На території Польщі налічується майже 50 таких об'єктів

Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про знесення комуністичних пам'ятників, повідомили в його адміністрації. "17 липня 2017 року президент Польщі підписав закон від 22 червня про зміни в закон про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного ладу в назвах будівель і установ громадського споживання", - йдеться в повідомленні.

В оновленому законі йдеться, що пам'ятники та інші подібні об'єкти не можуть віддавати шану особам, організаціям, подіям чи датам, які символізують комунізм чи інший тоталітарний лад.
У той же час до цих об'єктів не належать пам'ятники, розташовані на кладовищах чи території інших поховань, а також пам'ятники, які не виставлені на загальний огляд, або демонструються в наукових цілях чи як витвори мистецтва, а також пам'ятники, внесені до реєстру пам'яток архітектури.
Пам'ятники, які не належать до цих категорій, демонтують протягом року після набуття законом чинності. На території Польщі налічується майже 50 таких об'єктів.
Нагадаємо, за відповідні поправки до закону проголосували сейм і сенат Польщі в червні.
Опубліковано в Світ

На сайті Верховної Ради України оприлюднили текст і пояснювальну записку до проекту закону про вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного режиму, - повідомляє Історична правда.

Як зазначається, розробив новий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (№ 6574 від 09.06.2017) Український інститут національної пам’яті.

Що нового несе законопроект у порівнянні з чинним законом. 

"До тепер в Україні є чинним закон про реабілітацію ухвалений ще в час існування СРСР. Тому значна частина тих, хто потрапили під жорна репресій комуністичного режиму досі формально вважаються злочинцями. Наш законопроект суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема,  в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими  органами ("двійками", "трійками", особливими нарадами тощо).

Право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся  за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через "експропріацію" чи "розкуркулення", - пояснив новели законопроекту голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Що нового несе законопроект у порівнянні з чинним законом. 

Окрім того, відзначив він, вводиться категорія особи потерпілої від репресій - родичів  людини, що була репресована комуністичним режимом.

Також, запропонована нова процедура реабілітації, яка максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи - це комісії при обласних державних адміністраціях.

Ухвалення цього законопроекту стане важливим кроком на шляху до відновлення справедливості щодо жертв комуністичного  режиму та подальшої трансформації України у демократичну правову державу, вважають в Інституті.

Опубліковано в Цікаво

Цей фільм мав приголомшливий успіх за кордоном, а от в радянському Союзі його зняли з прокату через націоналізм і криваві сцени.

Козацький бойовик "Тарас Трясило", знятий в Україні в 1926 році, в кінці 30-х взагалі зник з виду, повідомляє "24 канал".

17 років тому одну з його копій знайшли в Парижі і нещодавно цією стрічкою відкрили фестиваль німого кіно.

Плівку в кінці 90-х знайшов кінознавець українського походження Любомир Госейко. Два роки тому її купила Україна, а в Центрі імені Довженка 72 хвилинний фільм рік покадрово вручну відновлювали.

За сюжетом фільму, події відбуваються в середині XVII ст. Головний герой стрічки - селянин, який втік на Січ і підняв козаків проти польської шляхти.

Повідомляється, що стрічка в свій час мала величезний успіх за кордоном, а ось в СРСР його зняли з прокату через націоналізм і криваві сцени.

Сестру Тараса грає популярна тоді Наталя Ужвій. Це перша її головна роль в кіно.

Натурні зйомки відбувалися в Києві, Житомирі, Дніпрі та Умані. А в Одесі побудували ціле містечко – курені, хати, церкви. Художник фільму радився зі знавцем історії Дмитром Яворницьким. Тому вийшло натуралістично.

Опубліковано в Кіно