Вуличний фотограф Валерій Прудкий понад 20 років робить унікальні фото Вашингтона

Середа, 05 квітня 2017 10:44 Автор  Олесь Прочитано 357 разів
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Фотограф з України не раз здобував перемоги у американських фотоконкурсах. Одну з фотографій підписав Барак Обама. Щоб зробити вдалий кадр він годинами ходить вуличками міста, повідомляє ukrainian.

Валерій Прудкий має власну студію-галерею на арт-заводі "Торпеда". Там переглядає фото і вибирає ті, що найкраще характеризують столицю.

"Вашингтон не такий вже і нудний. Тут є низка районів, кожен з них має свій унікальний колорит. Один із них – Capitol Hill. Там на Східному базарі зробив чи не найулюбленіший зі своїх знімків, який переміг у вашингтонському фотоконкурсі. Тоді дощ лив, як із відра. Ніхто не міг працювати на вулиці. Але у мене із собою була камера, я ходив і фотографував. Зняв чоловіка із саксофоном. Він – легенда Східного базару. Фотографія передає це відчуття музики під дощем, унікальну атмосферу", - розповідає чоловік.

За словами Валерія, натхнення від зміни влади чи настроїв у суспільстві не залежить.

"Я лише фотографую щоденне життя навколо себе. Люди займаються власними справами, незалежно від того, хто президент. Навколо і надалі відбуваються прекрасні або сумні речі", - каже Прудкий.

До політичних знімків належить перемога Дональда Трампа, інавгурація і протести. Найвідоміший з них фотограф зробив 8 років тому – на початку президентства Барака Обами.

"У нас поруч висять дві фотографії – Маккейна і Обами. Мала дитина дивиться на знімок Обами, а дорослий темношкірий чоловік – на Маккейна. І це, ніби, створює цікаву історію – що молоде покоління обирає Обаму. Я маю друзів, які працюють у Білому домі, я надіслав їм цей знімок і Обама його для мене підписав", - розповідає фотограф.

Валерій каже, що іноземне походження допомагає дивитися на речі інакше. Помічати деталі, які американцеві можуть здатися звичними. Україна для нього також виглядає по-іншому.

"Якби я міг натиснути кнопку і перенестися в Україну, я би це зробив. Така собі машина часу – повернутися і знову побачити ті самі речі, знайомі з дитинства. Тільки тепер під іншим кутом. Я завжди почуваю себе українцем. Коли я повертаюсь додому навіть на два дні, здається, що ніколи не їхав. З іншого боку, у Вашингтоні відчуваю, ніби прожив тут усе життя. Це дивне відчуття – бути прив'язаним до двох абсолютно протилежних місць", - зазначає Валерій.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається