...від Трипілля до нині...

Роздуми українки, подолянки, замученої життєвими труднощами, та вільної Духом.

  • Home
    Home This is where you can find all the blog posts throughout the site.
  • Categories
    Categories Displays a list of categories from this blog.
  • Tags
    Tags Displays a list of tags that have been used in the blog.
  • Bloggers
    Bloggers Search for your favorite blogger from this site.
  • Team Blogs
    Team Blogs Find your favorite team blogs here.
  • Login
    Login Login form

Ціна депутатської недоторканності -$10 млн.

Posted by on in Новини
  • Font size: Larger Smaller
  • Hits: 87
  • 0 Comments
  • Subscribe to this entry
  • Print

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE

Цікаві й на часі думки Михайла Шияна.

 

Ціна депутатської недоторканності -$10 млн.

         Самий великий ворог,  котрий в Україні - це корупція, котра кидає людей в злиденне існування, в голод, визиває противоборство,  утворює воєнні конфлікти, в значній мірі, має відношення до абсолютної депутатської недоторканності,  депутатів ВР

                У 1929 році Сполучені Штати була велика криза. 6 березня 1933 років, всього через два дні після інавгураційної промови Рузвельта, Указом Президента Сполучених Штатів, було оголошено одна неділя "Банківських канікул". Всі банки були закриті і взяті під контроль поліцією, для того, щоб переглянути їх діяльність і виключити найменші натяки шахрайства. Разом з  перевіркою банківської системи проводився загальний аудит всіх банків. Обанкротілі банки  потрапили під зовнішнє управління. Стійкі банки здобули право на  подальшу роботу.

            В Україні вдосконалення банківської системи і підтримка банків теж стоїть на першому місці. В результаті: «В апреле 2015 года МВФ в рамках программы поддержки передал 4,5 миллиардов долларов Центральному банку Украины, которые должны были пойти на поддержку коммерческих банков в стране. Но один из крупнейших банков-получателей, как свидетельствуют сообщения в украинских СМИ, перечислил 1,8 миллиарда долларов из помощи МВФ на оффшорный счет, через Приватбанк». Із цього можна зробити висновок, що і решта, отриманих-$2,7 мільярда, була також розтикана і зовсім мало принесла користі українському суспільству.

Авторы отмечают, что согласно данным Global Financial Integrity, с каждым долларом, который поступает в Украину, шесть покидают ее территорию.»

 Американець із США, котрому 87 років, пише книгу «Україна». По телевізору він розказує, що Україна, сама багата країна, знаходиться в самому серці Європи, має інтелектуальне суспільство, індустрію, має саме більше чорноземів в Світі і всі важливі ресурси для повного свого самостійного процвітання, але тут , із далеких часів, ніколи не було державності. Я йому щиро вдячний за такі слова і вірю в це. Тож ми з Вами на правильному шляху. Звернуть в бік, в України вже немає можливості і її жде неминуче процвітання, хоча для цього потрібно ще не один рік великих спільних зусиль для виздоровлення України як в економічній, так і політичній сфері.

            Ми віримо в перемогу – це запорука нашого успіху.

Чому корупція стала візитною карткою України, головним ворогом українців?

            Нашу країну майже на протязі всього тисячоліття питались поневолювати різного роду окупанти і її народ вів постійну боротьбу з ними за свою незалежність. Заряджаючи свою свідомість позитивною енергією, ми перш за все повинні в собі вбити те нечисте, рабське, що сторіччями нам впроваджували, адже в нас вічно була якась залежність, що на генетичному рівні своєрідно відклалось в нашій особистості. Можу сказати велике спасибі своїм пращурам, хоч за те, що вони зовсім мало в питали в себе рабську ідеологію, а більш сприяли напрацюванню великої сили непокори, знаходячись в постійній  боротьбі із зовнішнім  агресорам. Ця вічна боротьба в кінець, закінчилась перемогою над всіма, різного роду, окупантами. Всім здавалось, що наша самостійність приведе нас до успіху, маючи великі ресурси, великі напрацьовані багатства, розвинуту науку і промисловість, освічений, працьовитий народ. Здавалось можливо задати лише питання, що нам не хватає манни небесної. Але оказується є ще одно питання, котре дісталося від наших славних борців, пращурів, котре начинаємо згадувати, «у свинячий голос», коли вже лишились своїх напрацьованих преференцій, це-управління своєю країною, державо утворення, яке повинно було пройти еволюційним шляхом зовсім не малий проміжок часу. Країни, котрим це вдалось, вони зараз живуть процвітаючи і як наслідок-стараються топити таких невдах як ми.  Це одне із найболючіших питань, тому що некомпетентність призводить до надання можливості закордонним васалам  продовжувати керувати нашою країною, нашою економікою, нашими багатствами і маніпулювати нашою свідомістю.

             Результат таких дій призводить, що утворюється система вентиляційного механізму, де все, що затрималось в країні:- капітал від виробництва, котрий формується на розширення виробництва, інвестиції, прибуток, бюджетні кошти, дотації банкам, кредити держави,- всі ці кошти вимітаються за кордон, в т.ч. і в офшори: "Самыми популярными оффшорами для формирования банковского капитала являются Кипр и Люксембург (которые не считаются оффшорами по украинскому законодательству), а также Британские Виргинские острова; бенефициарами некоторых банков с оффшорным капиталом являются публичные должностные лица (PEP)", - говорится в отчете исследования». На це можна зробити тільки такий висновок, що депутати прийняли таке рішення для «законного» виведення капіталу з країни.

             Протягом 2011 – 2015 років українські банки вивели з України понад 400 млрд. гривень за допомогою представників австрійського Meinl Bank AG.  Кошти, за даними слідства, власники банків розміщували на кореспондентських рахунках австрійської фінустанови для подальшої легалізації в країнах ЄС і офшорні компанії. Через «масштабну фінансову аферу», як її вже охрестили в Національній поліції, не сплачувались податки, а вітчизняні банки, що зазнали банкротства, перекладали збитки на Фонд гарантування вкладів фізосіб.

            Борги найбагатших вітчизняних бізнесменів бюджету країни набагато більші, ніж Україна планує позичити у МВФ. Із 12 чоловік, олігархів,  борг складає $33,95 мільярдів.

            Ці всі незаконні дії багато в чому залежать від нашого депутатського корпусу, котрий огородившись від Закону абсолютною депутатською недоторканністю, діє відносно своїх особистих інтересів.

            6.03.17р. генеральний прокурор, Юрій Луценко, повідомив, що генеральна прокуратура підозрює керівника секретаріату міжфракційного депутатського об'єднання "Депутатський контроль" в дачі хабарів депутатам Верховної Ради. Зокрема, туди входять 10 депутатів від "Народного фронту", 7 депутатів від фракції "Блоку Петра Порошенка", 1 депутат від Радикальної партії Олега Ляшка та 2 позафракційних.  Керівник секретаріату об'єднання "Депутатський контроль" з посібниками, шукали депутатів Ради, які за грошову винагороду погоджувалися на участь у передбачених заходах (Прийняття рішення на сесіях Верховної Ради на підтримку певного законопроекту, підписання потрібного депутатського запиту чи звернення, участь в організованих конференціях, брифінгах, круглих столах, нарадах і т.д.).

            Доки в нас кожен не стане державо творцем, доки не зміниться наше мислення, на те, що тільки він являється господарем в країні і тільки він вирішує кому бути депутатом, а кому президентом, понімати і діяти відносно держслужбовців, так як він сам наймав для своєї роботи, доки не зможемо йти правильним демократичним шляхом до добробуту і процвітання.

 

            Ціна депутатської  недоторканності.

1.      Зняти депутатську недоторканність буде коштувати $10 млн.

 Для зняття депутатської недоторканності потрібно голоси самих же депутатів ВР, що добровільно самі депутати ніколи цього не зроблять. Адміністрація президента теж не буде лобіювати це питання, оскільки вона в депутатській недоторканності, має свій сенс. Надіятись на депутатів, котрі прийдуть в ВР, в наступному періоді, з 2019 року, теж немає конкретики. Всі кандидати в депутати, піаряться перед виборцями, ставлять це питання кожен раз, коли підходить вибірна компанія. Тож рішенням може бути лише силовий варіант, котрий не потребує, а ні людських жертв, а ні, відносно, великих фінансових витрат. Це безстрокове страйкування під ВР, котре по підрахунках, буде коштувати $10 млн. грн..

            На революцію, організуванню хаосу, безладу, завжди знаходяться великі і дуже великі кошти, адже вкладникам  це суне в рази, сотні разів колосальні прибутки, де вся економіка кинута на призволяще, все потрібне дістається за безцінь. Або, можливий варіант,  що  розробляються глобальні стратегічні плани, по поводу своїх власних інтересів. В нашому випадку нам оказується допомога, диктуються напрямки діяльності і конкретні вимоги, але в реальних напрямках, в тих, що буде мати користь держави, для її простого народу, лишається непоміченим, неможливим.  

2.      Знявши депутатську недоторканність, по самим заниженим підрахункам, держава має отримувати, додатково, не менше $10 мільярдів коштів, в рік :

а) Налаштування дисципліни. Призупиниться кнопкодавство, нецивілізовані розбірки і клоунада в ВР. Присутність на засіданнях стане нормою.

б)Зменшиться  на 50% підкуп депутатів для прийняття рішень, котрі лобірують інтереси олігархічного клану.

в) в ВР будуть більшість  потрапляти депутати, котрі реально стануть відстоювати права своїх виборців, оскільки це дійсно будуть патріоти, котрі не будуть покупатись, котрі по своєму внутрішньому переконанню, мріють про якнайкраще майбутнє для України. Люди олігархічного складу  деякий час старатимуться в ВР не сунуться, доки не приведуть свій бізнес і свої статки відповідно норм Законодавства країни.

г)унеможливиться питання тримати за кордоном, в офшорах, не врахований капітал, що додатково буде приносити прибутки. А для легалізації вже виведеного капіталу прийдеться уплатити в країну податок, що складатиме не менше $2 мільярдів.

д)з іншого боку виводить за кордон стане небезпечно, так і не престижно і додатково буде лишатись мінімум $10 мльярдів, коштів в країні, на рік, котрі частково поповнять бюджет, підуть на розширення виробництва, будуть працювати на внутрішньому ринку як інвестиційні.

е)борги найбагатших вітчизняних бізнесменів бюджету країни набагато більші, ніж Україна планує позичити у МВФ. Із 12 чоловік, олігархів,  борг складає $33,95 мільярдів(при віддачі такої суми під депозити в банки України, під  7% річних, то це б становило 2,37 мільярдів у рік ). Тож не маючи депутатської недоторканності , депутати стануть більш відповідально ставиться   до своїх обов’язків і           знайдуть варіант забрати  кошти в бюджет, враховуючи часткове їх розміщення в офшорах. І при лояльному розгляді цього       питання, можливо получати по $3 мільярдів на рік.

      3.  Депутатський корпус більш вільний від капіталу, зможе набагато ефективніше вести                   свою діяльність по прямим своїм обов’язкам, а не бути маріонеткою в олігархів, котрі його фінансують при прийнятті рішень для правлячого класу а не виборців. Ця      матеріальна вигода їх повністю матеріалізує, заставляє вигідно вносити ці великі         корупційні кошти і займатись бізнесом, придбанням нерухомості за кордоном і     офшорами,    заводить депутатів як в залежність, так і відключає від можливості виконувати свої прямі обов’язки, не дає депутатам проявляти свою суть і бути в            авангарді суспільства на духовному рівні. Депутатський корпус, не маючи  інших прав, відмінних від прав, визначених Законом, і зобов’язань перед своїми виборцями, буде приймати активну участь в розбудові країни, утворить розвинуту філософію і програми, котрі зможуть максимально викоренити корупцію і налаштувати ефективне виробництво в країні, що буде великою, самою найбільшою підтримкою як економіки розвитку так і  бюджету країни і буде вести країну  до процвітання.

            Висилаю додаткові роз’яснення, по поводу зняття недоторканності. Таке питання, стверджує Парубій, виносилось на сесію Ради але не було прийнято. Це вже трохи нас радує але потрібно стукати у всі двері. Результат буде більш позитивний, якщо на цьому будуть настоювати діаспори і іноземні друзі, від котрих вони напряму залежать.

            Проти такого рішення, як «зняти депутатську недоторканність», є і буде багато противників не тільки серед депутатів, але й бажаючих ними бути і поміж простими громадянами країни. Частина громадян будуть продовжувати  стверджувати, що в даному випадку влада буде убирати всіх неугодних, ламаючи всі напрацьовані демократичні устої. Але у відповідь можна задати лише одне питання: - «Чому наш рівень життя в Україні знаходиться на самому останньому місці в Європі, в 30 разів нижче чим в інших країнах, а по корупції знаходиться на самих передових місцях серед країн в Світі?».  Без кардинальних дій, ми не зможемо перемогти того «спрута», що вживався цілим сторіччям. Є ще і другий шлях – це введення смертної  кари, який успішно діє в Китаї, Кореї. В даний час мені в наводять в примір відношення органів влади до епізоду з нардепом ВР Пашинським, котрий вистрілив в конфліктній ситуації в людину, пояснюючи, що по цьому факту було відкрито кримінальну справу. Але її було відкрито по факту кримінальної події, а не проти самого Пашинського, вину якого ще не доказано. А якби діло дійшло до затримання Пашинського чи суду над ним, то тут би діяла депутатська недоторканість, яку б, щоб зняти, генпрокуратура клопотала б перед ВР і тільки тоді це питання виносили б на голосування.

            Є в народі правильний вислів, котрим користуються як виборці так і депутати: «В країні Закон один на всіх»- і це правильно. І коли даним висловом користується депутат, так би мовити - так прописано в нашій Конституції, то він просто обманює. Інший епізод - посилається на той Закон, що виборці його поставили то й вони можуть відізвати, знаючи цю довгу і малоперспективну процедуру, котру без організації і фінансування неможливо здійснити. Тож появляється третя особа, посередник,  значить зацікавлений більш за все буде, в основному організатор, котрий буде лобіювати більше вже свої інтереси а не цих же простих обманутих виборців.

             Звідси напрошується вивід-сама реальна відповідальність депутата, може бути лише від своєї команди депутатів, оскільки лише через них він може мати відповідальність за всі порушення Закону, коли вони проголосують за зняття його недоторканності. Тож чиї проступки буде даний депутат покривати, чиїм інтересам буде служити -? Відповідь-депутатам, незалежно від фракцій, тим від кого він залежить.

            За кордоном здивувало в е-деклараціях, що депутати в основному тримають свої капітали як готівкою, так і на рахунках, не в національній валюті, а доларах. Депутати, по цьому питанню відверто  відповідають, що вони недовіряють своїй національній валюті. Своя національна валюта, не користується шаною, в зв’язку з постійною емісією коштів, слабим розвитком економіки-відповідальність, за що лежить як на апарату управління, в т.ч. і депутатах. А як же вся основна маса українців це витримують, проживаючи  в основному кожен місяць на останні копійки, постійно попадаючи фінансово на інфляції, становлячись все більше зубожілою нацією? Виходить, що ті що породжують це «зубожіння», самі від нього не потерпають, перестраховуються. По народному можна так сказати: «Злодій у злодія, не вкраде»- не вкраде не тому, що не захоче, тому, що вони не нададуть можливості це зробити.

            Отже, всі негаразди в країні, всі закордонні вкладення коштів поза Законом країни, потребують в країні постійного поновлення капіталу для функціонування внутрішнього обігу в країні. І кошти беруть із самої зубожілої верстви населення країни, оскільки їх основна маса в країні і проживають кожен місяць на останню копійку, тож немає можливості їх поміняти в долари, тим більше вивести на закордонні рахунки. Звідси висновок-виборці, котрі дали владу, щоб ними керували, писали для них Закон-перетворили державу в свою вотчину, де існує лише одне правило: «Розділяй і володарюй».

             Зняти депутатську недоторканість, на перший погляд,  це без обідне питання і здавалось би мало, що від нього може змінитися. Та, перш за все це питання заставить депутатів дивитись на всі питання зовсім по іншому, адже безкарність-породжує безкарність. Коли ж вони у повній безвідповідальності, то вони ж ні при яких умовах не будуть дотримуватись Закону і будуть діяти лише на свою особисту користь,топлячи і розкладаючи повністю суспільство, наживаючи на цьому свій особистий капітал, котрий будуть старатись приховати різними корупційними схемами за кордоном. З іншого боку безвідповідальність, породжує безвідповідальність. Порушуючи сам Закон, дає можливість порушувати  це і іншим.

            Коли вони  спустяться на святу землю і відчують, що вони такі ж як і ми люди, то вони і думати зможуть по людські, а не як боги. Тепер вони почнуть більш проникатись депутатськими обов’язками як вибранці громади. Якщо їм недозволено порушувати Закон, то вони не дадуть цього зробити і іншим, маючи в себе всі для цього права, як депутати.

            Враховуючи розклад сил в економіці, промисловість, як і торгівля, маючи великий капітал, концентровані в основному в великих олігархічних компаніях, котрі його набули різними, в тому числі і шляхами, порушуючи наше законодавство. Основний капітал від господарської діяльності йде частково на розширення виробництва, а левова частина його осідає в офшорах, ховаючись від ковпаком депутатської недоторканності, котра в основному направлена на прикриття депутатів від Закону при їх корупційних діях.  Тож  наступила необхідність  поміняти дану Статтю Закону. З іншого боку, Ви як керівник, маєте готові свої напрацювання і закордонний досвід,  котрі дадуть можливість вдосконалити для цього законодавчу базу і знаєте як налаштувати економічний розвиток країни на шляху до процвітання.

В статті 80 Основного Закону:

У Конституції України депутатський індемнітет та імунітет позначаються одним терміном – «депутатська недоторканність». Вона закріп­лена в статті 80 Основного Закону:

«Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи за­арештовані» [6].

 Необмежена, абсолютна,  недоторканність народних депутатів України в поєднанні з їхніми невиправдано широкими правами, низьким рівнем правової культури українського суспільства сприяли формуванню за роки незалежності в значної частини депутатів почуттів уседозволеності й безкарності,   Такі негативні явища, що особ­ливо посилилися з радикалізацією настроїв у суспільстві й парламенті, представництвом у Верховній Раді радикальних політичних сил, не мають нічого спільного з тим, що називають парламентаризмом.

Конституція України, закріпила депутатський індемнітет із обмеженням (народний депутат України несе юридичну відповідальність за образу чи наклеп) і практично абсолютний імунітет (без згоди Верховної Ради народного депутата України  не можна затримати навіть на місці скоєння злочину, у тому числі вбивства, канібалізму; Україна, на жаль, знає прикрі випадки такого вбивства, а от про канібалізм, поки що офіційні джерела  мовчать). Такого необмеженого імунітету немає в жодній демократичній державі, і його давно потрібно було обмежити (як це зроб­лено в інших країнах) або взагалі скасувати. У Верховній Раді вже не раз робилися спроби скасувати депутатський імунітет але безуспішні.

              Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» від 22 березня 2001 року додатково розширює обсяг недоторканності народного депутата України: «Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише в разі, коли Верхов­ною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо» (ч. 2 ст. 27) [7].

            Для поставлених  завдань, підводячи підсумки сказаному, я хотів би побажати  по цьому питанню, ввести один пункт в Закон :

-          Зняти депутатську недоторканість, як таку, котра забороняє затримати депутата на місці злочинів, в тому числі і тяжких, таких як вбивство, насилування, канібалізм та інших, без винесення і прийняття такого рішення на сесії Ради.

-          В подальшому задовольнятись депутатським імунітетом виключно на час дії сесії в Радах, на деякі види… правопорушень(Ця норма успішно існує в багатьох цивілізованих країнах).

            Це буде велика бомба. Вона охолодить пил вже дійсних депутатів, добре понімаючи значення даних рішень. І вряд чи в них будуть сумніви, що таке рішення дійсно буде прийнято, при теперішній ситуації в країні і впливу інших країн, ЄС, на антикорупційні рішення в країні. Тож, бажання добиватись «вершин», значно по убавиться. А таке рішення, воно вже визріло і воно буде  незалежно від самої нашої програми, чи ми будемо включати його в програму чи ні. Воно для нас буде значить тим, що ми будемо як його творцями і через те ми будемо мати з нього додаткові дивіденди як від міського так і сільського населення країни, від цього лишатись нам нічого, оскільки ми про себе лише починаємо заявляти серйозно, адже ми як ніхто, зможемо з концентрувати значно більшу аудиторію своїх однодумців, своїх спільників, не тільки в сільській місцевості, а й містах, котрих буде більше які підтримають нашу програму і будуть більше голосувати  за Аграріїв.

             Прагнення жити у вільній, самостійній країні століттями спонукали українців до боротьби.

 Нині у нас важкі часи – Україна зброєю змушена відстоювати європейський вибір та  демократичні цінності.

            Ще довго буде потрясати вроджена в систему корупція, якщо не поставити наші керівні органи в русло правового поля. Дивуючись станом у країні іноземні друзі не можуть до кінця розібратись, де її коріння,  котре продовжує в подальшому її тримати. 

Е-декларації держслужбовців - це перший крок до оздоровлення країни але до її повноцінного існування, ще дуже далеко. Е-декларації, дали можливість побачити хто є хто.

            Територіальні громади мають також зробити великий вплив на оздоровлення аграрного сектора економіки і країни в цілому. Але ще не встановлені чіткі грані впливу вертикалі влади на самоврядування. Ще дуже багато підводних каменів, котрі можуть звести всі позитивні прагнення українців нанівець.

             Для позитивних результатів в низах, треба мати відповідні позитивні органи влади на верхах, котрі б були вибрані низами для лобіювання їх інтересів на високому рівні.  Видаючи закони депутати, перш за все, потурбувалась про себе і свої особисті інтереси, видаючи і впроваджуючи відповідні рішення зовсім не відповідаючи інтересам  їх виборців і платників податків.

 Таким чином відгородившись від народу, вони вирішують своє  головне питання-це своє особисте збагачення, збагачення своїх наближених, незалежно від інтересів і життєвого рівня громадян країни. А що дальше?- зададуть наші співвітчизники питання. В подальшому, позитивні рішення, не матимуть ефективного результату, хоча може й буде якийсь «фейк», для того, щоб показати бажання  боротись зі всіма негараздами, а головне з корупцією, доки на пам'ять людей не нашаруються свої проблеми і вони на це вже менше будуть реагувати.

            Зняти депутатську недоторканість, звести «депутатський імунітет» до мінімуму-головне питання в протидії корупції в Україні. Не всі народні вибранці йшли свідомо, з патріотичним почуттям лобіювати інтереси своїх виборців, формувати націю, проводити реформи, вести Україну на шлях успіху і благополуччя. Та й дійсні патріоти,  попавши в коло неабияких можливостей, починають думати, а відносно цього й діяти вже  по іншому, адже їм складно відказатись від виниклих для них благ,  а та енергія, котра привела їх до влади вже використовується в особистих інтересах. Основна кількість  депутатів становляться великими корупціонерами, котрі прикриваючись недоторканістю, знаходячись вище Закону, і дальше продовжують свою приватну незаконну діяльність. В кожного в них від декількох фірм до сотні, через які формується основна частина капіталу країни і існують офшори. Припускаємо, що  йде процедура зняття недоторканості. При цьому депутати зобов’язані свого колегу зняти з небес і поставити  на грішну землю. І як би депутати не воювали один з одним на сесіях, в мене закрадаються сумніви в тому, що вони не протягують окремі закони  особисто для своєї вигоди, вигоди своїх колег, що вони не разом поза офіціальною частиною їх життя, і  що вони не сприяють друг другу вести свій бізнес і прикривати його порушення. В народі є приказка: «Ворон ворону не виклює око, рука руку миє». Тож заперечуючи на всі аргументи на користь  зняття недоторканості, я рахую, що обов’язково потрібно перезавантажити систему, перехватитись, щоб взятись на надійному місці.

            Це питання неодноразово піднімалося фракціями, але добравшись до влади, вони тут же забували про свої обіцянки і становились великими корупціонерами. В даний час керівники провладних і не провладних партій і їх однопартійні, підіймають різні питання, організовують страйки, таким чином вирішуючи нагальні питання або підвищуючи цим свій рейтинг і ніяк не торкаються даного питання, враховуючи момент, коли самі будуть при владі то самі ж так само відгородяться від життя українців ковпаком недоторканості де буде існувати зовсім інший вимір, інші можливості, інше життя.

          Зняти депутатську недоторканість-питання складне і депутати не погодяться на його вирішення одними простими запитами. В першу чергу його необхідно поставити перед світовою громадськістю. В себе в країні вести роз’яснювальну роботу , пояснювати його значення громаді, а також знаходити можливі варіанти дії  в даному напрямку, добиватись конкретних результатів.

 Із практики. У деяких країнах установлено додаткові обмеження депутатського імунітету.

 Найчастіше вони полягають у тому, що згода парламенту на затримання чи арешт депутата не потрібна, якщо за вчинений ним злочин передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі терміном: не менш як шість місяців (Фінляндія), не менш як два роки (Швеція), понад три роки (Португалія), не менш як п’ять років (Хорватія). У Білорусі та Казахстані депутатський імунітет не поширюється на тяжкі злочини.

З урахуванням важливості вирішуваних парламентом шляхом голосування питань і ваги при цьому голосу кожного депутата конституції багатьох держав передбачають можливість звільнення затриманого чи заарештованого депутата на період сесії на вимогу парламенту. Наприклад, «будь­ яке кримінальне провадження… стосовно депутата, будь­ який арешт і будь ­яке інше обмеження його особистої свободи мають бути призупинені на вимогу Бундестагу» (ч. 4 ст. 46 Основного Закону ФРН 1949 р.); «затримання, заходи, пов’язані з позбавленням або обмеженням волі, або переслідування члена парламенту призупиняються на період сесії, якщо того вимагатиме палата, до складу якої він входить» (ч. 3 ст. 26 Конституції Франції 1958 р.) [4, с. 416].

У деяких країнах депутат має імунітет тільки в період сесії парламенту: «Члени обох палат, за винятком випадків, передбачених законом, не можуть бути заарештовані у період сесії парламенту; члени парламенту, заарештовані до відкриття сесії, на вимогу відповідної палати повинні звільнятися з ув’язнення на період сесії» (ст. 50 Конституції Японії 1946 р.) [5, с. 422]. У США імунітет поширюється лише на деякі види правопорушень і діє в період перебування парламентарія на сесії та в дорозі на сесію і назад:   (ч. 1 розд. 6 ст. І Конституції США 1787 р.) [5, с. 381].

Хоча для демократичних держав характерна тенденція до обмеження депутатського імунітету, він передбачається навіть найновішими конституціями, ухваленими вже після прийняття Конституції України в 1996 році. В Європі такими є конс­титуції Польщі (1997 р.), Фінляндії і Швейцарії (1999 р.).

 Основний Закон Фінляндії 1999 року передбачає: «Якщо член Едускунти (назва парламенту Фінляндії. – В. К.) затриманий чи заарештований, її голова має бути одразу ж повідомлений про це. Член Едускунти не може бути без її згоди заарештований або затриманий, якщо тільки він з вагомих підстав не визнається винуватим у злочині, за який передбачено покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном не менш як шість місяців» [4, с. 377].

Конституція Швейцарії 1999 року в статті 162 «Імунітет» закріплює лише депутатський індемнітет, передбачає - депутати не можуть бути притягнені до юридичної відповідальності за свої висловлювання в Радах та в їхніх органах Закон може передбачити подальші види імунітету та поширити їх на інших осіб» [4, с. 567].

    З шануванням Михайло Шиян

                05.11.16р.  Тел.0664550137

0

Comments

  • No comments made yet. Be the first to submit a comment

Leave your comment

Guest
Guest Субота, 27 травня 2017