Зміни стосуються "міжнародних" водійських прав

Як повідомив начальник головного сервісного центру МВС Владислав Криклій. З початком 2018 року "міжнародні" водійські права перестануть діяти на території ЄС. Україна повинна до листопада 2017 року завершити процес впровадження європейських директив, що стосуються водійських документів.

Криклій пояснив, що водіям доведеться заново проходити медогляд, щоб отримати документи нового зразка. Тести на знання правил дорожнього руху здавати не потрібно буде. Виросте і вартість нових водійських прав і в них з'явиться чіп. Ціна на нинішні становить 201 гривню.

"Ми також пропонуємо встановити в посвідченнях мікрочіпи. Наші сервісні центри вже забезпечені всім необхідним обладнанням, це убезпечить людей від підробок", - розповів про нововведення Криклій.

Термін дії прав обмежать 15-ма роками. Для водіїв вантажівок він скоротиться до 5 років. Посилять правила проходження медогляду для водіїв автобусів і вантажівок. Аналогічні суворі норми діятимуть й для тих, хто керує автомобілем у віці від 50 років. Для них передбачено медогляд кожні три або п'ять років.

 

 

Опубліковано в Колонка подій

Пізно ввечері 12 липня в Києві зустрілися три президенти: Петро Порошенко, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та голова Європейської ради Дональд Туск. Гості з Брюсселя повідомили українському колезі неприємну новину, яку в Києві, щоправда, і без того знали. Про це йдеться в статті Сергія Сидоренко на сайті "Європейської правди".

Автор зазначає, що 19-й саміт Україна-ЄС, вдруге в історії наших відносин, завершиться без схвалення підсумкової заяви чи спільної декларації.

А за правилами європейської дипломатії, відсутність спільної заяви є демонстрацією глибокої кризи у відносинах:

мовляв, лідери зустрілися, але домовитися ні про що не змогли. Через це підсумковий документ вдавалося погодити щоразу – навіть в "кризових"  2004 та  2011 роках.

Та нині – все інакше. Україна, як це часто з нами буває, зламала традиції європейської політики.

Дружня криза

Ми не дарма згадали про два "важких" роки, коли Україна та ЄС ставилися один до одного з глибокою недовірою, ледь не вороже.

Влітку 2004 року Євросоюз відповів тодішньому президентові Кучмі твердим "ні" на пропозиції поговорити про формат подальших відносин з Україною. Тоді наближалися вибори і було очевидно, що Київ спробує їх фальсифікувати на користь кандидата Віктора Януковича, тож було точно не до дружби. Саміт у грудні 2011 року проходив у ще гірших обставинах – Янукович зрештою став президентом та розгорнув політичні переслідування опозиції.

Але навіть тоді Київ та Брюссель змогли домовитися про те, щоби опублікувати коротку, але спільну заяву.

2017 рік – зовсім інший.

Нині не йдеться про "нову холодну війну" між Києвом та Брюсселем – навпаки, співпраця є дуже активною.  "Європейська правда" бачила проект заяви, підготовлений до саміту – настільки детального документу, розписаного на 7 сторінках дрібним шрифтом, на самітах Україна-ЄС ще не мали.

Та все довелося перекреслити через одну, але вкрай важливу проблему.

За наполяганням країн-членів (вірніше, однієї країни, яку згодом підтримали інші), Європейський союз поставив під сумнів сам факт того, що Україна прагне до інтеграції з ЄС.

"Європейський союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі її зобов’язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку". Це – цитата з преамбули Угоди про асоціацію, тобто з документу, який є обов’язковим для України, для ЄС і для всіх держав-членів Європейського союзу.

Київ наполягав, щоби в спільній заяві було посилання на цю фразу. ЄС виявився категорично проти (і байдуже, що йдеться про цитату з угоди, а не про якусь нову норму). Фінальні перемовини з Євросоюзом лише погіршили ситуацію:

Нідерланди почали вимагати додати в текст нові обмеження європейської мрії України.

Гаагу підтримали ще кілька держав, і зрештою перемовини просто розірвали. А Рада ЄС на рівні послів вирішила, що проект, підготовлений до саміту, має піти у смітник.

Саме тому президентам Юнкеру, Туску та Порошенку в середу ввечері довелося терміново домовлятися, як врятувати саміт від провалу.

Загадкові Нідерланди

"Європейська правда" наразі не знає деталей зустрічі президентів, що відбулася у вузькому колі в середу ввечері.

Але очевидним є те, що вони за всього бажання не можуть змінити рішення країн-членів, які вирішили, що саміт має завершитися без підсумкової декларації – навіть знаючи про те, яку кризу це здатне створити у відносинах України та ЄС.  Та варто розібратися в причинах конфлікту та зрозуміти, як сторони прийшли до цієї кризи.

А для цього варто згадати нещодавню історію.

Ми всі пам’ятаємо провальний для Києва та Брюсселя референдум у Нідерландах. Так, зараз добре відомо не лише те, що він був організований популістами, а й те, що агітація проти України велася за підтримки Російської Федерації (див. розслідування "Як фальшиві українці вплинули на референдум у Нідерландах"), але юридичні наслідки це не змінює. Торік під загрозою зриву опинилася не лише Угода про асоціацію, але й правомочність Євросоюзу як така – адже Брюссель не міг допустити, щоби 0,6% населення ЄС скасували вже підписану та проголосовану парламентами міжнародну угоду.

Тому минулого року ЄС робив все, щоби залагодити нідерландську кризу.

Ви, можливо, помітили, що на початку статті згадано: нинішній саміт став другим, де Україна та ЄС не узгодили підсумкову спільну заяву. Вперше це сталося торік.

У листопаді 2016 року, коли проходив минулий саміт, нідерландська криза перебувала на своєму піку, через це Україна та ЄС погодилися, що краще не робити спільну заяву, щоби не зашкодити перемовинам прем'єра Рютте з його депутатами. "Тоді ніхто не знав, що писати в заяві, і її не стали фіналізувати", - пригадують дипломати.

Але в грудні рішення все ж було знайдене.

Саміт ЄС схвалив цікавий документ, щоби допомогти нідерландському прем’єру – він мав представити схвалене рішення своїм виборцям та депутатам як власну перемогу. Попри те, що воно абсолютно нічого не змінює в Угоді про асоціацію та не обмежує Україну у співпраці та зближенні з ЄС, фрази в цьому документі звучать не дуже приємно для Києва.

Наприклад, про те, що "Угода про асоціацію... не надає статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, а також не створює зобов'язання про присвоєння такого статусу Україні в майбутньому".

Це рішення зіграло свою роль і, здавалося, пішло в історію. Рютте переконав виборців в тому, що "референдум про Україну" був актом чистого популізму. Зрештою, він виграв вибори, а парламент Нідерландів переконливою більшістю повторно ратифікував угоду з Україною.

 Можете уявити подив України, коли Нідерланди почали знову наполягати, щоби  до спільної заяви додали тези грудневого документу!!!

Цю інформацію "Європейській правді" підтвердили джерела як в Києві, так і в Брюсселі.

При чому Гаага не лишилася наодинці. Її підтримали Німеччина та Франція.

Нецінна довіра

У найближчі години стане відомо, який вихід з кризи знайшли президенти Порошенко, Туск та Юнкер, і чи знайдено його взагалі. Гірший варіант насправді також є реальним.

Але можна констатувати сумний факт: питання не лише в саміті, який мав стати доволі успішним (і це справді так!), а виявився – ледь не провальним.

Головна проблема в тому, що завдяки нашим друзям з Нідерландів довіра між Україною та ЄС виявилася суттєво підірвана. І неясно, як її будуть лагодити.

Звісно ж, Євросоюз тепер буде переконувати, що питання в українцях, які чіпляються до деталей.

Але ЄС колись має зрозуміти:

Європейський вибір – це НАШ ВИБІР

Київ має право самостійно визначатися, де лежить наше мабутнє, і ми вже визначилися. До того ж, всі країни ЄС без винятку із цим вибором погодилися.

Так, рішення про те, чи може Україна одного дня стати членом ЄС, будуть ухвалювати не в Києві, а в Євросоюзі, якщо воно взагалі колись буде на порядку денному. Але нині про членство і близько не йдеться! Каменем спотикання виявилася навіть не європейська перспектива, а європейські прагнення України.

Лишається сподіватися, що нинішня ситуація показала нашим європейським друзям: є речі, які неприпустимо ставити  під питання.

Джерело: Європейська правда

Опубліковано в Власна думка

30 червня посли країн-членів Євросоюзу схвалили проект директиви Євросоюзу про створення автоматичної системи реєстрації в'їзду-виїзду громадян третіх країн у Шенгенську зону. Цю домовленість затвердили представники Європарламенту і країн-членів ЄС, інформує прес-служба ради ЄС.

Планується, що система допоможе скоротити затримки на кордоні і поліпшити якість прикордонних перевірок, забезпечить ідентифікацію тих, хто перевищив дозволений час перебування в ЄС, зміцнить внутрішню безпеку і боротьбу з тероризмом, відкривши правоохоронним органам доступ до журналів історій подорожей.

Ця система буде застосовуватися до громадян третіх країн: як тих, яким потрібна віза для в'їзду, так і тим, кому дозволено знаходитися в ЄС 90 днів з 180-денного періоду без візи. Вона буде реєструвати в'їзд, виїзд, відмову у в'їзді, а також буде зберігати інформацію про людину, її проїзні документи, біометричні дані (чотири відбитки пальця та фото особи).

Центральна база даних буде зберігати їх протягом 5 років для тих, хто перевищував дозволений час перебування, і 3 – для всіх інших мандрівників. Найближчими днями проект доопрацюють на технічному рівні. Потім на загальне твердження його представлять послам ЄС для схвалення від імені Ради ЄС. Після цього майбутні правила будуть передані в Європейський парламент для голосування в першому читанні, а потім до Ради Європи для затвердження.

 

 

Опубліковано в Світ

У перший день безвізу, станом на 9 ранку, кордон з Євросоюзом перетнули понад 600 громадян України за новими біометричними паспортами.

Про це в коментарі "Українській правді" повідомив директор Департаменту консульської служби МЗС України Сергій Погорельцев.

За його словами, на ділянці кордону з Польщею 539 осіб в'їхали в рамках безвізового режиму. Повернуто 1 громадянина України в пункті пропуску "Шегині", оскільки він має заборону на в'їзд до ЄС.

До Румунії без віз в'їхала 151 особа. Одній людині відмовлено у в'їзді, оскільки вона мала не біометричний паспорт, а звичайний, в якому не було візи.

Крім того, до Будапешту (Угорщина) прибуло 136 громадян України, з них 35 без віз із новими біометричними паспортами. Відмов у в'їзді немає.

Громадяни України, пасажири рейсу Київ-Прага (Чехія) безперешкодно пройшли прикордонний контроль. З них четверо без віз.

До Риму (Італія) прибули два рейси зі Львова та Києва, в яких були 45 громадян України без віз із біометричними паспортами. Відмов немає.

Погорельцев зазначив, що консули працюють в цілодобовому режимі в усіх наземних пунктах пропуску та в аеропортах країн ЄС.

Ситуація щодо перетину кордону громадянами України перебуває на особливому контролі МЗС та Департаменту консульської служби.

Опубліковано в Колонка подій

Сьогодні, 17 травня 2017 року, в Європейському парламенті відбудеться церемонія підписання угоди про введення безвізового режиму для України за участю голови ЄП Антоніо Таяні і президента України Петра Порошенка.

Про це йдеться в повідомленні представництва Євросоюзу в Україні у Facebook.

"Запрошуємо вас подивитися 17 травня урочисту пряму трансляцію підписання рішення про безвізовий режим для України. На церемонії будуть присутні голова Європейського парламенту Антоніо Таяні і президент України Петро Порошенко", - йдеться в повідомленні.

Згідно з програмою каналу ЄС Europe by Satellite, початок церемонії підписання запланований на 15.40 за Києвом.

Після підписання рішення про безвіз має бути оприлюднене в Офіційному журналі ЄС. Через 20 днів безвізовий режим набуде чинності.

Опубліковано в Світ

Рада Європейського союзу затвердила перехід на безкоштовний роумінг для європейських користувачів на території всіх країн, що входять до ЄС. Відповідну постанову схвалили представники 28 країн Європейського Союзу. 

«З 15 червня користувачі з мобільними телефонами, які подорожують в інші країни ЄС, зможуть дзвонити, відправляти текстові повідомлення або здійснювати пошук в мережі без сплати будь-яких додаткових витрат», – йдеться в повідомленні.

Тобто, з цього моменту за мобільні телефонні розмови, пересилання СМС-повідомлень і доступ до інтернету всередині країн ЄС не буде стягуватися додатковий тариф. А ціна за європейський роумінг не буде перевищувати вартості послуг домашнього оператора мобільного зв'язку.

Дія закону буде поширюватися на жителів ЄС, які їздять в інші країни Євросоюзу в ділові або приватні поїздки. 

Зауважимо, що офіційний Брюссель почав боротьбу за скасування роумінгу на початку 2014 року. Проведене Євробарометром дослідження показало, що 47% користувачів не використовують мобільний інтернет під час поїздок, тільки 1 з 10 використовує електронну пошту в звичайному режимі і більше чверті просто відключають свої мобільні телефони.

Після вступу закону в силу з 15 червня його дія пошириться також на Ісландію, Ліхтенштейн і Норвегію. 

«Коли європейці поїдуть в літню відпустку, вони зможуть насолодитися свободою мобільного зв'язку та інтернетом за кордоном, як у себе вдома. ЄС полегшує наше життя дуже практичними способами», – сказав міністр із конкурентоспроможності, цифрової, морської та сервісної економіки головуючої в ЄС Мальти Еммануель Маллен.

Нагадаємо, що Європейський парламент на засіданні в Страсбурзі 6 квітня підтримав надання Україні безвізового режиму з ЄС.

У свою чергу, Комітет постійних представників Європейського союзу розгляне питання надання Україні безвізового режиму в середу, 26 квітня.

Очікується, що нові правила українців набудуть чинності вже на початку літа 2017 року.

Опубліковано в Світ

У 2015 році близько 840 тис. осіб отримали громадянство країн ЄС.

Близько 840 тис. осіб отримали громадянство однієї з держав-членів Європейського Союзу, Україна на 8 місці за кількістю тих, хто отримав громадянство ЄС. Про це свідчать дані Eurostat, інформує rbc.ua.

"На першому місці за кількістю тих, хто отримав громадянство Євросоюзу виявились Марокко з 81,6 тз. чоловік. 88% заявників отримали громадянство Франції, Іспанії та Італії", - йдеться в повідомленні.

Далі за кількістю йдуть громадяни Албанії, Туреччини, Індії, Румунії, Пакистану та Алжиру.

Україна посіла восьме місце в списку з 19 142 затвердженими заявами про громадянство.

Найбільше українців отримали громадянство в Німеччині (4 917 осіб), Португалії (2 895 осіб) та Польщі (1 957 чоловік). Румуни (28,4 тис. осіб) і поляки (17,8 тис. осіб) були двома найбільшими групами громадян Євросоюзу, які отримали громадянство в іншій країні ЄС.

Фото: скріншот документа Євростату

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Угорщина наполягає на введенні подвійного громадянства для етнічних угорців, які проживають в Україні.

Опубліковано в Україна

Європейський парламент оприлюднив поіменні результати голосування по резолюції щодо скасування візового режиму для громадян України.

Під час затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, В залі Європарламенту були присутні сім з половиною сотень парламентарів, з яких 521 проголосували за безвізовий режим для України, 75 – проти, 36 утрималися.

Представники двох праворадикальних груп у складі Європарламенту дали 60 із 75 голосів "проти".

На другому місці після правих радикалів – позафракційні. І по три голоси дали ліві (екс-комуністи) та консерватори.

До переліку потрапила навіть одна представниця Європейської народної партії. Так, ви правильно здогадалися – представниця Франції, з команди проросійського Франсуа Фійона.

За блокування безвізу голосували 18 італійців, по 16 британців та французів, 7 нідерландців, 6 греків, по 4 німці та австрійці, двоє шведів, по одному депутату з Бельгії, Польщі та Чехії.

праворадикали

Barbara KAPPEL

Австрія

праворадикали

Georg MAYER

Австрія

праворадикали

Franz OBERMAYR

Австрія

праворадикали

Harald VILIMSKY

Австрія

праворадикали

Gerolf ANNEMANS

Бельгія

праворадикали

John Stuart AGNEW

Британія

праворадикали

Tim AKER

Британія

праворадикали

Jonathan ARNOTT

Британія

праворадикали

Gerard BATTEN

Британія

праворадикали

David COBURN

Британія

праворадикали

Bill ETHERIDG

Британія

праворадикали

Raymond FINCH

Британія

праворадикали

Neena GILL

Британія

праворадикали

Nathan GIL

Британія

праворадикали

Roger HELMER

Британія

праворадикали

Mike HOOKEM

Британія

праворадикали

Patrick O'FLYNN 

Британія

праворадикали

Margot PARKER

Британія

праворадикали

Julia REID

Британія

праворадикали

Janice ATKINSON

Британія

позафракційні

James CARVER 

Британія

консерватори

Notis MARIAS

Греція

позафракційні

Georgios EPITIDEIOS

Греція

позафракційні

Lampros FOUNTOULIS

Греція

позафракційні

Konstantinos PAPADAKIS

Греція

позафракційні

Eleftherios SYNADINOS

Греція

позафракційні

Sotirios ZARIANOPOULOS

Греція

праворадикали

Laura AGEA 

Італія

праворадикали

Daniela AIUTO

Італія

праворадикали

David BORRELLI

Італія

праворадикали

Fabio Massimo CASTALDO

Італія

праворадикали

Ignazio CORRAO

Італія

праворадикали

Rosa D'AMATO

Італія

праворадикали

Eleonora EV

Італія

праворадикали

Laura FERRARA

Італія

праворадикали

Giulia MOI

Італія

праворадикали

Piernicola PEDICINI

Італія

праворадикали

Dario TAMBURRANO

Італія

праворадикали

Marco VALLI

Італія

праворадикали

Marco ZULLO

Італія

праворадикали

Mara BIZZOTTO

Італія

праворадикали

Angelo CIOCCA

Італія

праворадикали

Lorenzo FONTANA

Італія

праворадикали

Matteo SALVINI

Італія

праворадикали

Marco ZANNI

Італія

консерватори

Bas BELDER

Нідерланди

консерватори

Peter van DALEN

Нідерланди

праворадикали

Marcel de GRAAFF

Нідерланди

праворадикали

Olaf STUGER

Нідерланди

праворадикали

Auke ZIJLSTRA

Нідерланди

ліві

Dennis de JONG

Нідерланди

ліві

Anne-Marie MINEUR

Нідерланди

праворадикали

Beatrix von STORCH

Німеччина

праворадикали

Marcus PRETZELL

Німеччина

позафракційні

Martin SONNEBORN

Німеччина

позафракційні

Udo VOIGT

Німеччина

праворадикали

Michał MARUSIK

Польща

праворадикали

Marie-Christine ARNAUTU

Франція

праворадикали

Nicolas BAY

Франція

праворадикали

Dominique BILDE

Франція

праворадикали

Marie-Christine BOUTONNET

Франція

праворадикали

Steeve BRIOIS

Франція

праворадикали

Mireille D'ORNANO

Франція

праворадикали

Sylvie GODDYN

Франція

праворадикали

Jean-François JALKH

Франція

праворадикали

Gilles LEBRETON

Франція

праворадикали

Philippe LOISEAU 

Франція

праворадикали

Dominique MARTIN

Франція

праворадикали

Sophie MONTEL

Франція

праворадикали

Jean-Luc SCHAFFHAUSER

Франція

праворадикали

Mylène TROSZCZYNSKI

Франція

позафракційні

Bruno GOLLNISCH

Франція

ЄНП

Michèle ALLIOT-MARIE

Франція

ліві

Kateřina KONEČNÁ

Чехія

праворадикали

Peter LUNDGREN

Швеція

праворадикали

Kristina WINBERG 

Швеція

праворадикали

Barbara KAPPEL

Австрія

праворадикали

Georg MAYER

Австрія

праворадикали

Franz OBERMAYR

Австрія

праворадикали

Harald VILIMSKY

Австрія

праворадикали

Gerolf ANNEMANS

Бельгія

праворадикали

John Stuart AGNEW

Британія

праворадикали

Tim AKER

Британія

праворадикали

Jonathan ARNOTT

Британія

праворадикали

Gerard BATTEN

Британія

праворадикали

David COBURN

Британія

праворадикали

Bill ETHERIDG

Британія

праворадикали

Raymond FINCH

Британія

праворадикали

Neena GILL

Британія

праворадикали

Nathan GIL

Британія

праворадикали

Roger HELMER

Британія

праворадикали

Mike HOOKEM

Британія

праворадикали

Patrick O'FLYNN 

Британія

праворадикали

Margot PARKER

Британія

праворадикали

Julia REID

Британія

праворадикали

Janice ATKINSON

Британія

позафракційні

James CARVER 

Британія

консерватори

Notis MARIAS

Греція

позафракційні

Georgios EPITIDEIOS

Греція

позафракційні

Lampros FOUNTOULIS

Греція

позафракційні

Konstantinos PAPADAKIS

Греція

позафракційні

Eleftherios SYNADINOS

Греція

позафракційні

Sotirios ZARIANOPOULOS

Греція

праворадикали

Laura AGEA 

Італія

праворадикали

Daniela AIUTO

Італія

праворадикали

David BORRELLI

Італія

праворадикали

Fabio Massimo CASTALDO

Італія

праворадикали

Ignazio CORRAO

Італія

праворадикали

Rosa D'AMATO

Італія

праворадикали

Eleonora EV

Італія

праворадикали

Laura FERRARA

Італія

праворадикали

Giulia MOI

Італія

праворадикали

Piernicola PEDICINI

Італія

праворадикали

Dario TAMBURRANO

Італія

праворадикали

Marco VALLI

Італія

праворадикали

Marco ZULLO

Італія

праворадикали

Mara BIZZOTTO

Італія

праворадикали

Angelo CIOCCA

Італія

праворадикали

Lorenzo FONTANA

Італія

праворадикали

Matteo SALVINI

Італія

праворадикали

Marco ZANNI

Італія

консерватори

Bas BELDER

Нідерланди

консерватори

Peter van DALEN

Нідерланди

праворадикали

Marcel de GRAAFF

Нідерланди

праворадикали

Olaf STUGER

Нідерланди

праворадикали

Auke ZIJLSTRA

Нідерланди

ліві

Dennis de JONG

Нідерланди

ліві

Anne-Marie MINEUR

Нідерланди

праворадикали

Beatrix von STORCH

Німеччина

праворадикали

Marcus PRETZELL

Німеччина

позафракційні

Martin SONNEBORN

Німеччина

позафракційні

Udo VOIGT

Німеччина

праворадикали

Michał MARUSIK

Польща

праворадикали

Marie-Christine ARNAUTU

Франція

праворадикали

Nicolas BAY

Франція

праворадикали

Dominique BILDE

Франція

праворадикали

Marie-Christine BOUTONNET

Франція

праворадикали

Steeve BRIOIS

Франція

праворадикали

Mireille D'ORNANO

Франція

праворадикали

Sylvie GODDYN

Франція

праворадикали

Jean-François JALKH

Франція

праворадикали

Gilles LEBRETON

Франція

праворадикали

Philippe LOISEAU 

Франція

праворадикали

Dominique MARTIN

Франція

праворадикали

Sophie MONTEL

Франція

праворадикали

Jean-Luc SCHAFFHAUSER

Франція

праворадикали

Mylène TROSZCZYNSKI

Франція

позафракційні

Bruno GOLLNISCH

Франція

ЄНП

Michèle ALLIOT-MARIE

Франція

ліві

Kateřina KONEČNÁ

Чехія

праворадикали

Peter LUNDGREN

Швеція

праворадикали

Kristina WINBERG 

Швеція

праворадикали

Barbara KAPPEL

Австрія

праворадикали

Georg MAYER

Австрія

праворадикали

Franz OBERMAYR

Австрія

праворадикали

Harald VILIMSKY

Австрія

праворадикали

Gerolf ANNEMANS

Бельгія

праворадикали

John Stuart AGNEW

Британія

праворадикали

Tim AKER

Британія

праворадикали

Jonathan ARNOTT

Британія

праворадикали

Gerard BATTEN

Британія

праворадикали

David COBURN

Британія

праворадикали

Bill ETHERIDG

Британія

праворадикали

Raymond FINCH

Британія

праворадикали

Neena GILL

Британія

праворадикали

Nathan GIL

Британія

праворадикали

Roger HELMER

Британія

праворадикали

Mike HOOKEM

Британія

праворадикали

Patrick O'FLYNN 

Британія

праворадикали

Margot PARKER

Британія

праворадикали

Julia REID

Британія

праворадикали

Janice ATKINSON

Британія

позафракційні

James CARVER 

Британія

консерватори

Notis MARIAS

Греція

позафракційні

Georgios EPITIDEIOS

Греція

позафракційні

Lampros FOUNTOULIS

Греція

позафракційні

Konstantinos PAPADAKIS

Греція

позафракційні

Eleftherios SYNADINOS

Греція

позафракційні

Sotirios ZARIANOPOULOS

Греція

праворадикали

Laura AGEA 

Італія

праворадикали

Daniela AIUTO

Італія

праворадикали

David BORRELLI

Італія

праворадикали

Fabio Massimo CASTALDO

Італія

праворадикали

Ignazio CORRAO

Італія

праворадикали

Rosa D'AMATO

Італія

праворадикали

Eleonora EV

Італія

праворадикали

Laura FERRARA

Італія

праворадикали

Giulia MOI

Італія

праворадикали

Piernicola PEDICINI

Італія

праворадикали

Dario TAMBURRANO

Італія

праворадикали

Marco VALLI

Італія

праворадикали

Marco ZULLO

Італія

праворадикали

Mara BIZZOTTO

Італія

праворадикали

Angelo CIOCCA

Італія

праворадикали

Lorenzo FONTANA

Італія

праворадикали

Matteo SALVINI

Італія

праворадикали

Marco ZANNI

Італія

консерватори

Bas BELDER

Нідерланди

консерватори

Peter van DALEN

Нідерланди

праворадикали

Marcel de GRAAFF

Нідерланди

праворадикали

Olaf STUGER

Нідерланди

праворадикали

Auke ZIJLSTRA

Нідерланди

ліві

Dennis de JONG

Нідерланди

ліві

Anne-Marie MINEUR

Нідерланди

праворадикали

Beatrix von STORCH

Німеччина

праворадикали

Marcus PRETZELL

Німеччина

позафракційні

Martin SONNEBORN

Німеччина

позафракційні

Udo VOIGT

Німеччина

праворадикали

Michał MARUSIK

Польща

праворадикали

Marie-Christine ARNAUTU

Франція

праворадикали

Nicolas BAY

Франція

праворадикали

Dominique BILDE

Франція

праворадикали

Marie-Christine BOUTONNET

Франція

праворадикали

Steeve BRIOIS

Франція

праворадикали

Mireille D'ORNANO

Франція

праворадикали

Sylvie GODDYN

Франція

праворадикали

Jean-François JALKH

Франція

праворадикали

Gilles LEBRETON

Франція

праворадикали

Philippe LOISEAU 

Франція

праворадикали

Dominique MARTIN

Франція

праворадикали

Sophie MONTEL

Франція

праворадикали

Jean-Luc SCHAFFHAUSER

Франція

праворадикали

Mylène TROSZCZYNSKI

Франція

позафракційні

Bruno GOLLNISCH

Франція

ЄНП

Michèle ALLIOT-MARIE

Франція

ліві

Kateřina KONEČNÁ

Чехія

праворадикали

Peter LUNDGREN

Швеція

праворадикали

Kristina WINBERG 

Швеція

Хто ж утримався?

консерватори

Mark DEMESMAEKER

Бельгія

консерватори

Helga STEVENS

Бельгія

консерватори

Anneleen VAN BOSSUYT

Бельгія

консерватори

Anders Primdahl VISTISEN

Данія

консерватори

Remo SERNAGIOTTO

Італія

ліві

Neoklis SYLIKIOTIS

Кіпр

ліві

Takis HADJIGEORGIOU

Кіпр

консерватори

Mirosław PIOTROWSKI

Польща

консерватори

Richard SULÍK

Словаччина

позафракційні

Krisztina MORVAI 

Угорщина

ліберали

Paavo VÄYRYNEN

Фінляндія

ЄНП

Alain CADEC

Франція

ЄНП

Angélique DELAHAYE

Франція

ЄНП

Françoise GROSSETÊTE

Франція

ЄНП

Brice HORTEFEUX 

Франція

ЄНП

Marc JOULAUD

Франція

ЄНП

Philippe JUVIN

Франція

ЄНП

Constance LE GRIP

Франція

ЄНП

Nadine MORANO

Франція

ЄНП

Elisabeth MORIN-CHARTIER

Франція

ЄНП

Maurice PONGA

Франція

ЄНП

Franck PROUST

Франція

консерватори

Jan ZAHRADIL

Чехія

Ця таюлиця без британців, оскільки їх країна нині виходить з ЄС.

Цікаво, що всі без винятку французи у цій групі – "Республіканці", тобто представники партії Фійона і Саркозі – політиків, що проштовхують в ЄС "потепління" з Росією.

Цього разу французька група, за винятком однієї депутатки, вирішила не голосувати проти України, щоби не руйнувати офіційну лінію Європейської народної партії, однак сил голосувати "за" - також не знайшла.

Статтю підготовлено за матеріалами "Європейської правди"

 

 

Опубліковано в Світ