...від Трипілля до нині...

Роздуми українки, подолянки, замученої життєвими труднощами, та вільної Духом.

  • Home
    Home This is where you can find all the blog posts throughout the site.
  • Categories
    Categories Displays a list of categories from this blog.
  • Tags
    Tags Displays a list of tags that have been used in the blog.
  • Bloggers
    Bloggers Search for your favorite blogger from this site.
  • Team Blogs
    Team Blogs Find your favorite team blogs here.
  • Login
    Login Login form

І буде все - пАрашен.

Posted by on in Власна думка
  • Font size: Larger Smaller
  • Hits: 108
  • 0 Comments
  • Subscribe to this entry
  • Print

 

Normal 0 false false false RU X-NONE X-NONE

 

Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ

МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

Т.Шевченко

 

 

Вітаю Вас, українці, Ви точно ввійдете в історію світу, як наймудріша, найсвободолюбивіша нація, але разом з тим і   найрозроздрібнена,  незгуртована, найхатакрайня.

https://www.ar25.org/article/tehnologiyi-yaki-rozkolyuyut-ukrayinske-suspilstvo.html

Була велична країна – РУСЬ, Царгород та навколишні країни платили їй дань.

Та сусід північний, що є ворог вічний, ордою посунув, темною безпробудною хмарою саранчі накинувся й шматував допоки не зруйнував дотла, а хто живий залишився в полон взяли, манкуртів з них поробили, щоб вони були самими затятими ворогами Русі.

І стали ті москвинські яничари руйнівниками Русі, вже духовними та мовними. І допомогли витравлювати Душу й тіло русичам. А щоб і згадки не мали про минувші свої лицарські часи, то й назву країни забрали – Росію зробили з москвинської орди.

А Русь, назвали Малоросією. Як частину від Росії, як недолуге, хворе та нікчемне  дитя. І ігнорували другу назву КРАЇНИ – Україна.

(Вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком, у зв'язку із смертю переяславського князя Володимира Глібовича на Посульському рубежі.[2] З 19 століття назва території обабіч Дніпра, між Доном і Сяном, та Прип'яттю і Чорним морем, заселена переважно українцями.)

І понад 300 років катували народ та нищили, та топтали й плакати не давали.

І коли прозріли українці, вирвались з ординського полону, то взріли нинішні москвини, що не мають історії, не мають минувшини, не мають фундаменту нації.

Що оті привязки до Русі, відійшли разом з Україною.

І знову навалою посунули на Україну-Русь, посунули за привязками до назви своєї – Росії, посунули за фундаментом, посунули за народом, без якого самі виявились недолугими та нікчемними.

А народу, який готовий продати себе, свою Душу, своїх дітей, свою Вітчизну повно в Україні.

І почався торг. Весь світ дивиться та дивується, а вони, ті що продаються та підвищують ціну за себе, ще й дивуються, чого це світ не допомагає їм ту ціну за самих же себе й підвищувати.

А той, щедрий та розкошний,

Все храми мурує;

Та отечество так любить,

Так за ним бідкує,

Так із його, сердешного,

Кров, як воду, точить!..

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

Як ягнята. «Нехай, — каже, —

Може, так і треба».

СОН. Т. Шевченко

Дивиться та й чекає, та й звільняє шию для ярма.

І готові втретє отримати нову назву своєї Країни – ПАРАШЕН.

А ви вже самі вибирайте, кожен під себе, житимете в параші, чи в раші.

По любому, вибір за вас вже зробили, залишилось ярмо накинути та нову назву країни на світ оголосити.

І що залишиться світу, як не прийняти. А чому не прийняти, коли народ погодився на те.

Чому світу має боліти більше, ніж Українцям, які вже готові стати парашенцями. Для того, хто задумав цю страшну комбінацію – парашенці – слава. А для тих, хто прийняв таку комбінацію    довічні пораженці.

І все б так і сталось, якби не патріоти, добровольці, волонтери… Дрібна жменька Людей-Українців-Русичів встала за всю Україну-Русь, за всіх хто вже погодився жити на параші чи в раші, встали на повний ріст і на повний голос під постріли тих, хто мав би захищати Державу і народ: https://www.youtube.com/watch?v=pp0HwWRprL4

Маленька жменька, а решта … мовчить собі,

Витріщивши очі!...

Слава Україні! Смерть параженцям!

 

0

Comments

  • No comments made yet. Be the first to submit a comment

Leave your comment

Guest
Guest Понеділок, 22 травня 2017