти в Києві!» (сміємось. Авт.)

Коли в Києві вирував Майдан, тутешні українці мали власний майдан також у Венеції на площі Сан Марко, де зібрали та передали понад 5 тисяч євро київським майданівцям.

Світлана жартує, що в її родині всі – патріоти України. Чоловік Алесандро страшенно задоволений, що вона розмовляє з дітьми українською. Любить усе українське, зробив навіть тату в вигляді нашого герба, на улюбленій майці – теж український герб. Обожнює, коли діти вдягнені в вишиванки, запросив і собі. На машинах в обох українські прапори. Підтримують Світлану з чоловіком у всьому цьому і батьки Алесандро, які прийняли ужгородську дівчину в родину як рідну.

Мала Україна – в одній італійській родині  (фото с детьми)

Ужгородська та італійська родини часто спілкуються по скайпу, навідуються одна до одної. Хлопчики полюбляють гостювати у бабусі в Горянах, а пані Любов із чоловіком неодноразово відвідували рідних в Местре.

А декілька місяців тому у цій українсько-італійській сім’ї народилася ще одна дитина, знову  хлопчик –  маленький Марк. Тож, судячи з усього, на одного патріота України в Італії стало більше. Мине час, і брати, відчуваючи підтримку батьків, матимуть можливість разом пізнавати другу батьківщину та удосконалювати свою українську мову. 

Мала Україна – в одній італійській родині  (последняя)
Джерело: uzhgorod.in
Опубліковано в Українці в світі

10 травня в італійському парламенті відбулась конференція SocialCom, присвячена розвитку інформаційних технологій та медіа. Ця ініціатива створена активними журналістами, політиками, підприємцями та діячами культури Італії. Одним з важливих напрямів цьогорічного заходу стали лекції, присвячені роботі з розпізнаванням та запобіганням фейкових новин та інформаційних атак. Метою практичного семінару було підвищення рівня боротьби з неправдивими інформаційними приводами та виникненням між парламентарями та сенатом республіки Італії.

Під час конференції були проведені лекції на тему важливості боротьби з розпізнаванням генерованих неправдивих інформаційних приводів. Практична частина була присвячена методам розуміння відповідальності за наслідки розповсюдження фальшивої інформації у кулуарах італійської політичної еліти. SocialCom відбувається за сприяння президента парламенту італійської республіки Laura Boldrini. Спікерами цьогорічної конференції були найвідоміші італійські медіа-фахівці – Roberto Giachetti, віце-президент парламенту, Enrico Mentana, ведучий каналу LA7, Gianni Riotta, газета “Corriere della Sera”, Jacopo Iacoboni, газета“La stampa”, Federico Ferrazza, журнал “Wired”, Peter Gomez, газета “Il Fatto Quotidiano” та інші відомі особистості.

У проекті взяла участь компанія OK Factory LLC, яка працює в сфері IT-технологій та маркетингу, зокрема в напрямку онлайн-маркетингу в соціальних мережах. Компанія, яка має коріння у місті Львові та ринком діяльності якої є країни ЄС та США, розповіла про методи протидії інформаційним атакам та надала практичні поради італійським парламентарям.

Benedetto Motisi, представник компанії OK Factory, розповів, як уникати розповсюдження генерованого негативу, спрямованого на дискредитування політичної еліти, а також пояснив, яку роль відіграють технології цифрового маркетингу в системі поширення неправдивих інформаційних приводів.

Генерування фейкових новин та їх вплив вже суттєво відчули на собі політики з усього світу – вслід за розвитком технологій поширення новин та загального доступу до інформації зростають темпи створення неправдивих новин, які мають вплив на загальну картину медійного ландшафту. В більшості випадків фейкові новини є засобом збагачення нечесних власників ЗМІ, які заробляють на великій кількості відвідувачів сайтів. Іншою, не менш важливою метою розповсюдження неправдивих новин, є розпалювання ворожнечі між країнами.

Ситуація з пропагандою російських медіа проти України в час конфлікту на Сході, неправдиві сюжети про окупацію Криму та викривлення подій в Україні загалом – це лише невеликий приклад того, як важливо вміти вчасно розпізнавати та відсіювати новинний контент. Схожі схеми генерування новин-фейків, на жаль, поширені і в Італії, тож практичні поради щодо уникнення конфліктів є корисними для інформаційного простору країн ЄС.

Для компанії OK Factory LLC, діяльність якої в сфері комунікаційних технологій є унікальною для українського медіапростору, виступ в італійському парламенті став можливістю гідно представити Україну, як активного учасника процесу розвитку світових медіатехнологій та чудовою нагодою познайомити італійську політичну еліту з практичним використанням сучасних технологій цифрового маркетингу в процесі створення комунікацій з виборцями та покращенням інформаційних зв’язків із міжнародною спільнотою.

Опубліковано в Колонка подій
П'ятниця, 26 травня 2017 12:47

Неаполем пройшов Марш вишиванок.

21 травня Неаполем пройшов МЕГАМАРШ вишиванок за участі Генерального Консула України в Неаполі Віктора Гамоцького.

За словами організаторів, головною метою заходу було показати італійцям та гостям Неаполя неймовірно багату українську культуру, звичаї та етнічний колорит української нації.

Розпочався марш Гімном України у центрі міста – на Площі Данте, звідки колона під супровід українських пісень, вирушила містом.

Учасники пройшли центральними вулицями Неаполя: Piazza Dante-via Roma-Piazza Carità-via C.Battisti-Piazza Matteotti- via Medina-Piazza Municipio- via S.Carlo- Piazza Trieste Etrento- Piazza del Plebiscito.

А під час концертної програми відбувся український ярмарок, де були продемонстровані роботи народних умільців.

Мегамарш закінчився загальною молитвою за Україну та її воїнів і живим ланцюгом.

Опубліковано в Українці в світі

24 травня 2017 року надзвичайний проект «Переможці»  про українських воїнів був представлений на Площі Святого Петра у Ватикан.

Опубліковано в Українці в світі
У квітні в Італії (м.Єзі, провінція Анкона) відбувся БрендФестиваль-2017, де вивчали особливості створення брендів: особистих, територій та компаній, – національних та місцевих. На захід запросили ІТ-компанію ОК Фекторі з корінням у Львові. Кращим професіоналам із брендингу наші фахівці вперше презентували Львів як бренд стовідсоткового успіху.
На фестивалі побувало декілька тисяч гостей, декілька країн і топові бренди Італії, університети, місцева влада, міністерство освіти і науки Італії. Молода команда ОК Фекторі гідно представила стародавній Львів європейцям як глобального гравця міжнародного туризму. Українці доповідали італійською мовою. Підсумок? Схвальні відгуки. Місія виконана!
Компанія ОК Фекторі розвиває інформаційні технології на ринку Європи та США. Один із фокусів – Італія, завдяки навчанню та досвіду роботи засновників у цій країні. Позитивний результат конференції підтвердив «знак якості» Львова й став приводом для гордості компанії, що працює в Україні.
За ґрунтовні інформаційні матеріали колектив ОК Фекторі вдячний управлінню туризму рідного міста та Львівському конференц-бюро. На фестивалі розійшлися всі буклети англійською мовою про туристичні маршрути, конференц-центри Львова. Міста з тисячолітньою історією – тренд для галузевих форумів: можна суміщати цікаве з корисним.
Про ризики, виклики та здивування Брендфестивалю розповідає Маркіян Юринець, співзасновник «OK Factory»:
Чому запрошення до Італії на перший фестиваль брендінгу стало для нас викликом та ризиком? Ми представляли не власну компанію з місцевою пропискою, що загалом типово. Ні, ми порадилися й звернулися до мерії: давайте «повеземо» на захід такого рівня рідне місто як бренд. Нас підтримали, в нас повірили. Тож ми презентували те, що найбільше любимо, ставши послами Львова в Італії. Ніхто краще львів’ян не знає душі цього міста, адже ми тут живемо, працюємо, ми ним дихаємо.
Італійці не ймуть віри, як українське місто прийняло у 2016 році 2,5 мільйони туристів і змагається із Падуєю, Вероною, Болонією? Італія тримає пальму першості по об’єктах світового значення, має розкручені легенди. Тому презентувати в Італії тематику бренду – відвертий ризик. Ставки доволі солідні, це вища «ліга гри». Ми взяли на себе таку відповідальність, бо впевнені: Львів – територія успіху, поєднання досвіду й молодості, давнини й майбутнього, традицій та еволюції. Італійці по-доброму ревнували до українців: чому Львів став магнітом для мільйонів туристів? На мою думку, все просто: Львів – це щирі емоції, незабутні враження, унікальний ритм життя, українська мова, кава. Не все вимірюється грошима. Тим ми й цікаві.
 
На думку Ріккардо Сільві, організатора фестивалю і керуючого партнера компанії Premiata Fonderia Creativa, досвід Львова – екстраординарний приклад територіального брендінгу: «Місто розуміє свої перспективи і втілює їх через продумані стратегії, дозволяючи удосконалюватися всьому та всім. Львів створює власні бувальщини, програми туризму й розвитку міста національного і міжнародного масштабу. Це прекрасно! Цей кейс на Брендфестивалі став справжнім відкриттям й одним із головних героїв. Нас переповнюють почуття та бажання відвідати й відкрити місто Лева». Вочевидь, італійських туристів у Львові та інших містах України точно побільшає. Молодці наші, витримали цей іспит.
Яку ще країну команда ОК Фекторі хоче закохати в Україну та Львів? Поки зосередяться на Італії: є над чим працювати глибше й ширше, зокрема, щодо подачі інформації потенційним мандрівникам італійською. ОК Фекторі запросили на Брендфестиваль-18. Значить, посланці з честю довели: із брендом «Італія» можна й треба змагатися.
Варто додати, що українська спільнота – одна з найбільших в Італії. У наших земляків як людей та фахівців там добра слава. Сподіваємося, що й італійці з українським корінням частіше відвідуватимуть батьківщину. Зокрема, лоукостами Ryanair та Wizzair: зручно, економно, комфортно.
Приїздіть та прилітайте, львів’яни вміють зустрічати гостей! Українці відкриті до економічних та культурних зв’язків з Європою. Ми готові експортувати щирість та радість по всьому світу.
Тетяна Мельник
Опубліковано в Колонка подій
Сторінка 1 із 3